Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Ласкаво просимо, госте!
Ім'я користувача Пароль: Запам'ятати мене

Анкета для Борис Широкий

  • Поза форумом
  • Статус: Молодий ловчий
  • Зареєстрований: 22/09/2011
  • Останній візит: 29/12/2019
  • Часовий пояс: GMT +2:00
  • Місцевий час: 21:56
  • Пости: 22
  • Перегляд анкети: 546
  • Про мене: Борис Широкий

Підпис

Борис Широкий Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Повідомлення

Повідомлення

emo
Сторінка ненецької лайки тут: www.facebook.com/nenetslaika/
Ненецька лайка
emo
Сторінка ненецької лайки: www.facebook.com/nenetslaika
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Чомусь Машка не вставляється...
Ненецька лайка
emo
Малим ненецьким лайкам, які залишилися з мамкою в Самборі,
скоро буде півроку.
Песик Умка Кінос (світлий) і псичка Машка Кінос (хроміст).
Ненецька лайка
emo
До Міжнародного дня птахів і не зовсім до Дня сміху



Борис Широкий – Почесний член
Спілки товариств мисливців та
рибалок РРФСР

ДОМАШНЄ ПОЛЮВАННЯ НА ПТАХІВ
В МІСТІ З МИСЛИВСЬКИМ ГЕРБОМ

Полювання, мисливство… Воно буває дуже різне. Окрім власне полювання (з рушницею, луком, соколом, тощо) та рибальства, ми знаємо інші, безкровні мисливські забави. Деякі з них для більшості людей практично недоступні. Наприклад, сучасні африканські сафарі. Зате самбірчани мають свої можливості для полювання. Особливо популярне у нас „третє полювання”(по Солоухіну), або, як казав Аксаков, - „смиренная охота брать грибы». Ще є серед нас фотомисливці, мисливці-собаководи, мисливці-бібліофіли, колекціонери пташиних гнізд (цей перелік легко продовжить читач).
Отже полюванням, мисливством (в широкому значенні цих слів; зверніть увагу – в них немає натяку на стрілянину) варта було б називати певне спілкування з природою, хоч би й віртуальне. При необхідній умові – має бути елемент несподіванки. Як, наприклад, на грибному полюванні. Тут ми всі чекаємо несподіваного трофею – найбільшого білого гриба. А от просто збирати якісь ягоди – це вже не полювання, а промисел, заготівля.
Хочу показати самбірчанам, особливо дітям, старшим людям, ще один вид мисливської розваги – ТИХЕ ДОМАШНЄ ПОЛЮВАННЯ НА ПТАХІВ. Спорядження для такого полювання: бінокль та ілюстрований визначник птахів. А трофеї – ПЕРНАТІ ТВОРІННЯ, ЯКИХ МОЖНА СПОСТЕРІГАТИ, НЕ ВИХОДЯЧИ ЗА МЕЖІ СВОЄЇ САДИБИ АБО З ВІКНА КВАРТИРИ.
Похвалюся своєю мисливською здобиччю. Це список птахів, яких я бачив в повітрі, на деревах, на землі в своїй садибі, що на Заміській, 59 (телефон 32764). Помітив, спостерігав і визначив. Всього 43 види пернатих! Якщо я помилився, хай мене поправить наш орнітолог Михайло Хащівський. Ось вона, невелика частка нашої самбірської фауни птахів.

Перепел звичайний, припутень європейський, горлиця кільчаста, журавель сірий, гуска сіра, крижень, лелека білий, чапля сіра, боривітер звичайний, сова вухата, зозуля звичайна, одуд, дятел великий строкатий, дятел білоспинний, дятел середній, дятел малий строкатий, ворона сіра, грак, галка західноєвропейська, сорока звичайна, сойка, шпак звичайний, іволга європейська, костогриз європейський, щиглик звичайний, снігур східноєвропейський, зяблик європейський, горобець польовий, горобець хатній, плиска біла, повзик звичайний, синиця велика, синиця лазорівка, гаїчка чорноголова, мухоловка сіра, вівчарик-ковалик, славка чорноголова, дрізд чикотень, дрізд чорний, горихвістка звичайна, горихвістка-чорнушка, кропивник європейський, ластівка сільська.

Полювання продовжується, бо природа нашого найкращого міста далеко не бідна.
А коли вийдеш з дому – на вулицях, в парках, на околицях такий реєстр орнітофауни Самбора можна збільшити в декілька раз! Причому, і новими для нашого міста видами. Раніше ми не спосте¬рігали лебедя шипуна (живуть на водосховищі і відстійни-ках цукрового заводу), лелеку чорного (бачили в „Комсомольському парку), крижня (на Дубрівці), найбільшого голуба припутня… Та про зміни самбірської природи – якось іншим разом.
Кращі сезони для такого полювання – весна і осінь. Можна спостерігати не тільки своїх, а й перелітних птахів.

Коли вже зайшла мова за мисливство, важко не відреагувати на одну цікаву подію в рідному Самборі (скоріше це - до Дня сміху).
П’ять століть самбірчани мали самобутній мисливський герб міста – олень, що біжить зі стрілою в шиї. Його не подолали австрійська, польська, німецька і, навіть, радянська влади. Від розповіді про наш герб я починав для своїх гостей екскурсію нашим чудовим містом. Тепер же перед ними треба вибачатись за вчинок дуже своєї міськради. Яка в листопаді 2007-го року прийняла безглузде рі-шення про заміну нашого неповторного історичного герба на стандартний герб якогось іншого міста. Може, Нижнього Новгорода… Бо стрілу з герба видалили. Дивує, що рішення було одностайне! Як це! Невже серед наших депутатів немає жодного мисливця (від слова „мислити”). То можу порадити їм піти далі в процесі геральдичних змін. Можна внести пропозицію президенту про заміну на-ціонального тризуба. Згідно однієї з найбільш правомірних версій, тризуб – стилізоване зображення мисливського сокола, що стрімко падає з неба на здобич. Тобто, це символ соколиного полювання – княжої забави. До речі, також з убивством… Відмінити?
Було б смішно, якби не було сумно…
То ж знайдемо відраду, зустрічаючи лелек, що вже повертаються з вирію.





Самбірські лебеді. Трофей фотоловів Адолія Лівача.
До Днів птахів і смі ...
emo
Vladyk написав:
Розкажіть трохи більше про робочі якості породи. .

Владику, не знаю, чи Ви і інші професійні ловчі читали нашу книжку про ненецьку лайку - там дещо написано. Якщо ні, то можна деякі розділи тут викласти. Але підкажіть мені, тупому початківцю, куди це помістити. На форумі, мабуть, некоректно поміщати досить великі тексти...
Десь прочитав недавно, що оленярки втратили косий розріз очей, що є хорошою ознакою примітивності породи. Тому показую старе фото нашого Шуріка, до речі, гарного мисливця...
Автор світлини Іван Сухан.
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Вот как, Владимир. А я думал, что Вашу собаку Нохо звали Самойя. Это я со слов Элизы Дулктл. Не понял её - видно слово "самойя" означает у неё "самоедская". В школе нужно было учить английский, а не немецкий.
Рад Вас видеть - смотрите личное сообщение (вдруг Вы здесь инкогнито).
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Владику,сотні камчатських, чукотських і ненецьких лайок, яких ми описували, показували нам дуже різні зуби. І процент нестандартних прикусів досить великий (треба мати на увазі ще й зіпсовані зуби - гризуть що попало). Хто ж там відбирає кращих собак по зубах. Ми й в стандарти писали, щоби хоч в 4 роки прямий прикус не вважався за ваду (ідеального матеріалу не так вже й багато). Можна порахувати процентне відношення (оціночні листи лежать в папках), та для цього потрібен час. Може якось доберуся до цього.
До речі, якщо не помиляюся, то перший стандарт афганського хорта (аборигенного) був написаний з конкретної видатної собаки, яка мала неправильний прикус - так і записали. Можу перевірити.
Що ж до вовків, то достовірної інформації не маю. А от у випадкового ведмежого черепа, що лежить в шафі - перекус. Що для камчатських ведмедів не така вже рідкість. Може тому, що там їх популяція "благоденствует" (виживають всі).
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Це було особисте повідомлення і я його переадресував. Прошу вибачити!
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
На фото 1962 року, яке вчора показав Віталік - ненецька лайка Самойя Володимира Берегового, російського зоолога. Зараз він живе в США, куди вивіз західносибірських лайок. Недавно написав книжку про примітивних собак.
Самойя дуже подібний на нашого Умку (див. фото Івана Сухана).
На попередні повідомлення відповім днями.
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Так, Ваво. Ми омолодили наш завод, наскільки було можливо при наших можливостях. Звичайно, що краще було б поїхати кудись на Ямал (де Росія серйозно взялася за газові родовища, на біду оленяркам). Обстежити там собачок, знайти гарну парочку. Але...
Замовлення є, переважно здалеку. Хотілось би послідкувати за цими двома десь ближче. Може, в Самборі.
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Продовжую відповідати Владику.
Отож, десь 1995-го року прийшов час повернутися до батьківської садиби, що в Самборі (місто, жителі якого двічі переможно ходили на Москву!!!). Вдалося перевезти через Закарпаття (кілька років собак тримав там на мисливській базі) 9 собак чотирьох кровей.
Далі цитую з нашої книжки "Оленегонный шпиц..." (Широкий, Широкий, 2004). Російську ще не забули?
"Сейчас подавляющая часть собак заводского разведения находится в Украине ( т.е. в Центральной Европе – их древней родине!). Этому способствовало то, что предприятие «Кинос» организовало в Западной Украине свой питомник. Для того, чтобы расширить географию разведения породы, чтобы популяризовать ее в мире культурных собаководов.
Оленегонки появились во Львове и Львовской области, в Черновцах, Закарпатьи (в т. ч. завод «Саге» Ивана Сухана), в Виннице, Кривом роге ( в т.ч. племенное гнездо), Никополе, Харькове.... Небольшой питомник остался на Камчатке у М. Г. Зинатуллина. Единичные оленегонки появились и в Магадане (возвращение на север). Несколько оленегонных шпицев можно встретить в Москве – ветврач и сотрудник КНПП «Кинос» Николай Носов разводит их уже более десяти лет. По одной, две, три собачки досталось любителям нашей породы в Польше, Греции, Франции, Израиле, Корее...
В Украине из официальных кинологических инстанций впервые заинтересовался оленегонкой и способствовал ее дальнейшему признанию Львовский клуб собаководства в лице его милого и энергичного руководителя Галины Пасечниковой. Ее стараниями с собаками завода «Кинос» познакомились президент Кинологического объединения клубов в Украине С. С. Новальный и ведущий кинолог объединения Наталья Долина, а затем - президиум и эксперты Международного союза кинологических клубов (UCI), который признал породу в 1998 г. (первое международное признание).
Оленегонные шпицы заводского разведения демонстрировались на национальных и международных выставках в Петропавловске-Камчатском, Магадане, Москве, Киеве, Львове, Ужгороде. Днепропетровске и других городах. Их не обошли большой интерес зрителей и высшие титулы, награды и призы".
Що ж до придбання оленяркою ще й назви "ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ",яку їй дав згаданий вище UCI (повідомив С.С. Новальний, який презентував у Відні президії цього клубу нашу породу), то думаю от що.
Начальство і експерти цього клубу бачили оленярок на виставці у Львові (двох собачок визнали кращою племінною парою серед всіх порід виставки) і у нас дома в Самборі. Тобто НА ГАЛИЧИНІ... Де фактично почалося заводське розведення цієї було вже забутої породи. Центр цього клубу - у Відні (зважте, що Галичина була частиною Австро-Угорщини)... Та ще й коріння породи європейське...

Ще поділюся новиною: ненецьких лайок вже більше як місяць назад стало більше. Ось вони - на моїх непрофесіних світлинах.
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Ваво, двома словами не відповім - буде в продовженні теми про появу назви "галицький шпіц". Зараз бракує часу - господарка, цуценята, син не пускає до компьютера (щось термінове пише).
Дещо знаю за карпатських вівчурів, є старі фото. А от про гончаків - тільки слухи неперевірені, та ще й забуті.
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Відповідь Івансу і Урбану за фрески Софії Київської.
За кілька років після того, як я на них дивився, ці фрески нікуди не могли подітися - бережуть дуже. Немає фото, бо далеко не всі ходять до Софії дивитися на світські фрески... Що це лайки, писав вже давно професор Мавроді. Дивіться: собаки білі (фреска кольорова), хвіст загнутий, загривок, вуха або закладені, або зтерті - стан фрески не найкращий... В усякому випадку - собака не лопоуха, не гончак. Та й лаяча поведінка під деревом..., сам спосіб полювання... Хто ж, як не лайка?
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Паралельно.

s_kopylets написав:
У ранішеподаній цитаті - "галицкая" від назви міста Галича костромського. Це містечко В Костромський області РФ в 450км. від Москви, засноване 1159р. руськими колоністами з прикарпаття на мерянських (марійських) землях.


Цікаве повідомлення, хоч і не зовсім по темі. Офіційна історія Галича Мерянського такого не мовить. Чи не будете ласкаві поділитися джерелом цієї інформації? Якщо це не з серії "Україна - батьківщина слонів".

Ще на тему "Оленярка - кращий товариш геолога". З колеції (від М.Лапіна).
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Обіцяв Владику розповісти за реєстрацію породи... Може ще комусь цікаво?
ОФІЦІЙНЕ ПРИЗНАННЯ кінологічними структурами ПОРОДИ, ЩО МАЄ БАГАТО НАЗВ: НЕНЕЦЬКА ЛАЙКА і ще понад десяток назв, в т.ч. і ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ, почалось на початку цікавих 90-тих років недавно минулого століття. То був час, який сприяв такій справі... В 1992-му році вдалося прийняття стандартів камчатської і чукотської лайок, не менш мисливських, ніж відомі заводські лайки. Після обстеження поголів'я ОЛЕНЯРКИ (одна з назв породи, за яку йдеться - найкоротша - тут вживатимемо її) в племінних гніздах, розкиданих по Північному Сходу Росії, і заочного вивчення породи, був прийнятий стандат породи РФСС в 1994-му році. Чому РФСС, а не РфОС, де займаються заводськими лайками? Попередньо я радився за чаєм з відомим нам з вами кінологом і гострословом В. Г. Гусєвим. "Гдє ативнее среагируют, туда и идите",- сказав він. А в РФСС вже змінилося начальство. Замість відставних полковників прийшли грамотні кінологи Є. І. Мичко, В. А. Бєлєнькій. Вони зреагували розумінням і допомогою.
Після приняття стандарту - основного інструменту племінної роботи з породою - ця робота пожвавішала на Камчатці і наш розплідник аборигенних лайок розрісся - знайшлися меценати.

Далі буде.
А поки що - старі світлини від колимського колєги-геолога Михайла Лапіна: оленярка - товариш геолога.
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Відповідь буде.
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Доповнення до попереднього повідомлення (з нашого чорновика нової книжки).
"Какая-нибудь территория нынешних то ли Брянщины, то ли Подмосковья, где условия мало отличаются в «тё¬плую» сторону от Дальнего Востока, тоже была когда-то родиной лаек, т. е. северных собак…
Конечно же, и Украина (Русь) не является исключением… В южной лестничной башне Софии Киевской сохранились фрески одиннадцатого(!) века, которые изображают охоту с лайками на белку (куницу?) и вепря. Видеть их посчастливилось благодаря ми¬лой женщине Ольге Барской, сотруднице заповедного собора.
Ольга Барская – заслуженный деятель культуры Украины, но не это главное. Она тоже «собачница», к тому же искренняя защит¬ница беспризорных животных. «Спокойно жить, когда рядом тво¬рится жестокое издевательство над братьями меньшими - неспра¬ведливо, мерзко и подло. Принимая участие в их судьбе, поддержи¬вая в себе сострадание к ним, как и ко всем обездоленным, - только так мы и можем оставаться людьми», - думает, говорит и (что важ¬нее всего) делает Ольга"

Підпис під ілюстрацією, що показана попередньо: Фреска (фрагмент) Софий¬ского собора в Киеве. Про¬пись В. А. Прохо¬рова

Из: Пелевин, 1872
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Отже,я пройшовся по цій темі,на деякі питання відповів. Бачу,панове ловці,що ви повитягували деяку інформацію і без мене. Особливо ярим тут є наш свідомий земляк суперєгер Василь. Не вперше маю відчуття, що діаспора, особливо західна, більше переживає за все українське. Та про це - згодом, в інших місцях...
Ще питали за фрески Софії Київської. Мені їх якось показувала приємна жіночка Оля Барська - жаль не мав фотоапарату. Дещо знайшов в мережі.

Ще там зображене полювання з лайкою на вепра - його не маю - поділіться,хто знайде.
Фрески 11-го віку! Так що тоді ми мали своїх лайок... Де вони? А на півночі збереглися, в т.ч. і європейська ненецька лайка.
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
emo
Раніше на цьому форумі показане фото чорно-білої лаєчки без підпису. Це юна ненецька лайка ветлікаря і кінолога Миколи Носова (Москва). Деякий час він був працівником нашого кінологічного науково-ужиткового підприємства "Кінос". Якраз тоді ми з зоологом Олегом Широким підготували повний текст стандарту породи, узгодили його з Миколою і він (маючи звязки в Москві) презентував його РФСС. Там текст стандарту в 1994 році прийняли без змін, але, щоб бути ближче до міжнародної термінології,породі дали назву "оленегонный шпиц". Далі пішло признання цієї аборигенної породи іншими клубами і її назва була знову змінена в РКФ на "ненецкая оленегонная лайка". Тут слово "оленегонная" робить пагану послугу породі, бо зменшує географію її розведення, декларує пастушу спеціалізацію породи. Навіть ази знань з тваринництва кажуть, що всі аборигенні породи домашніх тварин є різносторонніми в використанні їх людиною (той же гуцульський кінь...).
На світлині - ще одна собачка Миколи Носова, вивезена з Чукотки.
Оцінка - "відмінно".
ГАЛИЦЬКИЙ ШПІЦ
Детальніше
Час створення сторінки: 1.04 секунд

Останні оголошення

Коментуємі оголошення


  • Продано.Дякую. Далі...

  • нажаль не можу завантажити фото, якщо ко... Далі...

  • Реєстрація- ФМСУ. Цуценятам 3,5 міс. Щеп... Далі...

  • Ціна Іж-26 знижена до 500 $ (13500 грн.) Далі...

  • не можу добавити фото, кому цікаве дане ... Далі...

Популярні оголошення

Powered by HuntingUkraine.com