Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 23, 2008: 62-65 © Кратюк О. Л., Поліщук О. Є., 2008
УДК 630*15:639.12:502(477.42)
Вплив ягідників на біотопний розподіл глушця Tetrao urogallus L. в умовах Центрального Полісся. – О. Л. Кратюк , О. Є. Поліщук – Встановлено, що видовий склад, площа та відстань до ягідників впливають на біотопний розподіл птахів. Такий вплив змінюється за сезонами року. Влітку (50,8 % зустрічей) та восени (59,6 % зустрічей) птахів зустрічали у стаціях, де у надґрунтовому покриві присутні ягідники. Глушці влітку найчастіше тримаються чорничників (27,7 % зустрічей), а восени – чорничників та журавлинників (по 20,8 % зустрічей). Більшість зустрічей з птахами влітку та восени фіксували або на ягіднику, або на віддалі до 250 м від нього. Ключові слова: глушець, Tetrao urogallus, біотопний розподіл, ягідники, Центральне Полісся.
Вступ Одним із чинників біотопного розподілу пта- хів є трофічний аспект їх життєдіяльності. Ви- вчення раціону тетерукових птахів визначається необхідністю пізнання багатьох питань їх еколо- гії: кормових і захисних властивостей місцепере- бування, закономірностей просторово-часової динаміки, успішності розмноження, міграцій то- що. Основними кормовими об’єктами глушця Tetrao urogallus є ягідні рослини, серед яких осо- бливе місце займає чорниця [1]. А. А. Назаров та О. Н. Шубникова [4] вказують на безпосередню залежність чисельності тетерукових птахів від співвідношення двох величин: площі гніздування і площі, зайнятої ягідними кущиками. Матеріал і методика Дослідження проводили у 2000-2006 рр. у регіоні Центрального Полісся, зокрема: на території Поліського природного заповідника, Державних підприємств: „Словечанське лісове господарст- во”, „Лугинське лісове господарство”, „Словечан- ське лісове господарство АПК”, „Лугинське лісо- ве господарство АПК” протягом усіх сезонів.
|
Загалом описано 672 тимчасові пробні площі (ТПП), які закладали у місцях спостережень глу- шця або слідів його життєдіяльності (82 токовища, 195 – у літній період, 183 – в осін- ній, 212 – у зимовий). Для з’ясування особливостей сезонного стаці- ального розташування та виявлення еколого- лісівничих закономірностей біотопного розподілу глушця, місця реєстрації птахів, виводків, а також слідів їх життєдіяльності (токовищ, пурхалиськ, гальковиськ, гнізд, екскрементів, поїдів, креслень на снігу, слідів тощо) описували згідно з розро- бленою нами методикою, яка полягає у наступно- му: опис проводили не лише ділянки (виділу), де реєстрували птахів, а й території навколо них [2]. Ми закладали ТПП площею 25 га у вигляді квад- рата 500×500 м. Площу стацій визначали за допомогою плану насаджень з використанням палетки розміром 2×2 см. Масштаб палетки відповідав плану насад- жень. При масштабі 1:25000 будували сітку через 2 мм. У цьому випадку квадрат палетки відповідав площі 0,25 га, а їх загальна кількість станови- ла 100.
|
Наклавши палетку на контур об’єкту, підрахо- вували кількість цілих квадратів, які розмістилися всередині нього. Площі неповних квадратів ви- значали окомірно, з точністю до 0,1 площі квад- рата. При цьому цілі квадрати приймали за 1, а неповні – як частки одиниці: 0,1; 0,2; 0,5; 0,8 і т. д. Підсумувавши цілі та частки від одиниці, отриму- вали загальне число квадратів, які увійшли в кон- тур об’єкта. Перемножуванням отримуваного
|
числа на площу квадрата (0,25 га) одержували площу об’єкта [3, 5]. Результати та обговорення На території Центрального Полісся ягідники відіграють помітну роль у біотопному розподілі глушців. Загальний розподіл спостережень птахів у стаціях з різними видами ягідних рослин представлений у таблиці.
|
Перехід на весняні корми у глушця проходить поступово. В окремі роки, коли сніг тане повіль- но, глушці опиняються у скрутному становищі через нестачу калорійних кормів і прив’язаність до місць токування. У зв’язку з цим, птахи зму- шені орієнтуватися на ті рослини, які першими з’являються з-під снігу. Такою рослиною є, перш за все, чорниця [4]. У межах Центрального Поліс- ся чорничники виявлені на 22 (26,8 %) токовищах, а з урахуванням прилеглих до них виділів, кіль- кість зростає на 31 (37,8 %). На 52 (63,4 %) токовищах ягідників не виявле- но, що можна пояснити лісівничими характерис- тиками насаджень (тип лісорослинних умов, вік, повнота тощо). Наявність інших ягідників на то- ковищах зумовлена, перш за все, місцевими особ- ливостями розташування токовищ, а не потребою птахів у ягодах, як об’єктах живлення. У середньому віддаль до найближчого ягідни- ка становила 59 м (lim 1-370 м), зокрема до чор- ничника – 86 м (lim 1-500 м). Середня площа ягід- ників у межах ТПП становить – 8,4 га/25 га, чор- ничників – 5,5 га/25 га, брусничників – 2,0 га/25 га, журавлинників – 1,6 га/25 га. Ягідники відіграють важливу роль у живленні птахів у літній період. Птахи споживають як яго- ди, так і листки й квітки. Ягідники описані нами на 99 (50,8 %) ділянках спостережень птахів. Зок- рема, чорничники описані у насадженнях на місці 54 (27,7 %) спостережень, а з урахуванням спо- стережень на ділянках, де ростуть чорничники і брусничники, їх частка зросте до 31,3 %. На ін- ших ягідниках глушців спостерігали рідше: на брусничниках – 19 (9,7 %), журавлинниках – 11 (5,6 %), буяшниках – 8 (4,1 %).
|
Частка ягідників у літніх стаціях значно зрос- тає з урахуванням наявності ягідників у прилег- лих виділах. Таким чином, кількість стацій з ягід- никами становитиме близько 80 %. Віддаль до найближчого ягідника у середньо- му становила 60 м (lim 1-400 м). Влітку безпосе- редньо на ягідниках зафіксовано 106 (54,4 %) спостережень птахів і ще 52 (26,7 %) – на віддалі не більше 100 м (рис. 1). Лише 11 (5,6 %) спосте- режень – на понад 250 м від ягідника. Коефіцієнт кореляції між кількістю спостережень птахів та віддаллю місця спостереження до ягідників ста- новить r = -0,96 (у = -15,949х + 64,872). Таким чином, влітку птахи віддають перевагу насаджен- ням, у надґрунтовому покриві яких ростуть ягід- ники. Середня віддаль до чорничників становить 122 м (lim 1-600 м). Проте, 117 (60,0 %) спостере- жень птахів зареєстровано на відстані до 100 м від них, а далі ніж за 500 м відмічено лише 1 (0,5 %) спостереження. Тут прослідковується дуже тісний зворотний зв’язок між кількістю спостережень птахів і віддаллю місця спостереження до чорни- чників, який становить r = -0,95 (у = -7,8462х + 43,538). Такий тісний зв’язок можна пояснити не лише значенням чорниці у раціоні птахів, а й її кормовими запасами. Птахам не потрібно долати значні відстані у пошуках чорничників. Інша си- туація складається із журавлинниками. Ягідники займають обмежені площі, які поступово змен- шуються. Середня віддаль до них становить 433 м (lim 1-1500 м). На віддалі 250-500 м від журав- линників птахів спостерігали 72 (36,9 %) рази, проте, ще 63 (32,3 %) рази місця реєстрації птахів знаходилися на віддалі понад 500 м.
|
Влітку журавлинники не відіграють істотного значення в трофіці птахів порівняно, наприклад, з осіннім періодом. Проте, в цю пору року 11 (5,6 %) разів птахів (переважно самців) реєстру- вали на ягідниках журавлини. Влітку середня віддаль стацій птахів до брусничників становила 211 м (lim 1-760 м). Середня площа ягідників у літніх стаціях глу- шця становить 8,7 га/25 га. На 66 (33,8 %) ТПП площа ягідників змінюється від 5,1 до 10,0 га/25 га. У цей період 14 (7,2 %) разів вияви- ли птахів у місцях, де в межах ТПП ягідники від- сутні та 7 (3,6) разів на ТПП, де їх площа переви- щувала 20 га/25 га. Площа чорничників, брусничників і журав- линників найчастіше становить до 5 га/25 га. У літніх стаціях на 137 (70,3 %) ТПП журавлинники відсутні. Домінують у літніх стаціях глушця чор- ничники, де їх середня площа в межах ТПП дося- гає 5,2 га/25 га. В осінній період, як і в літній, у живленні пта- хів основну роль відіграють ягідники, які форму- ють щільний надґрунтовий покрив на місці 109 (59,6 %) спостережень. Зокрема, чорничники рос- туть у насадженнях на місці 38 (20,8 %) спосте- режень, а з урахуванням спостережень у стаціях, де чорничники ростуть разом з брусничниками, їх частка збільшиться до 25,2 %. У цей період чи не основну роль серед ягідників відіграють журав- линники. Птахи живляться журавлиною до вста- новлення стійкого снігового покриву, уже навіть перейшовши на грубі зимові корми. Тому восени відсоток спостережень глушців на журавлинниках найбільший протягом року і становить 20,8 %. Проте, з урахуванням журавлинників у прилеглих
|
виділах, загальна їх частка зросте до 32,5 %. На інших ягідниках птахів спостерігали рідше: на брусничниках – 17 (9,3 %), на буяшниках – 8 (4,4 %) разів. У середньому, віддаль до ягідника становить 52 м (lim 1-400 м). Восени, безпосередньо на ягід- никах, зафіксовано 113 (61,7 %) спостережень птахів і ще 39 (21,3 %) – на віддалі до 100 м (рис. 2). Лише 9 (4,9 %) спостережень птахів ми зробили на віддалі понад 250 м від ягідника. Пта- хи, як і влітку, тримаються або на ягідниках, або поруч з ними. Існує високий зворотний кореляти- вний зв’язок між кількістю спостережень птахів і відстанню місця зустрічі до ягідника (y = -17,978x + 69,945; r = -0,91). Середня віддаль до чорнични- ків становить 143 м (lim 1-900 м). Проте, 98 (53,6 %) спостережень зареєстровано не далі ніж за 100 м від них. Восени середня віддаль стацій птахів до брусничників становить 208 м (lim 1- 760 м). Між віддаллю до цих ягідників та кількіс- тю спостережень птахів існує зворотний зв’язок: для чорничників – тісний r = -0,82 (у = -6,2842х + 38,852), а для брусничників – слабкий r = -0,25 (у = -1,8579х + 25,574). Порівнюючи з літнім пері- одом, середня віддаль до чорничників зросла, тоді як частка спостережень птахів поряд з чорнични- ками зменшилась. Натомість середня віддаль до журавлинників зменшилась і становить 359 м (lim 1-1500 м). Найчастіше птахів спостережень на віддалі 250-500 м від журавлинників – 61 (33,3 %) раз. Проте, 38 (20,8 %) спостережень птахів при- падає безпосередньо на ягідники, а ще 22 (12,0 %) спостереження – на віддалі до 100 м від них. Це вкотре підтверджує значення журавлинників в осінній період.
|
Площі ягідників в осінніх стаціях вищі, ніж улітку та в середньому становлять 9,3 га/25 га, змінюючись переважно у межах від 5,1 до 10,0 га/25 га. Саме такі площі ягідників присутні на 59 (32,2 %) ТПП. У цей період виявляли птахів на 12 (6,6 %) ТПП, де ягідники відсутні. На 6 (3,3 %) ТПП їх площа перевищувала 20 га/25 га. Слід зазначити, що під поняттям “відсутності ягідників” розуміють не більше 10 % їх участі у проективному покритті. Зазвичай, фрагментарно ми виявляли ягідники на всій території дослі- джень. Найчастіше в межах ТПП площі чорничників, брусничників і журавлинників становлять до 5,0 га/25 га. Найбільші площі займають чорнич- ники, найменші – журавлинники. Ягідники у зимовий період відіграють для пта- хів незначну роль, особливо у роки з високим сніговим покривом. В окремі роки, за умови ма- лосніжних зим, птахи споживають ягоди журав- лини, зелені пагони чорниці, які у раціоні птахів відіграють другорядну роль. Тому, у зимових період на місці 146 (68,9 %) спостережень ягідни- ки відсутні. Зокрема, чорничники виявлені на місці 42 (19,8 %) спостережень, а журавлинники – на місці 7 (3,3 %). У середньому, віддаль до ягідника становить 84 м (lim 1-370 м), у тому числі до чорничників – 121 м (lim 1-500 м). Середня площа ягідників ста-
|
4,8 га/25 га, брусничників – 2,3 га/25 га, журав- линників – 1,0 га/25 га. Висновки Глушець протягом року з різною інтенсивніс- тю використовує насадження, у надґрунтовому покриві яких присутні ягідники. Найбільша кіль- кість спостережень припадає на осінній період (59,6 %), найменша – на зимовий (31,1 %). Наяв- ність і структура ягідників на токовищах та у зи- мових стаціях, зумовлена лісотаксаційними особ- ливостями насаджень, а зокрема – типом лісорос- линних умов. Птахи влітку та восени намагаються триматися на ягідниках або безпосередньо побли- зу них, що зумовлено особливостями їх трофіки. Глушці влітку найчастіше тримаються чорнични- ків (27,7 % спостережень), а восени – чорничників і журавлинників (по 20,8 % зустрічей). Площі ягідників у стаціях перебування глушця значні і протягом року змінюються в межах 7,4 – 9,3 га/25 га. Таким чином, можна констатувати, що видо- вий склад, площа та відстань до ягідників впли- вають на біотопний розподіл глушця. Проте, у стаціях зі значними їх площами такий вплив слабо прослідковується і потребує більш ретельного вивчення.
|
1. Борщевский В. Г. О растительных кормах глухаря // Вопросы охотничьей орнитологии. – М.: ЦНИЛ Главохо- ты РСФСР. – 1986. – С. 109-128. 2. Кратюк О. Л. До методики вивчення стаціального роз- ташування глушця // Матеріали І Всеукраїнської мислив- сько-господарської науково-практичної конференції сту- дентів та аспірантів “Потенціал і проблеми мисливського господарства” – Львів: СПОЛОМ, 2006. – С. 73-78. 3. Кузякин В. А. Охотничья таксация. – М.: Лесная промы- шленность, 1979. – 200 с.
|
4. Назаров А. А., Шубникова О. Н. О значении урожая ягод для поддержания численности тетеревиных птиц в Севе- рной тайге // Продуктивность дикорастущих ягодников и их хозяйственное использование. – Киров, 1972. – С. 200- 202. 5. Орлов П. М. Курс геодезии. – М.: Сельхозиздат, 1962. – 384 с. Отримано: 07 листопада 2007 р. Прийнято до друку: 16 листопада 2007 р.
|
|