Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

В теперішній час, коли зайців стало обмаль, а популяція лисиці збільшилась, доцільніше було б полювати саме на цього всюдисущого хижака. Адже він вносить серйозну поправку у кількість вухатого гризуна. Полюють на рудого розбишаку по-різному, а ми розглянемо полювання з манком, як із стаціонарної засідки так і в активному пошуку.

Що людині потрібно для щастя? Одним потрібні безмірні багатства та розкоші, іншим, щоб сім'я була здорова та міцна. А от справжнім мисливцям-гончатникам до повного щастя у житті необхідно мати ще і вірного помічника на полюванні, від чийого співу серце билося б частіше, очі наповнювалися б слізьми, а душа летіла десь далеко за обрій Та не кожному гончатнику вдається хоч раз у житті мати такого собаку.

Найчастіше після вдалого закінчення облавного полювання лунають тости в адресу того мисливця, який безпосередньо добув звіра влучним пострілом, рідше єгерю-розпоряднику, а от про загонича згадують лише в тому випадку, коли застілля затяглося, а тости вичерпалися. А дарма! Адже від вмілого і якісно проведеного загону залежить успіх полювання відсотків на 80, якщо не більше. Нехай на номерах стоять супер-стрілки екстра-класу, але якщо загоничі не виставлять на стрілецьку лінію звіра, толку від їхнього вміння стріляти ...

Дещо, про практичну стрільбу кулями дванадцятого калібру по дрібній дичині при доборі підранків, в умовах дефіциту часу, відсутності можливості спокійно міркувати і розмірено вибирати потрібні патрони.

Вважаю, що всі люди, котрі так чи інакше захоплюються полюванням знайомі з поняттям - мисливський азарт. Це та сама штука, яка жене мужиків за багато і багато кілометрів по нічних болотах, це те що змушує стрибати по крижаній воді заливаючи болотники, відправляє не дивлячись на грунт, переповзати великі відкриті ділянки в спробах підкрастися до звіра чи птиці, продиратися через густий малинник, великі зарості кропиви, ломитися через хащі та поля.

Хочу поділитись з ловецьким товариством своєю найбільшою мисливською пригодою, яку я пережив в вересні минулого року. Трапилася вона в Австрії, а якщо бути конкретнішим поблизу м. Тіроль. Моєю ціллю і мрією було полювання в цих горах на байбака.

Я прибув на місце о 9 год. ранку. Незабаром після влаштування на місці та сніданку, відбувся інструктаж і перша група мисливців вирушила на полювання. Полювання заплановано з 13.00 до 19.00. Після їх повернення виявилось, що ними впольовано 3 бабаків. Хороший початок!. Моя ж пригода мала розпочатися наступного дня о 7 ранку. Увечері я зібрав рюкзак, в який на мою думку, поклав найнеобхідніші речі: їжу, теплий одяг, бінокль та багато рідини. Я поняття не мав, що чекає на мене там, на висоті майже 3000 м над рівнем моря.