|
Написав Пустельник Переглядів - 13899
|
|
Понеділок, 18 січня 2010 11:28 |
|
 Щойно густа темрява опанує землю, над глухими куточками лісів лунають нині вовчі пісні, вражаючи всіх, хто їх чує. Від цієї прадавньої мелодії тоскно стає на душі, ніби перед тобою розкривається дике, сокровенне, ще не пізнане та не зрозуміле, відтак, лячне. Пісня приреченого на самотність вовка справляє незабутнє враження.
|
|
Написав Пустельник Переглядів - 14122
|
|
П'ятниця, 25 грудня 2009 11:37 |
|
 «Наш оберег ішов з землі,
Коли нас скіфами ще звали.
І талісман той берегли,
І щастя в доленьці шукали.
Або коли була війна,
І ворог йшов на схил Дніпровий,
Чи то котилася чума,
Чи хтось був дуже тяжко хворий...»
О. Онищенко
За непевних часів усі ми підсвідомо потребуємо захисту від лиха і надійним покровителем у цьому завжди була й лишається матінка-природа.
|
|
Написав Іван КРИП’ЯКЕВИЧ Переглядів - 12135
|
|
Середа, 11 листопада 2009 01:22 |
|
Багата первісна природа давала людині легкий і вигідний прожиток. Великі пущі й незаселені степи ховали в собі безліч усякої звірини, а ріки й озера повні були риби. З великої звірини у княжі часи згадуються зубри, тури, олені, лосі, ведмеді. Зубри водилися ще тоді й у Галичині: Ярослав Осмомисл уладжував на них лови на честь грецького царевича Андроніка Комніна. Назви осель Зубря, Зубряче, Зубрець тощо вказують тепер, де були головні гнізда цього великого звіра.
|
|
Написав Waldemar Oldak Переглядів - 18458
|
|
Середа, 11 листопада 2009 00:45 |
 Господарські переміни. До XVI ст. значна частина України жила давнім господарським життям, якого форми витворилися ще у княжі часи. Як колись перед віками, так само й тепер більше значення мали лови, рибальство, бджільництво, ніж хліборобство. Збіжжя сіяли всюди, але небагато: стільки, щоб вистачало на власні потреби. Шкури диких звірів, рибу, мед або віск можна було продати на вивіз, і ці продукти виплачувалися, - збіжжя ніхто не питав, і тому хліборобство поширювалося мляво. |
|
Написав Waldemar Oldak Переглядів - 19993
|
|
Четвер, 27 серпня 2009 16:46 |
|
Питома вага цього заняття в господарській системі, розміри й способи мисливства склалися історично і залежали від багатьох факторів. Насамперед цьому сприяли природно-кліматичні та географічні умови: у лісах водилось чимало дичини — вовки, ведмеді, вепри, олені, борсуки, лисиці, зайці, куниці тощо, а також нині втрачені тури, дикі коні, зубри, лосі, різноманітне птаство — качки, гуси, куріпки, дрофи, у ріках — видри та бобри. Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників, а також поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва в умовах натурального господарства.
|
|
Написав КОЗАК Переглядів - 35513
|
|
Субота, 14 березня 2009 10:57 |
|
Стаття в будові...
Потрібна Ваша допомога...
Абіотичні фактори - сукупність впливів на тварин неорганічних (хімічних, фізичних) елементів середовища (температура, світло, тиск, вологість, вітер, опади, радіація, інсоляція, випромінювання тощо). Наприклад, для копитних тварин велика товщина снігового покриву утруднює їх переміщення і добування їжі, внаслідок чого вони часто стають здобиччю хижаків. Негативно впливають на виживання ранніх виплодів зайця-русака навесні дощі з різкими перепадами температури й ожеледі.
Аборигени - корінні мешканці конкретної території, на якій вони виникли в процесі еволюції.
|
|
Написав Waldemar Oldak Переглядів - 13720
|
|
Четвер, 19 лютого 2009 18:44 |
|
 Розвиток лісової, мисливської та рибальської галузей Володимира Дідушицького мав системно-науковий характер. Його ліси і рибні господарства були по-європейськи зразковими. Граф особисто контролював свої фільварки. Уже в 23 роки він став почесним членом Галицького господарчого товариства.
Як розповідає нинішній директор Львівського природничого музею АН України Юрій Чорнобай, з одного боку, мисливські угіддя дуже ретельно охоронялися, а з іншого — відстрілом регулювали поголів’я тварин.
|
|
|
Традиції та історія
