Ух ти, приємно чути звіт із рідного району. А де, які угіддя? Мені також вчора випала нагода помокнути на дощі, і навіть довелось почути гін молодих гончих, звичайно лиса так і не побачив, але при такій погоді все ж таки звіра я поглядом сфотографував, хоч і відстань була далека. Вирішив хоч слід на згадку залишити. Ось так, після цього чарка коньячку, і потихенько до дому.
[attachment:1]C:\fakepath\10012016377.jpg[/attachment]
Я не полював, але гуляв з собакою... Западло в тому, що коли полював на зайця, то за всі виходи хіба одного єдиного і бачив... Снігу не було, тому ні зайців, ні слідів. А зараз гуляю з собакою, а заячих слідів стільки, ніби їх після закриття полювання хтось завіз... Абідна, чесно слово абідна:
Трішки я розповім як пополював на вихідних.
Полював знову на Самбірщині на лисицю, нас запросили в місцевий колектив , тому бригада назбиралася велика десь близько 15-20 чол. Я нарешті переінсталював трекер тому почував себе цього дня спокійніше і як виявилося не даремно, проте попорядку.
Першу нагінку робили на полі заросшому дичками, проте мої естонці там так нічого і не підняли, точніше була робота хвилин на 10, потім мертвий скол, швидше за все зайчик напетляв тай велика кількість нагоничів не давала собакам покрутити звіра, люди не вміють полювати з гончими
Наступна нагінка виглядала досить перспективно бо це був великий заросший очеретом і вербою став дальше тоншим перешийком очерету переходив у невеличкий лісок, там причаїлося 12 лисів , які безперешкодно покинули нагінку через погано виставлені номера .
Потім собаки як вчіпили слід одного з лисів і для мене полювання перейшло в режим очікування. По трекері я бачив , що собаки забігли практично в центр якогось села, проте перестали переміщатись , а практично стояли на місці, зразу подумав , що трекер глючить...
Пішов шукати , переконався що знайти щось по карті в селі де ти нічого не знаєш практично не реально, добре що допоміг Юра Ст з сусіднього ресурсу бо скинув мені координати собак, а я вже їх ввів в навігатор і так повернувшись до машини поїхав знову .
До місця , що вказував навігатор залишилось буквально метрів 50 в голову лізли всякі думки і тут ми помічаємо обидвох моїх собак, які скрутившись клубочком сплять біля дороги під деревом .
На цьому ще все не закінчилось адже на Лірі не було нашийника з трекером, тому загрузивжи собак поїхали дальше по навігатору, який завів нас на подвіря з старенькою хатинкою , там давно вже ніхто не жив оскільки все довкола позаростало непрохідними хащами.
Сніг довкола хати був списаний слідами моєї Ліри і Айри.
GPS сигнал показує координати з точністю до 5м , але насправді може дурити і на 10 , для полювання це не суттєво , а от в даному випадку переривши весь город знайти трекер нам так і не вдалося.
Також по слідах нам стало зрозуміло , що лис живе в цій хатині під підлогою і саме там врятувався від собак і тут мене осяяло , а що як Ліра залізла за ним туди і ошийник в норі, а щоб переконатися я подзвонив на трекер , а кум в цей час крикнув пару разів в нору і я його чітко почув Лишилося найменше витягнути його звітам , спочатку ми пробували палкою дістати потім ми копали, потім зайшли в хату і простукуючи по підлозі вичислили місце де він лежить і нехай пробачить мене той старенький дідусь чи бабуся, що колись жили в цій хаті бо нам довелося зірвати одну дошку з підлоги і лише так трекер знову на Лірі.
Як вона його там розчіпила не знаю, думав спочатку можливо зачіпилася десь за цвях і стягнула, але він лежав просто розчіплений Чому собаки лягли біля дороги і не йшли до машини також не знаю ( невже без GPSтрекера не могли дороги назад знайти ) У всякому випадку попри спорчене полювання до хати я повертався щасливий бо їхали ми всі в повному складі
Ага , ще забув .... коли чекав гончаків то з єгером ходили на нору. Його маленька фоксиха вже більше години працювала в норі, обережно без хваток тому ми надіялись , що Макс трохи агресивнішою роботу виставить лиса на гору, проте він взагалі мене розчарував бо залізши в нору близько 1,5 м він скавулів і вилазив назад порпаючи глину, наскільки правильно я зрозумів він просто не влазився глибше в нору .
Если связи нет,то эфективности нол. Нужно покрытие сотового оператора полюбому.
По эфективности,очень эфективно,собак находили за много километров от места напуска.
Ну все, нарешті на дивані, трохи перевів подих,ноутбук на коліна можна і звіт написати.
В першу чергу вітаю всіх з святом відкриттям полювання по перу 2016.
Починалось в мене все мабуть так як і у всіх, збори, перевірка всього щоб щось не забути, хоч всерівно знав щось забуду (так і сталось ).Ну ніби все в дорогу.
Цього року відкривався в с.Раково, Старосамбірського р-ну, хоча в цих угіддях полюю постійно, на відкриття сюди якось не попадав. Прибув на місце в 12,00 щоб вибрати місце для табору, колеги мали під'їхати трохи пізніше. Місця було вдосталь тож проблем з цим не було. Часу теж залишалось чимало, за цей час познайомився з різними мисливцями, наслухався цікавих історій, про супер естонців, які гонили три тижні, були вже худі як драбина, ледь з гону зняли, про гуску яку застрелили на 140 м. і т.д. ну я звичайно повірив кожному слову,бо то чиста правда
Час пройшов досить швидко, під'їхали друзі, по канапці і на позиції. Чим ближче до часу Х,тим більше метушня зростала всі бігали в пошуках місць,трохи сварились, трохи ділились, ну все ніби всі розмістились, всі місця зайняті, ну чесне слово прийшов би ще один мисливець то вже не мав би де стати
Мій Грей теж з нетерпінням вже чекав і лише дивився в небо та рахував крижнів.
Ось так виглядали угіддя, трохи з водою, а трохи вже без води
Порадувало те що всі дочекались пострілу сигнальної ракети і почалось те чого всі так довго чекали, були і гарні попадання і ще кращі промахи. Мені в суботу якось удача не посміхнулась і трофей добути не вдалось, Грей лише познаходив трофеї інших мисливців, які вже втратили надію їх знайти (все віддали щасливим власникам) ну нічого буде ще недільний ранок.
Вечірні посиденьки затягнулись до 3,00, все було супер, описувати не буду, ну Ви самі знаєте як то все проходить
Підйом в 04,30 і до бою. На ранкове полювання вийшов вже мабуть кожен 10 мисливець, решту мабуть так "настрілялись" звечора, що мабуть боліло плече і мусили відпочивати в палатках.
Я зайняв собі хорошу позицію на дамбі біля куща, так щоб я качки бачив, а вони мене ні Ось перший несподіваний наліт, ну і звичайно промах Ще кілька хвилин і знову три крижні летять просто на мене, прицілився, випередження, постріл і о чудо два крижні каменем падають в кількох метрах від мене, собака їх по черзі апортує. Такі постріли запамятовуються на довго. Все Відкриття вдалось
Грей навіть фотографуючись вишукував очима в небі крижнів.
Ну а потім була запашна ранкова кава, перекус і збори додому.
З полем і відкриттям всіх тих хто відкривався пізніше.
Нам закарпатцям повезло більше і ми вже полюємо два тижні.
Потрібно сказати, що цьогорічні результати поки що радують, є вода в озері є і качка.
Всім привіт!Приймайте новенького в свої лави..Напишу невеличкий звіт за вихідні.
..Так як вчорашня ранкова зоря була невдалою,тож вечірку вирішив провести в іншому місці.Тим більше,що в планах було провести ритуал,якщо можна так сказати-приготування добутої дичини за відкриття полювання,якої не багато,не мало виявилось близько 20 качок..Тож зібравшись на 17 00,ми нашою дружньою компанією почали готувати дичину..
ну і хто бажав тільки трохи...
Ну словом,настала вечірня зоря!Напередодні приїхавши,чужа компанія цілий день гульбанила і репетувала.Хтось почав ставати на "номера".деякі самі "твердіші" продовжували репетувати,що чесно кажучи почало напрягати.Але все ж я знайшов момент зазнимкувати чудовий захід.
В цьому дурдомі не можна було настроїтись і розслабитись..Але на щастя деякі поїхали перед самими сутінками і настала тиша..Словом льоту як такого не було..Налетіла парочка,яку ми почали підманювати,але як завжди чужі не витримали і мазанувши,по озері пішло славнозвісне "На*уя??" ...Вставши між двома ставами,мені не видно було,що налітає з однієї сторони,хоч і дехто кричав "пильнуй"..Вже почало сутеніти конкретно і ось звідки не візьмись з неба,як мені здалось падає качка.Виціливши , стріляю.Є.гучний шльопок об воду.Трофей є...От правда прийшлось лізти самому за ним,так як собаку залишив дома-зранку ми протоптали з десяток кілометрів+жара.Ну то таке...
Сьогоднішній ранок прийшлось зустріти у полі з чередою корів ..Та все ж захопивши рушницю,прийшлось поєднювати потрібне з корисним.
Вже близько 6.Тільки присів,заповнити документи,як чую свист,той свист який не дає серцю битися в привичному ритмі..Піднімаю голову і 4 крижні над головою.Ех,досадно.Ну нічого..В 6:35 почали літати голуби..Скажу до речі,що знайомий взяв 4 за ранок.Я ж тільки наглядав,так як до місця полювання було далекувато,а я був "прив'язаний" до одного місця.Все ж я пізніше попав туди,і навіть удачно мазанув важкого,як мені здалося, припутня.Ну що зробиш...Вся основна маса голуба літала в районі водопою і в 9:30 приблизно льот припинився.
[attachment:4]C:\fakepath\IMG_0183.JPG[/attachment]
Цими вихідними вдалось гарно пополювати на качку. Ще такого полювання не мав . Трохи напишу як все було.
Були в гостях у Івана Іж-27. Приїхали я, Мирон та Зеник в суботу після обіду, а Ігор з Іваном до Івана в суботу з самого ранку. Ми трохи затримались бо мали по дорозі одну калимну роботу.... Приїхали на місце, а там вже все готове, табір розбитий, намети розкладені, бограч зварений, стіл накритий. Ну і ми з дороги трохи сіли, посиділи, випили мінеральної водички, трошки пива, пообідали смачним бограчем та пішли на вечірній льот. Постановили – хто перший добуде качку той ставить всім морозиво. Ну ось ми вже на ставках. Місця дуже гарні для качок, гарні плеса, не глибока вода, і для мисливців також, густі шварі, є де сховатись та прицільно вицілити качку. Вибрав і я собі місцину гарну, став, стою, чекаю, Адель шастає по шварах. Комарі не кусають, вітру нема, не спекотно, настрій гарний. Ідилія. Тут раптом на мене налітають два крижака, стою не рухаюсь, підпускаю їх блище, швидким рухо скидую рушницю до плеча, виціляю, «бах», качка паде в шварі. Запамятовую місце, йдем шукати. Підійшов Іван ІЖ-27 із своїм курцом та швиденько знайшов битого птаха. Класно, це для мене своєрідний рекорд, на полюванні першим же пострілом добути крижня. Став на місце далі. Біля мене Іван гарно бере качку, його курц красиво подає її з води. Налетіла знову на мене качка, виціляю, «бах-бах» і качка каменем паде позаду мене. Класно, йду шукати. Шукали довго, але завдяки настирливості, фонарику та собакам була знайдена. На цьому вечірню зорьку завершили. Ну і традиційно вечірні посиденькі, веселі історії, шашлики, риба. Риба - хто з"їв всю рибу ????? Комарі вночі не кусали, бо мали спецзасіб – храп, хропіння такої частоти що комарі повтікали за кілометри від нас.
Ранкову зьорку, скажу чесно, трохи проспали, дались взнаки вечірні посиденьки. Але результати були, що робочі собаки то робочі собаки. Дуже правильно сказано «Зброя може бути копіячна, але собака повинен бути рублевим». Це дуже гарно було продемонстровано, коли качки добувались без пострілів.
Підбуваючи підсумки скажу коротко – все було класно, гарне місце, гарні угіддя, гарна організація, гарні качки. За це все дякую Івану Іж-27. Дуже радий що мав приємність полювати з ним. Сподіваюсь це перше полювання стане гарною традицією.
І ще файні бабусі в селі
Тут, біля місцевого сільмагу, Федько жінкам прочитав лекцію на тему: "Корисність такс, та культура сексуальних відносин в сільській місцевості"
Аборигени були душе кумедні, а потім злегка шоковані - це ж Федькова сама благодатна тема!
Як і було сказано вище, цими вихідними ми мали честь полювати в угіддях с.Раково, Сторо-Самбірського району, в гостях у Івана Іж-27. В шикарних угіддях достатньо качки, уми полювання неважкі. Суперова компанія, організація мироприємства, кухня та невимушена атмосфера робить такі полювання близькими до ідеалу.
Дякую тезко що запросив, дякую всім хто склав компанію, за посиденьки біля вогню, за невигадані життєві історії , за колорит качиного полювання.
Час до даної зустрічі тягнувся якось дуже довго, а два дні полювання промайнули як одна мить, проте залишили після себе багато приємних спогадів.
З п’ятниці на суботу сон якось зовсім не береться , все в думках про те як буде проходити полювання, щось не забути, не проспати і т.д. на годиннику 02,00, вже не має коли і спати. З Ігорем та Іваном домовились зустрітись о 03,00 в Самборі. Далі ранкова кава і мчу в домовлене місце. Хлопці пунктуальні, вже на місці. Привітання, теплі обійми і мчимось в угіддя. Прибули на місце ми досить швидко. І часу насолодитись ранковою тишею в нас було вдосталь.
Десь в 04,30 ми на позиціях, слухали свист качиних крил над головою і як прокидались качки десь в камишах, видаючи себе хрипким кряканням.
Коли вже трохи розвиднілось, 2 крижні непоспішаючи налітають на Івана (burkales). Дуже приємно було коли Іван своїм влучним пострілом, розпочав ранкове полювання. І дальше почулись постріли з усіх боків. У нас теж були і промахи і влучні попадання і добори підранків, одним словом – полювання.
Тандем двох професіоналів:
Закінчивши ранкову зорьку, ми направились розбивати табір. Іван приступив до приготування бограчу (Бограч вдався дійсно на славу, за що Івану велике спасибі),
ми з Ігорем (becyk), займались розбиванням намету та попередньою обробкою добутих трофеїв.
Коли Іван не бачив, Ігор за допомогою бограчу старався підкупити Оуді, щоб той носив одну качку Івану, а дві Ігору. Скажу зразу Не вийшло
Потім пробував з Адель, вона теж залишилась вірна хазяїну
Після смачного бограчу і доброго Калуського пива (яке теж Іван привіз з собою), ми трохи відпочили.
Дальше прибула підмога в складі: Федько, Зеник, Мирон і Аделька. Гарно посиділи і на вечірню зорьку, яку описав Федько.
В неділю зранку трішки пополювали
(доречі з Федька дуже хороший загонщик на качиному полюванні ) а потім душевний відпочинок, цікаві розмови про різні «трофеї» , хтось трохи похрапував і пропустив половину тих цікавих розмов.
Ну, а далі той не дуже приємний момент коли потрібно збиратись додому і з всіма прощатись.
Хлопаки: Іван, Федько, Мирон, Ігор, Зеник, велике Вам спасибі за чудову атмосферу, душевну компанію і гарне полювання, без Вас цього всього б не було.
Доречі ті жіночки тепер напевно кожні вихідні будуть чекати, коли приїдуть ті файні мисливці.
П. С. Окремо дякую Славіку (Slavamaz), тому, що з нього все почалось, дуже шкода, що обставини трохи внесли свої корективи.
Надіюсь ще не раз зможемо так провести час.
Форум
Абідна, чесно слово абідна:
.
і тут ми помічаємо обидвох моїх собак, які скрутившись клубочком сплять біля дороги під деревом 
.
, спочатку ми пробували палкою дістати потім ми копали, потім зайшли в хату і простукуючи по підлозі вичислили місце де він лежить і нехай пробачить мене той старенький дідусь чи бабуся, що колись жили в цій хаті бо нам довелося зірвати одну дошку з підлоги і лише так трекер знову на Лірі.
Чому собаки лягли біля дороги і не йшли до машини також не знаю ( невже без GPSтрекера не могли дороги назад знайти 
. 
те чого всі так довго чекали, були і гарні попадання і ще кращі промахи. Мені в суботу якось удача не посміхнулась і трофей добути не вдалось, Грей лише познаходив трофеї інших мисливців, які вже втратили надію їх знайти (все віддали щасливим власникам) ну нічого буде ще недільний ранок.
тільки трохи...
, стріляю.Є.гучний шльопок об воду.Трофей є...От правда прийшлось лізти самому за ним,так як собаку залишив дома-зранку ми протоптали з десяток кілометрів+жара.Ну то таке...
Комарі вночі не кусали, бо мали спецзасіб – храп, хропіння такої частоти що комарі повтікали за кілометри від нас.
Це дуже гарно було продемонстровано, коли качки добувались без пострілів.
