Було це багато років тому на полюванні на качок. Була глибока осінь,вже
десь під кінець полювання. В угіддях в яких ми полювали,а це рибне
господарство, вже були спущені озера. Кругом болота і залишки
водоплавної і болотної дичини яка кучкувалась до відльоту в теплі краї.
Всі розставились по дамбах на умовні номера в очікуванні підстрілити
свій такий жаданий трофей.
Часи тоді для мисливців були не дуже сприйятливі,в плані амуніції і
спорядження.
Гільзи,порох,капсуля –все було на розхват і в
дефіциті,прокладки і пижі рубались самотужки і кількість пижів
коливалась від кількості знайдених на стриху валянків.
Дріб лилася вручну,за технологією з журналу «ОХОТА».Правда не завжди
вона виходила кругла і відповідної твердості,так як свинець попадав то
з акумулятора ,то з кабельної обмотки. Від чого і в відповідності
страждала якість стрільби. 
От такого типу патронами я був споряджений цього разу. В угіддях
почалася стрільба,злетіло кілька табунів,і з півсотні поодиноких
качок.Після короткочасної стрілянини вся живність порозліталася і
настало затишшя. І так тривало з добрих пів-години,аж хтось крикнув
«гуси»,і в повітрі почулось легке гиготіння гусей.Всі завмерли і
влилися в землю.В ци краях гуска рідкий гість і дуже бажаний трофей. А
тим часом табун звернув в нашу сторону і почав неспішно
наближуватись.Як то довго ідуть такі хвилини. Табун вибрав собі шлях
між мною і сусіднім номером.Ще секунда і звідтам пролунали постріли,не
став і я чекати.Постріл,гуси лєтять далі,я ще разок і є .Один
гусак з табуна важко впав в намул,та так що майже повністю в нього
заліз.Моїй радості не було меж,я був герой.Та не було меж і моїй
здивованості коли при обскубуванні я найшов всього навсьго дві нещасні
саморобні дробиночки :одна в верхній частині крила яка ані кісточки не зачепила,а друга в шиї що стала причиною смерті гусака і моєї радості.
|