Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Розприділення циклу утворення рогів в самців косулі відбувається під дією гормонів протягом року і є досить складним.

Власне інсулінозалежний гормон є основною рушійною силою для росту рогів. Цей гормон виробляється в печінці і в самій зоні росту рогів. Гормон росту стимулює ріст зачатків рогів і в подальшому їх формуванні. При більшому продукувані іншого статевого гормону тестостерону, дія попереднього зменшується до припинення перед гоном. Зріст кількості тестостерону починається з травня місяця, що зупиняє дію гормону росту і формування рогів, та веде до їх очищення.

Для досвідчених мисливців це досить звично, але для початківців складає певні труднощі. Починається процес обробки трофеїв самця косулі після відстрілу, правильним від’єднанням голови під час розробки туші звіра. Насамперед гострим ножем роз’єднуються зв’язки та м’язова тканина шиї над першим шийним хребцем. У давні часи робили це великим мисливським ножем для добивання звіра, відсікаючи як мечем. Звідси походить і стара назва – «відтинати». До речі, ця назва ще збереглася й сьогодні в мисливському лексиконі деяких країн Європи.

Минуло вже два роки, як вовк пішов з зграї. Тепер він жив у заболоченій ділянці лісу недалеко від річечки Сейму відлюдником. Сили вовка були вже не такі, як в молодості і про більшу здобич можна було тільки мріяти. Але вовк міг ще добувати дрібних звірів і птахів. Навесні на нересті риби іноді вдавалося вихопити з води щуку, а під час гніздування птахів розорити гніздо.

Мій старий друг Анатолій Сергійович Путєнков під час німецької окупації був підлітком і проживав - виживав з матір'ю і старшим братом Геннадієм в саморобній землянці, побудованій замість захопленої загарбниками "хати" кілометрів за тридцять від Вітебська. У таких умовах сім'я була рада кожному впійманому пічкуреві, ну, а вже якщо вдавалося добути м'ясо, то гордості «годувальників» не було меж.

Дещо, про практичну стрільбу кулями дванадцятого калібру по дрібній дичині при доборі підранків, в умовах дефіциту часу, відсутності можливості спокійно міркувати і розмірено вибирати потрібні патрони.

Вважаю, що всі люди, котрі так чи інакше захоплюються полюванням знайомі з поняттям - мисливський азарт. Це та сама штука, яка жене мужиків за багато і багато кілометрів по нічних болотах, це те що змушує стрибати по крижаній воді заливаючи болотники, відправляє не дивлячись на грунт, переповзати великі відкриті ділянки в спробах підкрастися до звіра чи птиці, продиратися через густий малинник, великі зарості кропиви, ломитися через хащі та поля.

Суперечки з приводу того чи потрібне полювання, та взагалі, мисливство як таке, тривають чи не віками. Зрозуміло, що у кожної з сторін є безліч доказів у свою користь. Але пересічній людині, не мисливцю, легше прийняти сторону захисників тварин, головним аргументом яких є те, що полювання призводить до знищення популяцій тварин. І всі докази і спростування, що тварини зникають не через мисливців, а через браконьєрів, і, що в країнах, де мисливство розвинене на високому рівні, тварин та їх різновидів набагато більше, йдуть нанівець. Протилежне доказують вчені Австралії.

Хочу поділитись з ловецьким товариством своєю найбільшою мисливською пригодою, яку я пережив в вересні минулого року. Трапилася вона в Австрії, а якщо бути конкретнішим поблизу м. Тіроль. Моєю ціллю і мрією було полювання в цих горах на байбака.

Я прибув на місце о 9 год. ранку. Незабаром після влаштування на місці та сніданку, відбувся інструктаж і перша група мисливців вирушила на полювання. Полювання заплановано з 13.00 до 19.00. Після їх повернення виявилось, що ними впольовано 3 бабаків. Хороший початок!. Моя ж пригода мала розпочатися наступного дня о 7 ранку. Увечері я зібрав рюкзак, в який на мою думку, поклав найнеобхідніші речі: їжу, теплий одяг, бінокль та багато рідини. Я поняття не мав, що чекає на мене там, на висоті майже 3000 м над рівнем моря.