Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Останній представник так званої мамонтової фауни, що зберігся до теперішнього часу. З'явившись в Північній Євразії в кінці пліоцену (близько 2,3 млн. років назад), цей вигляд широко населяв тундро-степи Євразію, проникнувши потім і до Північної Америки.

 

 

У лютому минулого року чеський міністр навколишнього середовища Мартін Бурсік підписав міжнародну угоду Меморандум Порозуміння про охорону центральноєвропейської популяції дрохви. Що це означає? Які передумови виникнення такого документу? В часописі «Світ мисливства» ро ситуацію, що склалась з дрохвою в Чеській Республіці і загалом в Європі пише спеціаліст відділу навколишнього середовища південно-моравського краю Власта Скорпікова.

Один із найбільш типових представників роду куниць, так само як і родини куницевих в цілому. Найближчий родич куниці лісової - мешканець сибірської тайги соболь, з яким в природі й неволі вона інколи дає гібридів, які називають «кідасами».

Розпочинаючи серію знайомств із окремими групами денних хижих птахів, наразі запрошуємо познайомитися з яструбами - найближчими і найбільш проблемними нашими сусідами з усіх пернатих хижаків, що мешкають в Україні.

Яструби - це саме та і чи не єдина група денних хижих птахів, які нападають на свійську птицю, викликаючи переполох у домашньому господарстві та завдаючи шкоди людям. Птахи ці умілі та спритні, розгледіти їх під час полювання досить складно, але впізнати можна. І не лише за характерними зовнішніми ознаками, а й за манерою поведінки, особливостями польоту, місцями існування. То ж хто і які вони - пернаті хижаки із групи яструбів?

У кінці ХVIII - на початку ХІХ століття тетерев був поширений практично по всій Україні, доходячи на південь аж до берегів Чорного та Азовського морів. Регіон Поліського природного заповідника до останніх років ХІХ ст. залишався одним з найбільш сприятливих для тетерева. Але і тут відбулось обвальне скорочення чисельності цього виду. Нині настав час заносити тетерука до Червоної книги України. Нині вже нема підстав казати про короткочасне зниження чисельності цього птаха. Інтенсифікація лісового господарства, зникнення рідкостійних лісів в місцях відгінного тваринництва... Тетерук був ідеально пристосований до екстенсивного ведення господарства людиною в лісах, а в умовах аграрно-індустріального ландшафту виявився витісненим у високогір'я чи пустоші-пустирі. Але на півночі Центрального Полісся на природних вересовищах на бідних ґрунтах тетерев був споконвічно найбільш багаточисельним. Суперечка про те, відносити вересові пустоші в Поліссі до первинних (пиродних) чи вторинних стацій (змінених людиною) тетерука точиться дуже давно.

Чимало навіть освічених людей вважають, що головне для великих ссавців - мати вдосталь їжі. Але насправді їм потрібно більше. Головною умовою збереження і розвитку популяції тварин є можливість обміну генофондом, що у випадку з великими ссавцями або представниками рідкісних видів можливо лише на значних територіях. Ці проблеми є навіть у Західній Європі, де, як відомо, флорі і фауні приділяють величезну увагу.