Глухар - характерний мешканець хвойних лісів, причому все його життя дуже тісно зв'язане із хвойними. Хвоя служить йому основним джерелом корму в зимовий час, ягідники, що ростуть під покривом хвойних, особливо - чорничники відіграють велику роль у харчуванні влітку. Перевагу глухарі надають лісам з різноманітною екологічною обстановкою, таким, де є галявини, гарі, вирубки, болота. Глухар - осілий птах, і рідко переміщається більш, ніж на 30 кілометрів, а багато птахів проводять усе своє життя, не залишаючи ділянки радіусом 3 - 4 кілометри. Улітку глухарі літають дуже мало, більше вони пересуваються пішки, але якщо злітають, те нерідко летять над лісом, вище вершин дерев, тому що їхні великі розміри дозволяють їм не боятися хижаків.
Самці-глухарі важать 4-5 кг (рідко 5,5 кг) і по-справжньому красиві. Чорна голова з бородою, червоні набряклі брови, зелений з металевим відтінком зоб, сіро-струминкова шия, коричневі крила і величезний чорний хвіст - такий зовнішній вигляд старого самця. Глухарка майже вдвічі менше самця, важить близько 2 - 2,5 кг, має скромне захисне буровато-охристе вбрання з чорними плямками.
Написав Українське товариство охорони птахів Переглядів - 12288
П'ятниця, 06 лютого 2009 11:31
Чи знаєте Ви, що...
0,365
- грамів – зареєстрована вага найменшого пташиного яйця,
що належить карликовому колібрі (Mellisuga minima).
1,6
- грамів – вага найменшої у світі пташки - колібри-бджілки
(Mellisuga helenae), що поширена на Кубі й на о. Пінос. Стільки важать
самці даного виду, самиці дещо важчі. Довжина тіла самців дорівнює 5,7 сантиметрів,
причому половину довжини припадає на хвіст та клюв.
2
- кілограма - максимальна вага риби, яку може спіймати скопа,
яка сама важить менше 1,8 кілограмів.
2,3
- кілограми важило найбільше у світі яйце страуса. Це яйце
було знесено в Ізраїлі, в Кібуці Хаон, 28 червня 1988 р. двохрічним гібридом двох
підвидів страуса.
На віддаленому хуторі Гайок, що у селі Остриня Тлумацького району у родині лісника Василя КЛЕЦЮКА кілька років мирно мешкає вовк.
Лісових сіроманців у селі бачили ще на початку минулого століття. З того часу, розповідають селяни, про них і не згадували. Але тепер мусять, адже на подвір’ї шанованого ґазди й лісника спокій остринців стереже Вовина. Так лагідно називають тут, ззовні схожого не великого собаку, вовка
Відомий український синоптик розповів усе про наближення весни і посвятився у студенти. Бо від нього втекла дружина Харківський бабак Тимко вчора не побачив власну тінь. Це означає, що весна цього року в наших краях буде теплою і ранньою. Хранитель синоптика Віктор Токарський каже, що степові віщуни цю зиму спали досить спокійно, з чого можна зробити висновок, що весна вступить у свої права без перешкод і неприємних природних сюрпризів.
На жаль, в особистому житті синоптика не все так гармонійно. Зараз він переживає драму, гідну найпристрасніших мексиканських телесеріалів. Минулого року від нього втекла на волю дружина. Аби повернути неслухнянку, бідолашний синоптик покинув межі наукового містечка і вирушив до табору дикої колонії за два кілометри від своєї оселі — біостанції Харківського національного університету ім. Каразіна, що в селищі Гайдари Зміївського району Харківської області. Але його пошуки не увінчалися успіхом.
З давніх-давен прийнято вважати, що немає більшого боягуза, ніж заєць, що він боїться навіть своєї тіні. Наскільки ж є справедливим цей поговір про знайомого кожному симпатичного звірка, героя багатьох казок, байок і дитячих книг, розповідей мисливців?
Мабуть, у жодного звіра немає стільки ворогів, як у зайця. Небезпека загрожує йому і на землі, і з повітря, і вночі, і вдень. Хто тільки не переслідує зайчика: і мисливці з собаками, і лисиця з вовком, і куниця, і сова, і рябець, і навіть ворона. Життя в нього тривожне, бентежне, в клопотах про те, як би вціліти, не потрапити кому-небудь в зуби або в кігті. Мало-який доживе до восьми-десяти років.
Багатий і різноманітний
тваринний світ Карпат. Лише фауна хребетних налічує 435 видів. Склад її
надзвичайно строкатий. Ядро фауни становлять види мезофільних західних і
середньоєвропейських широколистих лісів - олень благородний, козуля, черепаха
болотна, вугор європейський. Дуже поширені представники Середземномор'я
(саламандра плямиста, жаба зелена), мешканці хвойних лісів Східної Європи і
сибірської тайги (глухар, тетерев). Зустрічаються елементи степової, пептичної,
і альпійської (бурозубка альпійська, полівка снігова, тритон альпійський)
фауни. Чимало тут і карпатських ендеміків (білка карпатська, тритон
карпатський). Тепер у Карпатах акліматизуються нові види: ондатра, єнотовидний
собака, палія американська, омуль байкальський та ін.
Багато зоогеографів виділяють Українські Карпати в самостійний зоогеографічний
Карпатський округ.