Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Денні пернаті хижаки — одна з найбільш таємничих груп птахів, зустріч із якими здебільшого викликає захоплення їх красою та досконалістю, і відчуття загадковості.
Про існування цих птахів знають усі. У народі їм дали загальну назву кібці — у південних регіонах України, коршаки — на півночі країни. Багато хто, особливо серед мешканців села, мисливців, лісників, голуб’ятників ставляться до них украй агресивно, при зустрічі вбивають їх і їхніх малят, розорюють гнізда, бо вважають шкідниками, які полюють на свійську птицю, голубів, мисливських птахів і дрібних звірів.
Чи виправдане таке ставлення до пернатих хижаків? Чи правильно ми чинимо, знищуючи їх? Чи не зашкоджуємо такими вчинками в першу чергу собі? На ці запитання можна знайти відповіді лише з’ясувавши — якими є денні хижі птахи, хто вони і чим живуть.
Передусім, денні пернаті хижаки — це далеко не «кібці» та «коршаки». Це велика і надзвичайно різноманітна група птахів, котрі відрізняються між собою не лише зовнішнім виглядом, а й способом життя, місцями мешкання, смаковими уподобаннями.
В Україні зустрічається 33 види денних хижих птахів. Серед них скопа; шуліки; яструби; канюки; луні; орли (беркут, степовий орел, могильник, підорлики великий і малий, орел-карлик); орлани (білохвіст і довгохвіст); соколи; грифи. І кожен із них — це окреме життя, окрема історія і сформовані стосунки з людиною.

Скопа — дуже рідкісний хижий птах. Великий, із розмахом крил до 160 см. Оселяється в лісах біля водойм. Тримається подалі від людей. Основна їжа — риба. Людям ніяк не шкодить. Але його все рівно при зустрічі вбивають цілеспрямовано, чи просто так, кинувши у сидячого птаха камінь, як це трапилося восени 2008 року на Житомирщині.
Шуліки — в Україні мешкає два види: чорний і рудий, із яких рудий є дуже рідкісним. Птахи великі, з розмахом крил від 135 до 165 см. У польоті їх легко відрізнити від інших пернатих хижаків за вирізом на хвості у вигляді прапорця. Мешкають переважно в лісах у річкових заплавинах. Живляться мишами, полівками, щурами, влітку ловлять також птахів. На свійську птицю практично не нападають. Але їхній спокійний, плануючий політ над селами завжди викликає переполох серед курей, а тому їх помилково вважають тими хижаками, котрі нищать свійських птахів, і при нагоді вбивають.
Яструби — в Україні зустрічається три види: великий, малий і коротконогий. Широко розповсюджені яструби великий і малий. Птахи невеликих розмірів. Найбільший серед них — великий яструб, у якого розмах крил сягає 100-117 см. Дорослих птахів легко впізнати за характерними поперечним смугам на тулубі (як у зозулі); у молодих — смуги поздовжні і цим вони схожі на канюків. Живуть у лісах, часто оселяються поряд з населеними пунктами. Дуже спритні, маневрені. Легко і швидко літають між деревами, що є їх характерною прикметою. Полюють із засідок, ховаючись у кроні дерев. Вибравши жертву, нападають несподівано і стрімко. Живляться переважно птахами. Часто полюють у дворах людських осель: малі яструби ловлять горобців, синиць та інших дрібних птахів, а великі — свійську птицю, завдаючи значної шкоди птахівництву. Великий яструб — саме той птах, який дійсно шкодить людям.
Канюки — в Україні відмічають три види: звичайний і степовий — гніздяться, зимняк — прилітає на зимівлю. Широко розповсюджені канюк звичайний і зимняк. Вони зустрічаються скрізь, де є мозаїка лісів з відкритими просторами. Ці хижаки середнього розміру, з розмахом крил 110-150 см. Дуже різні за кольором оперення, в якому переважають руді та бурі відтінки. Низ із темними рисками, або поперечними смугами, схожими на такі, як у яструбів. Через це їх часто необізнані люди вважають яструбом, і сприймають як шкідливого птаха. Хоча способи полювання і харчовий раціон канюків суттєво відрізняються від яструбиних. Канюки полюють не ховаючись, на відкритих просторах, повільно літаючи та описуючи в польоті кола, часом «зависають» у повітрі. Живляться переважно гризунами. За один день канюк з’їдає десятки мишей і полівок, зберігаючи, таким чином, багато зерна. Тому, знищуючи канюків, ми не лише обходимося з цими корисними птахами несправедливо, а іще й завдаємо шкоди сільському господарству, винищуючи природних ворогів шкідників зернових культур.
Луні — на території України зустрічається чотири види: польовий, степовий, лучний і очеретяний. Це птахи відкритих просторів. Вони мешкають на полях, луках, болотах, у степах. Мають струнке тонке тіло та довгі загострені крила. Полюють, повільно і низько літаючи над землею. За цими ознаками їх легко розпізнавати. Живляться луні гризунами (переважно — мишами), невеликими степовими і водно-болотними птахами, плазунами, комахами. Знищуючи велику кількість шкідників зернових культур, приносять неоціненну користь сільському господарству.
Орли — одні з найбільших хижих птахів України. Розмах крил у різних видів сягає 180-215 см. Постава велична і могутня. Всі вони рідкісні і потребують особливо дбайливого ставлення до себе. Оселяються здебільшого в глухих, віддалених від людей місцях. Тим, кому вдається побачити орла, можна вважати пощастило, адже зустріти такого птаха дуже складно через їх скритність і надзвичайно малу чисельність.
Соколи — особлива група пернатих хижаків, яка вирізняється міцним тілом, довгими гострими крилами і стрімким польотом. В Україні налічують 8 видів соколів, серед яких знамениті ловчі птахи — сапсан, балабан, кречет, і дрібні соколики — кібчик, підсоколики, боривітри, які винищують величезну кількість мишовидних гризунів і всіляких шкідливих комах. Мешкають соколи переважно в лісах, помежованих із відкритими просторами, лісосмугах. Проблема цієї групи хижих птахів у тому, що ловчих соколів із природи вилучають мисливці, а дрібних соколиків, коли вони залітають у населені пункти, нерідко вбивають місцеві жителі, вважаючи їх шкідливими.
Грифи — в Україні живе три види: гриф чорний, сип білоголовий, стерв’ятник. Надзвичайно екзотичні хижі птахи. Живуть у горах Криму. Всі рідкісні. Безумовні санітари природи. Потребують дбайливого ставлення до себе.

Отже, із викладеного короткого опису основних груп денних хижих птахів, які населяють Україну, видно, що єдиною групою пернатих хижаків, котра дійсно здатна створювати відчутні проблеми людям, є яструби, зокрема великий яструб, який активно полює на свійську птицю. І тут є над чим працювати в пошуках цивілізованого вирішення проблеми, уникаючи масового переслідування й винищення птахів. Решта хижих птахів приносять величезну користь, винищуючи шкідників сільського господарства, а також хворих і ослаблених тварин, сприяючи, тим самим, оздоровленню популяцій і попередженню епідемій небезпечних хвороб. І те агресивне ставлення мисливців до окремих із них, зокрема до канюків, шулік за їх полювання на мисливських птахів і дрібних звірів, невиправдане, оскільки користь від цих пернатих хижаків неоціненно більша.

фото: Sylvain Hellio

На завершення хотілося б сказати, що більшість денних хижих птахів в Україні перебувають у складному стані, бо позбавлені людського тепла та піклування. Єдине, що вони мають в достатку на нашій землі — це жорстоке, або, в кращому випадку, байдуже ставлення до себе. І якщо наше ставлення до цих птахів не зміниться, ми просто їх втратимо, а натомість отримаємо чимало проблем у перспективі свого власного існування.