|
Тема сходів вважається однією з найважливіших, особливо при щучій ловлі, коли на окремих рибалках спускається до 80 (!) відсотків підсіченої риби. Причому сходи йдуть на всіх фазах виважування, і особливо часто при заводі щуки в лунку.
Головна причина втрат риби в самій конструкції балансира - отаке «коромисло», довгим важелем вириває гачки з щучої пащі. Тому деякими рибалками були проведені експерименти з втручанням в конструкцію приманки - почали ловити без носового гака. Спочатку просто виявили, що якщо у балансира зламається передній одинарний гачок, то зазвичай приманка залишається повністю робочою, а число сходів при заводі риби в лунку - десь наполовину поменшало! Тому тепер, навіть якщо передній гак цілий, сміливо відкушують його кусачками, але не врівень з тілом приманки - а залишають 5-6 мм цівки. Адже прибравши передній гак, можна порушити балансування невеликого балансира, і гра приманки погіршиться. Тоді на залишок цівки напаюють краплю припою або просто затискають свинцеву дробинку, накручується м'який дріт - вага цієї передньої підгрузки дорівнює вазі видаленого гачка. Отже, на балансирі залишився тільки хвостовий гачок і підвісний трійник. Але може зменшилася кількість результативних підсічок у випадках, коли хижак б'є в передню частину приманки? Рибалки, що чимало половили без носового гачка, вважають, що він «третьорядний» в балансирі, тому як частіше озерна щука атакує приманку ззаду (навздогін) або поперек, і самі робочі гачки - хвостовий і підвісний трійник. На течії же в ніс балансира хижак взагалі практично не б'є, і кажуть, що на річках від носового гачка мінімальний толк, а лише додатковий привід для сходу риби при заводі в лунку. Якщо ж хватка і доводиться в носову частину приманки, то багато в чому завдання переднього гачка бере на себе підвісний трійник, який зазвичай зміщений в сторону носа балансира. Дещо інша думка з приводу ловлі без переднього гачка у озерних балансирщиків: «Були випадки, коли доводилося ганятися за щукою з обламаним переднім гачком - ловилося, і дійсно при заводі в лунку сходів практично не було. Однак загальна кількість сходів риби під час її підняття стала дещо більшою, в порівнянні з балансиром, де всеі гачки на місці.
Зазвичай, заядлі "щукарі" або відливають саморобні балансири з нормальними гачками, або змінюють гачки на балансирах фірмових. Немає проблем замінити легкознімний підвісний трійник. Наскільки більший ставлять? Ось кілька перевірених варіантів:
довжина балансира 5-7 см - трійник N3 (міжн.); 8-9 см - N2; 10-12 см - N1. Хтось при ловлі щуки і судака ставить навіть трохи більші трійники, стверджуючи, що підсікання стає ще надійнішим. Трійник крупніше рідного практично не погіршує гру найпоширенішого балансира класичної форми «мальок» (так званий «мінноу»), адже підвішений практично в центрі ваги приманки. Правда, можливі захлести волосіні за трійник, коли приманка лягає на дно і валиться набік, тому при контролі робочого спуску не дається слабини. Великий трійник частіше захльостується за волосінь і при опусканні приманки в лунку, що щільно забита шугою. Але цей момент також легко контролюється - в шузі робиться вузька щілина (долонею, черпаком), в яку опускається балансир.
Проблеми з погіршенням гри виникали при установці великого трійника на «бананоподібні» вигнуті балансири. А також на приманки, де центр ваги дещо зміщений до носа - такі балансири часто добре провокують хижака своєрідним "куверком" при розвороті. І трійник крупніший (важчий) рідного погіршував перекид, при якому можуть і захлести волосіні почастішати. У будь-якому випадку нескладно перевірити, трійник якого розміру ідеальний на конкретному балансирі - і не захльостується, і рибу нормально тримає, адже поміняти цей гачок - секундна справа. Все набагато складніше з заміною одинарних гачків, хоча деякі змінюють їх на більші, чи якісніші. Перепаяти передній гак нескладно. Складніше робота з перепайкою заднього гачка, адже тут заважає пластиковий хвіст, який акуратно відділяється від тіла балансира, а після перепайки гачка знову приклеюється ебоксидним клеєм.
Сходи з балансира пов'язують і з різноманітністю щучих хваток. У цьому моменті багато суперечок. Вважається, що щука, що має широку пащу з численними зубами, блискавично хапає свою жертву «як доведеться» - головне поранити, знерухомити здобич, а вже повторній хваткоюці можна заковтувати спокійніше. Значить, і балансир хапає «як хапається», і справа удачі, як надійно засічеться, та на який гак. Деякі рибалки помітили, що балансири різних розмірів щуки все ж атакують по-різному. І дрібні, і найпопулярніші приманки довжиною 5-7 см хижачка дійсно вистачхапає «як доведеться» - захоплюючи приманку цілком і підсікається на будь-який гачок. Хоча на більші балансири (8-10 і більше сантиметрів) щука вагою до кілограма найчастіше засікається за підвісний трійник. Припускають, що невелика хижачка хапає велику приманку вже «за правилами» - поперек жертви, тому частіше і сідає на трійник, від якості і розміру якого багато в чому і залежить, буде схід чи ні.
Що ще впливає на кількість сходів? Звичайно, старе як світ правило - не давати слабини волосіні при виважуванні. Яким згубним буває слабке місце, наочно демонструє щука, вже піднята на лід - дуже часто сама викидає гачок. Що вже говорити про щучі викрутаси, які хижачка виробляє в рідному середовищі, борючись за свободу до останнього. «Останнє» - це завод риби, найбільша проблема - завести морду щуки, особливо якщо лунка неширока. Перед заводом щука крутиться дзигою, доводиться працювати з не стомленою, повної сил рибою, і слабину можна дати, як не старайся, уникнути цього, адже щука іноді просто різко піднімається вгору. А за великою взагалі увага потрібна, адже ця і обірвати волосінь може, і гачок розігнути. Тому якщо поруч немає трави, то і відпустити погуляти трохи, але лише в крайньому випадку, так як при «вигулюванні» шанс сходу збільшується. Адже балансир - НЕ ставка, де до лунки підходить вже стомлений напівмертвий хижак, зазвичай добре засікшийся, і основна проблема - аби проліз, не застрягши.
До речі, про лунки: чим вона ширше, тим простіше завести щуку і тим, відповідно, менше сходів в цей момент. Але не будеш же бігати цілий день в пошуках риби з широким «лящовим» буром, особливо по товстому низькому льоді - швидко стомишся навіть якщо загартований. Тому, при виборі діаметра бура доводиться шукати компроміс - з вузьким шнеком буриться легше, але і рибу завести складніше в цю лунку. І «13 см», мабуть, мінімальний діаметр шнека, придатний для щучої балансирної ловлі.
Lusik
-----
Не вистачає часу на домашні справи? Скористайтеся сервісом podomu.com, де по запиту шукаю домогосподарку знайдете безліч пропозицій. Професійний підхід, зручність і порядність гарантовано!
|
Рибальство 
