Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Батьківщиною балансирів прийнято вважати країни Скандинавії. Останнім часом ці приманки стали досить популярні і вони вже починають успішно конкурувати з більш звичними для рибалок блешнями для ловлі в звал. У деяких місцях і в певний час балансири нерідко бувають навіть більш уловистими, ніж блешні-обманки.

Раціон плотви становлять майже всі дрібні мешканці підводного світу. Виходячи з цього, рибалка і має підібрати приманку, яка може імітувати цих мешканців. Якщо в літній період плотва віддає перевагу рослинним насадкам, то взимку, пізньої осені і в основному ранньою весною вона поповнює свої сили за рахунок доступної їй живності. Ось тут рибалки і застосовують всю свою винахідливість і підносять їй приманки, звані мормишками, козами, бісиками, які імітують всіляку підводну живність.

Більшість рибалок в ранній період зими віддають перевагу вудці, обладнаній кивком і мормишкою, але іноді мормишка з якихось причин насторожує плотву, окуня або іншу рибу. Якщо риба тільки торкається до насадки, не заковтуючи гачок мормишки через її навіть незначну вагу, то підсікти її часом буває неможливо. Однак, коли на самий маленький гачок наживити мотиль або іншу насадку, раптом слідує більш впевнене клювання.

Розповівши про головні принципи стратегії пошуку великих окунів взимку, хочу перейти до приманок, які використовують для ловлі цього хижака. Основна маса - приманки, що імітують личинку комахи, рибку, п'явку або рачка. І тільки деякі абстрактної форми з провокуючим яскравим кольором. Я помітив, що взимку у окуня основним кормом є бокоплав, мальок і черепашка. Іноді він не гребує п'явкою та іншими безхребетними. Часто вживаний рибалками в якості насадки мотиль не є головним кормом для хижака. Через це самою уловистою виявляється безнасадочна мормишка, яка імітує бокоплава («мураха»). Непогано себе проявив «чортик» - мормишка, у якій замість гачка впаяний невеликий трійник. Уловистість цієї приманки пояснюється її схожістю на личинку бабки. Якщо все-таки використовується мотиль, то краще брати мормишку, що має округлу форму («дробинка»).

На зимовій рибалці добре налаштована поплавочна вудка дозволяє домагатися непоганих результатів. Ловлять на цю снасть переважно ляща, плотву і трохи рідше густеру і вірхівку.

Типи удильників для ловлі з поплавцями широко відомі і прості по конструкції. Найбільш часто застосовуються традиційні «кобилки» з твердого дрібнопористого пінопласту. 

При лові підлящика і ляща на поплавкову вудку ставлять жилку діаметром 0,09-0,14 мм, найкраще прозору. На відміну від крупної плотви, підлящики створюють досить слабкий опір при виважуванні. Інша справа - ловля солідного ляща, але і в цьому випадку визначальну роль відіграє не товщина жилки, а ширина лунки, в яку велика риба повинна проходити вільно.

Перший лід - пора, яку нетерпляче очікує величезна армія рибалок. З приходом перших осінніх заморозків, рибалки, прокинувшись від сну, уважно дивляться на шкалу градусника, що висить за вікном, а потім, вийшовши на вулицю, діловито оглядають крихкий лід на калюжах біля дороги. Але будь-хто з них знає, що все одно більш-менш надійний перший лід буде в кінці осені, або на початку зими (правда, бувають виключення). І тоді настає свято для рибалки. Свято чарівної краси та активної ловлі.