|
Написав Іван КРИП’ЯКЕВИЧ Переглядів - 12060
|
|
Середа, 11 листопада 2009 01:22 |
|
Багата первісна природа давала людині легкий і вигідний прожиток. Великі пущі й незаселені степи ховали в собі безліч усякої звірини, а ріки й озера повні були риби. З великої звірини у княжі часи згадуються зубри, тури, олені, лосі, ведмеді. Зубри водилися ще тоді й у Галичині: Ярослав Осмомисл уладжував на них лови на честь грецького царевича Андроніка Комніна. Назви осель Зубря, Зубряче, Зубрець тощо вказують тепер, де були головні гнізда цього великого звіра.
|
|
Написав Waldemar Oldak Переглядів - 18370
|
|
Середа, 11 листопада 2009 00:45 |
 Господарські переміни. До XVI ст. значна частина України жила давнім господарським життям, якого форми витворилися ще у княжі часи. Як колись перед віками, так само й тепер більше значення мали лови, рибальство, бджільництво, ніж хліборобство. Збіжжя сіяли всюди, але небагато: стільки, щоб вистачало на власні потреби. Шкури диких звірів, рибу, мед або віск можна було продати на вивіз, і ці продукти виплачувалися, - збіжжя ніхто не питав, і тому хліборобство поширювалося мляво. |
|
Написав Waldemar Oldak Переглядів - 19858
|
|
Четвер, 27 серпня 2009 16:46 |
|
Питома вага цього заняття в господарській системі, розміри й способи мисливства склалися історично і залежали від багатьох факторів. Насамперед цьому сприяли природно-кліматичні та географічні умови: у лісах водилось чимало дичини — вовки, ведмеді, вепри, олені, борсуки, лисиці, зайці, куниці тощо, а також нині втрачені тури, дикі коні, зубри, лосі, різноманітне птаство — качки, гуси, куріпки, дрофи, у ріках — видри та бобри. Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників, а також поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва в умовах натурального господарства.
|
|
Написав КОЗАК Переглядів - 35413
|
|
Субота, 14 березня 2009 10:57 |
|
Стаття в будові...
Потрібна Ваша допомога...
Абіотичні фактори - сукупність впливів на тварин неорганічних (хімічних, фізичних) елементів середовища (температура, світло, тиск, вологість, вітер, опади, радіація, інсоляція, випромінювання тощо). Наприклад, для копитних тварин велика товщина снігового покриву утруднює їх переміщення і добування їжі, внаслідок чого вони часто стають здобиччю хижаків. Негативно впливають на виживання ранніх виплодів зайця-русака навесні дощі з різкими перепадами температури й ожеледі.
Аборигени - корінні мешканці конкретної території, на якій вони виникли в процесі еволюції.
|
|
Написав Waldemar Oldak Переглядів - 13637
|
|
Четвер, 19 лютого 2009 18:44 |
|
 Розвиток лісової, мисливської та рибальської галузей Володимира Дідушицького мав системно-науковий характер. Його ліси і рибні господарства були по-європейськи зразковими. Граф особисто контролював свої фільварки. Уже в 23 роки він став почесним членом Галицького господарчого товариства.
Як розповідає нинішній директор Львівського природничого музею АН України Юрій Чорнобай, з одного боку, мисливські угіддя дуже ретельно охоронялися, а з іншого — відстрілом регулювали поголів’я тварин.
|
|
Написав І. О. СОКОЛ, НТУУ(КПІ), к.ф.н. Переглядів - 19762
|
|
Субота, 07 лютого 2009 01:09 |
|
(ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ)
В сучасній українській мові вживаються назви птахів іншомовного
походження. Серед них є найменування як тих птахів, що водяться в наших
краях, так і екзотичних.
Кеклик належить до ряду куриних родини
фазанових. Назва птаха тюркського походження: уйг. КЭКЛИК, узб. КАКЛИК,
кирг. КЕКИЛИК "куріпка". Назва цього птаха зафіксована лише у ХХ ст.:
КЕКЛИК, кам'яна куріпка. В УРСР аклімат. В Кримських горах (УРЕС-ІІ,
52).
До родини сивкових належать БЕКАС. ДУПЕЛЬ, ВАЛЬДШНЕП, ГАРШНЕП,
КРОНШНЕП. Ці птахи мають також інші назви, але кодифіковано було саме
ті, що мають іншомовне походження.
У ХIХ ст. зафіксовані такі
найменування бекаса: БАРАНЕЦЬ, бекас(Піск 6); ВІВЧАРИК бекас (там же
129); бекас, ВІВЧАРИК, БАРАНЕЦЬ, ПОЛЕЖАНЬ (Тим І 15); бекас, пт.
Scolopax – ВІВЧАРИК, БАРАНЕЦЬ, БАРАНЧИК, ХАКВА (У-С 43); КРЕХТУН,
БАРАШЕК (БЕКАС– охот. название) Gallipago coelestis (Сом 577-578);
БЕКАСИ; дубельт, кряк (кшик), баранець (бараник) (Верх Зоол 73); БЕКАС,
СА (Гр І 48).
Номен БЕКАС було запозичено з фр. becasse, можливо
через посередництво нім. Beckas, походить від фр. bec "дзьоб" (Фасм
I146; ЕСУМ I 164).
ДУБЕЛЬТ – назва іншого спорідненого птаха. КРЯК,
КШИК – звуконаслідувальні слова. КРЕХТУН походить від дієслова
КРЕХТАТИ, також звуконаслідувального в основі (ЕСУМ III 87). ПОЛЕЖАНЬ,
ймовірно мотивується тим, що птах часто перебуває в лежачому положенні.
Назви ВІЧАРИК, БАРАНЕЦЬ, БАРАНЧИК мотивовані тим, що птах супроводить
отари овець, поїдаючи кізяки. ХАКВА – етимологічно неясне слово.
Ймовірно – з прадавньо хазарської мови.
|
|
Написав Пустельник Переглядів - 12683
|
|
Понеділок, 19 січня 2009 14:33 |
|
 В попередній публікації порталу в розділі "Традиції " йдеться про мисливську хоругву на оленячих рогах, на якій зображено Святого Єфстафія Плакиду . Цікавою є оповідь православного календаря про життя цього мисливця-великомученика:
|
|
|
Традиції та історія
