Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Ласкаво просимо, госте!
Ім'я користувача Пароль: Запам'ятати мене

Анкета для Клен

  • Поза форумом
  • Статус: Ловчий професіонал
  • Зареєстрований: 08/01/2011
  • Останній візит: 25/02/2021
  • Часовий пояс: GMT +2:00
  • Місцевий час: 02:02
  • Пости: 545
  • Перегляд анкети: 5162
  • Проживання: Canada
  • Стать: Чоловік
  • Дата народження: 23/05/1959

Підпис

Повідомлення

Повідомлення

emo
Війна,яку МАЄ виграти Україна !!!


Україна проходить крізь наші душі
23.02.2021, 16:38
382
Про це постійно думаєш, гортаючи книгу публіцистики Олега К. Романчука «Не бійсь, не зраджуй, не мовчи (публіцистика воєнного часу)» - Львів: Універсум, 2020
Фото ілюстративне, Укрінформ
Фото ілюстративне, Укрінформ
Саме так — не АТО, не ООС, не сумнозвісна дефініція «лінія розмежування».


Автор — відомий журналіст і публіцист, науковець, член Спілки офіцерів України — акцентує: в Україні восьмий рік йде війна, і слабкість нашої влади полягає в неспроможності вийти з орбіти самозаспокоєння та врешті-решт назвати речі своїми іменами.

Сьогодні на лінії фронту вирішується майбутнє країни. Але є й фронт незримий, духовний, який проходить крізь нас усіх, крізь нашу свідомість, когось ламаючи, а когось роблячи сильнішим. Гібридні лінії такого фронту, кориговані ззовні, спрямовані на досягнення тієї ж агресивної цілі, що й війна реальна — знищити Україну як державу. А для того, щоб сказати: країна не відбулася — потрібно забрати її історію, її міти, світочів її думки, привласнити всі духовні орбіти нації, її самодостатню ауру.

Публіцистика Олега К. Романчука — то духовний спис, спрямований на викриття руйнівних намірів ворога та протидію його атакам на нашу ідентичність. У такий непростий час, коли війна йде, так би мовити, «в офлайн» та «в онлайн», він веде опір тій другій війні, інформаційно-гібридній, будує свою лінію фронту, тримає там удар, чинить спротив. Не випадково одна з публікацій має назву «Війна, яку має виграти Україна». Іншого варіанту немає: або перемога над ворогом, або завтра держави з багатомільйонним народом не стане — вона перетвориться в населення, в маріонеткову квазі-територію, якою, маніпулюючи, управлятимуть ззовні.

Книга Олега К. Романчука як сконденсований згусток емоцій веде читача з 2014 року, коли російські війська анексували Крим та окупували східні території України, до сьогоднішнього дня — покроково, рік за роком читач переживає разом з автором знакові події нашої сучасної історії. Ось тривога за загрожену українську державність у 2014-му, ось аналіз непростих постмайданних реалій, а тут — в останніх публікаціях — гірка констатація суспільного розчарування слабкою владою, її інфантильністю та некомпетентністю, котрі руйнують підвалини держави без жодних бойових фронтів. Тут і ретроспективний аналіз історії та пошук відповідей на запитання, чому так сталося, де ті прогалини в державотворенні, що призвели до такого результату, і чіткі рекомендації, як вийти з бою переможцем: «Як перемогти Московію», «Як виграти війну», «Як перемогти в інформаційній війні»…

Така публіцистика аналізує, а значить робить нас сильними, озброєними перед пропагандою. Майже всі тексти автора мають глибокі історичні ракурси, аналогії, ретроспективи. Вони не створюються як одномоментний відгук на сьогодення — в них обдумано досвід українського державотворення, вони позначені глибокими паралелями з такими ж випробуваннями, які пройшли інші народи, вони підкріплені цінними міркуваннями філософів та авторитетних політиків. Цей широкий контекст дозволяє побачити нинішні реалії панорамно, об’ємно, системно, спонукає глибше проаналізувати наші минулі помилки, реально оцінити нинішні перспективи.

Серед важливіших проблем сьогодення, порушених автором, — розбудова армії (чи не основне для країни, яка восьмий рік веде війну), подолання корупції, створення справедливого судочинства, без якого всі реформи — порожні наміри, паперові декларації, економічна колаборація з ворогом. І в тому числі — боротьба за інформаційний простір держави: його слід наповнити українськими концептуальними смислами, в той час як в нашій інформаційній сфері досі циркулюють чужі гібридні меседжі, досі не відмерли тоталітарні стереотипи — а все це підживлює внутрішній фронт, на якому точиться боротьба за душі людей, і він не менш небезпечний для держави, ніж фронт реальний. Публіцист у підтвердження наводить слова Андрія Куликова про те, що «російська телепродукція вкрай небезпечна. Бо показує майже таких людей, як ми, тому і впливає на глядача більше, ніж, скажімо, американська з таким же сюжетом».

Особливу небезпеку становить прихований антиукраїнський фронт п’ятої колони, який особливо гостро відчувається нами «в системі освіти, в Законі про мову, в безпековій та військовій сфері, у міжконфесійних конфліктах…». Автор апелює до думки американської дослідниці Е. М. Томсон: «мілітаристській культурі росіян найкраще протистояти не силою зброї, а свідомою відмовою від затягування в пливучі піски міфології «родіни-атєчєства». Чужа імперська семіотика, антиукраїнська семантика й аксіологія, ворожі деформовані цінності деструктивно впливають на український інформаційний простір — його треба очистити від цих небезпечних руйнівних імпульсів. Інформаційна матриця має належати Україні, а не агресору. «У сучасному світі перемагають смисли. Хто зуміє нав’язати суспільству нові смисли — той і переможе», «Якщо не матимемо власної культурної стратегії — житимемо за чужинецькою, продовжуватимемо існувати в системі чужих смислів» — це думки, які спонукають усіх нас до перегляду власної світоглядної матриці. Автору важливо, яке місце в новій українській реальності посяде окупована територія. Адже вона — також частина української державної мозаїки.

«Сьогодні український „фронтир“ — Дикий Степ ХХІ століття — перетворився на поле бою», — акцентує він. Реінтегрувати його на російських умовах згубно — в Україну може повернутися лише український Донбас. Як радикальний вихід пропонує «тимчасове відторгнення цієї території», вважаючи, що встановлення українського контролю тут наразі неможливе, що ситуація може розтягнутися на десятиліття. Нас очікують часи довгої трансформації…

Україні потрібен мир, але не будь-якою ціною. Особливий статус Донбасу миру не принесе. Україні потрібна перемога, але на її правилах. Хто готовий почути ці роздуми автора? На жаль, наша влада сама вийшла з імперського простору і її кроки позначені вічним огляданням на ворожу нам країну, вона психологічно не може вирватися з її орбіти.

Публіцист переконаний, що «для перемоги на всіх фронтах (мілітарному, економічному, дипломатичному) найперш потрібна політична воля найвищого керівництва держави», але він ставить питання: чи є вона у нинішньої влади, яка всілякими евфемізмами маскує ситуацію та так і не наважується назвати Росію країною-окупантом. Чи відповідає сучасна влада високому політичному цензу лідерів нації? Від кого очікувати реакції? На жаль, в Україні сьогодні сформувалися сімейні клани політиків-підприємців, дев’ять родин володіє майже 80% економіки країни. Ця так звана «еліта» далека від будь-яких державотворчих міркувань. Її інтерес у владі закінчується звичним лобіювання своїх вузьких станових цілей. Наївно сподіватися навіть на їхній інстинкт самозбереження. Автор називає їх заробітчанами у владі, посилаючись на відому сентенцію: нормальна влада бореться за високі стандарти життя, ця ж влада — за владу!

Дослухатися до міркувань публіциста мало б громадянське суспільство, принаймні українці мають стати не відособленими хуторянами, а об’єднаною громадою — сильною опозицією слабкій владі. На жаль, ми приводимо слабких людей до керівництва державою, тож, на думку автора, громада має змінитися зсередини — і це дасть поштовх змінам у країні.

«Громадянський націоналізм має сказати своє слово», — вважає публіцист. З цим не можна затягувати, адже українське суспільство втомилося від стану 30-літньої невизначеності, історія вчить, що консервація такого стану спричиняє агресію. Тим більш це небезпечно, що в хаосі зацікавлений і підживлює його ворог. Чим швидше Україна виграє внутрішній духовний фронт, тим швидше наблизиться до Європи.

Любов Василик, доктор наук із соціальних комунікацій, завідувач кафедри журналістики ЧНУ ім.Ю.Федьковича, медіа експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика

КНИГА ОЛЕГ РОМАНЧУК ВІЙНА УКРАЇНА РЕЦЕНЗІЯ
Поділитися у Facebook
ПОЛІТИКА...
Категорія: Біля вогнища...
emo
Так,такі,ніби прості речі ми можемо по-справжньому оцінити хіба з плином часу.Бо вони-справжні !
І,переважно, вже недосяжні.
Розумні висловлюванн ...
Категорія: Біля вогнища...
emo
Гарний лік не тільки для москаля,але і для діагнозу *моя хата зкраю..*
Гумор
Категорія: Гумор
emo
Трохи природи Альберти і Брітійської Колумбії
Розумні висловлюванн ...
Категорія: Біля вогнища...
emo
Можу з гарантією на 99 % сказати,що це фото зроблене в Брітійській Колумбії,або Альберті.
Оцей *тунель*,що *розриває* смуги автотраси - це спеціально облаштований перехід для міграцій диких тварин !!!( в основному.сезонних),але не тільки.Особливо,коли їхати з Калгарі на Джаспер(всесвітньовідомий зимовий курорт в горах Рокі Маунтинс)в Брітійській Колумбії.Там таких переходів можна нарахувати багато.В основному ці *мости* держава споруджувала після спеціальних кількарічних досліджень фахівців з дикої природи,котрі вивчали і визначали міграційні шляхи звірів,котрі існували і існують десятиріччями,а може і сторіччями.Оце реальний вплив і контроль держави за різними сферами своєї господарки !
Розумні висловлюванн ...
Категорія: Біля вогнища...
emo
Чудово,Олег !
Напевно ніхто,наразі,на нашому порталі не може похвалитися чимось подібним.Або заскромний
Справді гарно !Чомусь згадалося,як співав Висоцький,*лучше ґор моґут бить только ґори*.І це-людське,напевно є не в кожного..
Наші захоплення(окрі ...
Категорія: Біля вогнища...
emo
Все в *десятку*,як кажуть.
Життя,на щастя, не стоїть на місці.
Розумні висловлюванн ...
Категорія: Біля вогнища...
emo
То так виглядає,Іван,що директори лісгоспів прохлопали терміни ?
Знаю,що в міжгосподарському-новий директор зі Львова замість Єдинака з Добромиля.А в державному хто зараз ? Далі малий Фурдичко ?
Напевно нічого не змінюється.Аби внески зібрати.Хоча якраз з мисливствознавців,в даному випадку,питати треба найперше.Але хто спитає ? Байдужий люмпен ?
Львівщина
Категорія: Звіти
emo
Гарний результат,Іван !Вітаю 1
А чому не в Раково-Буково ?
Львівщина
Категорія: Звіти
emo
Ну,так...
*Вся страна-в смартфонє*
Вчителів/викладачів щось забагато,можуть і на ринку торгувати
Лікарів/лікарень забагато,діти недоброякісні родяться..чомусь

Мізерніємо,пасивність(байдужість).
Але,дякувати Богу,давно відомо-пружину можна стиснути до певного моменту.Далі вона розпрямляється.
В різному режимі.
НАВКОЛО ПОЛЮВАННЯ ...
Категорія: Біля вогнища...
emo
+ 100% Гранітний !
Теж залишився легкий осад від пост-фактум озвученого
А хто пост витер,Степанович ? І чому ?
Зустріч 2020
emo
Природа завжди чудова,в любому кутку Землі. Гарно !
2020 вiд hunter179
Категорія: Звіти
emo
Як не прикро таке читати,але кожне слово-правда.Особливо,якщо вони(ці слова) йдуть від мудрого священника.І,можливо,цим священником є о.Роман Братківський,наш земляк,котрий зараз служить в Томаківці Дніпровської області ? Тож,користаючи з нагоди хочу порекомендувати кожному практикуючому християнину знайти в Ютубі цикл його наук-проповідей.Це є щось! Повірте-почерпнете багато.І може хтось цим врятується,або, навіть не знаючи,допоможе цим рідним чи ближньому.
Обираючи...НОВУ влад ...
Категорія: Біля вогнища...
emo
Відвічна риса середньостатистичного українця(Хіміка на увазі не маю)- винні всі і все навколо,але не я...Тому-так !Всюди і зі всіма.
Презентація нових фо ...
emo
Тому як не хочемо різних бід,мусимо активізовуватися і індивідуально чи громадами впливати на все це !
Звіти з Закарпаття
Категорія: Звіти
emo
Воістину,коли буде зрубане останнє дерево,замовкне спів останньої пташки і буде отравлена остання крапля води,тільки ТОДІ людина зрозуміє,що гроші їсти не можна...

Одне з довоєнних гасел в Західній Україні - * не нарікай,дій ! *
Звіти з Закарпаття
Категорія: Звіти
emo
Дякую,Остап .
Перекинув своїм всім.І всім,хто це прочитав/подивився,пропоную зробити те саме вже зараз,не відкладаючи на завтра,наприклад.
На мою думку,це більше,ніж бажання заборони полювань. Це - чергова акція проти держави Україна і нас,українців ! Дуже багато з того,що "напрацьовано" тими,хто зараз сів у різного роду владні крісла,спрямовується на розвал державних устоїв (а попутно і набити кишені),що й кожен з нас це розуміє і бачить,про що щодня кричать криком небайдужі депутати у Верховній Раді і що підверджують вже і експерти в галузі державного права багатьох держав світу. Тому тільки активна позиція кожного з нас дасть нам і нашим дітям-внукам i далі бути громадянами і господарями на НАШІЙ землі,в своїй Україні,котру,як кожному народу їхню, дав і нам нашу Небесний Отець !
І даймо прямо в цю хвилину собі відповідь,що будемо робити,як не зможемо прийти і купити всього ЧЕРЕЗ ДВА РОКИ, перед відкриттям відстрілочні на наше щорічне с'вято - ВІДКРИТТЯ !???
Бо його може за цей час просто не стати... І що тоді ?
Ukrainian Hunting As ...
emo
Як на мене-примітивна провокація.Але ставити на місце треба !
Тема в помощь
Категорія: Гладка зброя
emo
Дякую !
Ці твори треба,на мою думку, не тільки роздивлятися,а,найперше,відчувати
Мисливська тематика ...
emo
Довибиралися !
В очах світу Україна вибрала януковича-2 зі всіма МОЖЛИВИМИ наслідками,котрі,не виключено,грядуть...Чи справді Шевченкове : *..доборолась Україна до самого краю,гірше ляха рідні діти її розпинають ..* ?

wz.lviv.ua/article/402774-intelektualna-katastrofa
Обираючи...НОВУ влад ...
Категорія: Біля вогнища...
Детальніше
Час створення сторінки: 1.06 секунд

Останні оголошення

Коментуємі оголошення


  • Далі...

  • Продано.Дякую. Далі...

  • нажаль не можу завантажити фото, якщо ко... Далі...

  • Реєстрація- ФМСУ. Цуценятам 3,5 міс. Щеп... Далі...

  • Ціна Іж-26 знижена до 500 $ (13500 грн.) Далі...

Популярні оголошення

Powered by HuntingUkraine.com