Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Привіт від карася
( 2 Votes )
Написав Олег Листопад Переглядів - 11458   
Понеділок, 16 лютого 2009 15:04

У вашій кулінарній книзі є рецепти на кшталт «карась у сметані» або «запіканка із філе щуки» чи там «бабка із судака»? Є? То вирвіть ці сторінки й викиньте. Бо дарма тільки будете дратуватися – за нинішнього стану рибоохорони у наших річках-озерах не тільки риби – й жаб скоро не стане.

ШТРАФ ЯК СЛЬОЗИ

Бідна риба труїться стоками промпідприємств, гине під гвинтами моторок, потерпае через авральну роботу ГЕС. А на тих, хто вижив, чекає незліченна армія браконьєрів, яка з року в рік росте. У 1966 р. в Україні було затримано 15 тис. «рибних» браконьєрів, у 1975 – 30 тис., а в 2007 р. – вже 96,6 тис. При цьому викривається лише 1 % від усіх випадків браконьєрства. Покарання за злочини проти рибного населення просто смішні: середня сума штрафу на одного браконьєра склала у минулому році аж… 72 гривні. За таких «штрафів» більшість браконьєрів може собі дозволити попадатися хоч щодня.

Щорічно в Україні вилучається близько 100 тис. штук різного роду браконьєрських снастей, а загалом у кладовках та сараях лежить готових до застосування понад 10 млн. заборонних снастей. Щорічно в Україні незаконно виловлюється стільки ж риби, скільки добувається рибальськими промпідприємствами – близько 200 тис. тонн!

КОЛИ СТОРОЖ – ЗЛОДІЙ…

Для боротьби із рибними браконьєрами у нашій країні існує спецструктура – Державне оперативне управління охорони водних ресурсів (рибінспекція), яка підпорядковується Держкомрибгоспу. Чому ж так погано вона справляється із своїми обов’язками? До певної міри відповідь дав сайт «Україна кримінальна». З’ясувалося, що «команда», призначена на початку цього року Кабміном на керівні посади у Держкомрибгоспі не лише обходиться без профільних знань (наприклад, голова був з дипломом… Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого), а й має «славне» кримінальне минуле. Опис їхніх «подвигів» займає вісім сторінок, але ми обмежимося тими, що вже викликали зацікавленість правоохоронних органів.

Ось Василь Коротецький, заступник начальника Держкомрибгоспу. «Проти нього в 2001-у прокуратурою Євпаторії порушена кримінальна справа за ст. 84 Кримінального Кодексу («розкрадання державного або колективного майна»), ст. 148-5 («шахрайство з фінансовими ресурсами»), ст. 165 («зловживання владою й службовим становищем»), ст. 172 («службова підробка»). У 1999–2001 рр. Коротецький керував ВАТ «Євпаторійський рибзавод», яке навмисне довів до банкрутства.

Олександр Бабенко, начальник відділу іхтіології рибінспекції («головний по браконьєрах») – в 1990 році засуджений за злісне хуліганство до позбавлення волі на 3,5 років.

Юрій Печенський, начальник відділу аналізу інформації й обліку рибінспекції – у 2006-у засуджений Каланчакським райсудом Херсонської області за хуліганство. Звільнений від покарання завдяки амністії.

Найдикіше в цій історії, пише УК, що «рибний» комітет дістався при розподілі портфелів такому учаснику правлячої коаліції, як… Християнсько-демократичний союз. От так «християни», от так «демократи»!

Дуже швидко банда, ой, вибачте, команда, довела і без того убогу рибну галузь до ручки і вже у червні парламентський Комітет з питань аграрної політики розглядав стан справ у рибному господарстві мало не під мікроскопом. Кажуть, що й старі «подвиги» новонавернених рибних пастирів не були забуті: СБУ перевірила факти, викладені «УК» і визнала, що більшість відповідає дійсності. Від себе й нових додала.

Голову Держкомрибгоспу зняли з посади ще до цього засідання – «за порушення присяги державного службовця» – без пояснень. А от про заміну «команди» ще не чути нічого.

З ГОЛОВИ І ДО…

Як бачимо, не лише риба, а й рибне відомство гниє з голови. Особливо швидко, бо гнилу голову – приробили. В деяких місцях гниль опустилася і до низової ланки.

Восени 2008-го група громадських інспекторів Держекоінспекції (наголошую, еко, а не рибної) провела рейд в пониззі Росі (Черкаська обл.). Вони виявили та знищили добрий десяток так званих «павуків». Це натягнута на каркас сітка з довгою ручкою. Опустив у воду – підняв – вийняв рибу. Знову опустив... Під час нересту такою «ложкою» націджують цілі мішки риби. Тому вона заборонена. А знищені на Росі до усього ще й мали розміри 5х5 метрів! Підняти руками їх не зможе навіть Ілля Муромець. Тому браконьєри обладнують такі павуки саморобними лебідками.

Про результати рейду проінформували як місцевий підрозділ рибінспекції, так і керівництво Держкомрибгоспу. З надією, що цю точку знищення риби буде прикрито назавжди.

А оце буквально пару тижнів тому вирішили навідалися на Рось знову. Мамо рідна! Браконьєри не лише відновили старі павуки, а й нових наставили. Довелося знову зайнятися демонтажем. Місцеві рибінспектори в цей час стояли збоку й розводили руками: «У нас техніки немає, у нас бензину немає, у нас кусачок немає, у нас «болгарок» немає… Ми нічого зробить не можемо» або «Ми збиралися ці павуки поламати завтра».

Так само нічого «не можуть» зробити рибінспектори і для припинення торгівлі на ринках України китайськими сітками. 8 квітня наша газета виступила з матеріалом «Китайська сітка? – Пропала рибка!». Ми звернули увагу на те, що водойми країни перетворилися просто на юшку із таких сіток. У відповідь – жодної реакції.

ПЛАВУЧА ТЮРМА ІЗ СМЕРТЕЛЬНИМ КІНЦЕМ

Окупність китайської сітки – один раз. Тобто раз її закинув, з уловом витягнув – усе, окупив. Тому у разі небезпеки «бреки» їх безжально кидають. Бо легко і дешево можуть купити нову. І – купують і, відповідно, ставлять скільки душа жадібна забажає. А в таких сітках заплутується не тільки риба – активісти Громади рибалок України не раз знаходили у кинутих сітках загиблих черепах, жаб, водоплавних птахів...

Щоб піймати браконьєра на воді, треба витратити море бензину, часу і навіть ризикувати життям. Життям рядових інспекторів. Якби начальство саме ходило в рейди, то давно б навело порядок на ринках і сотні тонн китайських сіток (за оцінкою Київського еколого-культурного центру на ринку «Сьомий кілометр» під Одесою щодня їх продається по десять тонн) не доводилося б потім шукати на річках, виймати з озер, відбирати з ризиком для життя на водосховищах тощо.

Наперед відкидаю усі відмовки і нового, й усіх попередніх керівників (міняються щороку а той частіше) рибного відомства щодо складності боротьби з такою торгівлею.

Знову ж громадські організації показали чиновникам, як треба працювати. Навіть не маючи такої армії чиновників, яка є у Держкомрибгоспі, вони зуміли переконати владу 96! міст і містечок ухвалити рішення про незаконність торгівлі сітками та іншими браконьєрськими знаряддями на місцевих ринках.

Ще в двох сотнях міст таких постанов міськрад немає. І якби до справи підключились ті, хто це повинен робити згідно своїх посадових обов’язків, то ці дві сотні різко б зменишился. А ще якби відповідні постанови чи закони ухвалила Верховна Рада…

Що ж до способів покращення роботи рибінспекції, то вони відомі. Усю рибоохоронну структуру разом із майном, штатом та фінансуванням треба передати у підпорядкування Мінприроди. Бо знаходження її у віданні Держкомрибгоспу – відомстві, роботу якого якраз у першу чергу й повинна контролювати ця сама рибінспекція – нонсенс.

І, нарешті, давно пора відновити інститут громадських рибінспекторів, який до другої половини 1980-х успішно допомагав у справі охорони риби і який тоді ж здуру знищили одним помахом пера – після того, як «занадто чесні» вінницькі хлопці не захотіли порвати протокол на великого обласного чиновника, спійманого на браконьєрстві. Втім, це вже інша історія…

 

Олег Листопад, «Селянська правда», 31 липня 2008

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com