Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Ласкаво просимо, госте!
Ім'я користувача Пароль: Запам'ятати мене
<--

ТЕМА: Вісті з ужгородських угідь

Re: Вісті з ужгородських угідь 06/10/2011 23:14 #57160

Та без проблем ... Тільки потрібно з хижаками порядок зробити і кілька хатинок для підгодівлі у важкі зими ... От і все . Забув ... Ще треба фазанів купити і засідлити ... І через 2-3 роки маєте гарне полювання .
  • i19
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 2868

Re: Вісті з ужгородських угідь 07/10/2011 11:03 #57181

У нас у Стрию один колектив робив спробу заселення фазана, але з того здається нічого не вийшло!
Деталей не знаю, треба буде якось розпитати єгеря чуму так "пролетіли"!
Сам теж хочу спробувати у батьків у селі але спочатку треба порішити питання з місцевими напівбракон"єрами - це ті що доки мають але "лущать" все підряд! Треба напевне домовлятись з ними!
  • LСергій
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 3153
Обов"язково читаємо ПРАВИЛА
............................................
Мисливець сьогодні - це стан душі, а не спосіб виживання як колись. І саме традиції повинні пояснювати цю різницю!!!

Re: Вісті з ужгородських угідь 07/10/2011 15:30 #57207

Колись і в нас пробували розвести фазана, та нічого з цього не вийшло. Зими досить суворі, повно лиса і пернатих хижаків, + самі мисливці, як потім вияснилось застрілили кілька голів. Фазан любить зарослі бур"янів. кущі та некошені трави, а в нас на полях тільки дороги грунтові, в ярах пасуть худобу, а поля в основному переорані, тому фазану немає де заховатися. В ярах, де осока чи очерет, умови не сприятливі, та й лиси ховаються...
  • DOK
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 3082
..

Re: Вісті з ужгородських угідь 01/11/2011 20:25 #59180

Розплющивши очі і зрозумівши, що вже не сплю, я кинув погляд на годинник тюнера. Мерехтливі зелені циферки висвітлювали четверту ранку. До світанку лишалось чимало, та сон вже не брав. На кріслі потягнулася Ара, відчувши, що я зібрався вставати. Стрибнула на підлогу і голосно стріпотіла своїми клапатими вухами. Підійшла з мого боку і два рази штурхнула лапою у бік. Вона завжди так мене будить. Я посміхнувся, погладив в темряві голову чотирилапої помічниці і піднявся з ліжка.
На подвір’ї було, що називається – свіжо. Надзвичайно глибоке чорне небо, всіяне мільярдами ясних зорь, заворожувало. У буденні дні ця краса якось не помічається, а перед полюванням я дуже часто отак стою вранці, вдихаю чисте прохолодне повітря, і дивлюся в небо…
На плиті збулькала кавоварка, запрошуючи скуштувати свіжозварений гарячий напій. З філіжанкою запашної кави я сів на порозі і розмірковував про майбутнє полювання. Поряд примостилася Ара і теж про щось замислилась. Дивлячись у її розумні і ясні очі можна лише здогадуватись про те, які думки рояться в головах цих Божих створінь. Не в силах більше чекати, я закинув спорядження в машину і поїхав порожніми вулицями. Переривчаста дорожня розмітка, мов безкінечний поїзд, виринала із темряви, пробігала повз машину і зникала десь позаду..
Ось і знайомі ворота. До дому Михайла, відомого деяким форумчанам із останньої зустрічі, приїхав ще затемна. Та у нього вже теж горіло світло. Не спиться мисливцю. Трохи посиділи у нього і поговорили про проблеми насущні. Оскільки час дозволяв, вирішили поїхати на нашу річушку, в надії, що десь на спокійній воді затримався табунець перелітки. На місці зустріли ще трьох молодих мисливців з нашого колективу, котрим так як і нам не спалось о такій ранній порі.
Небо якось непомітно посіріло, ще донедавна ясні мерехтливі зорі потьмяніли і одна за одною зникали з обрію. В темноті, мов якісь велетні, почали вимальовуватись тіні дальніх дерев і гущаки чагарникових переплетів. У полі срібною хвилею тягнулась полоска сизого туману. Тільки но ми спустились з мосту на пасовище і спланували маршрут, як Ара підбігла до річки, на секунду тормознула і в цей момент з кряканням у повітря здійнявся табунець крижнів. Михайло, якому було найближче, стрельнув навздогін, та постріл був в нікуди, оскільки відстань вже була завелика. Шкода, але винен був я сам, бо відволікся і не проконтролював собаку. Щоб більше не напартачити, я підкликав Ару і пішов пасовиськом у напрямку густого бур’яну, що темною полосою виднівся біля підніжжя сусіднього пагорба. Збиваючи з трави перлини вранішньої роси, Ара вимальовувала на пасовищі зигзагоподібні візерунки. Та от мов ударившись об якусь невидиму перешкоду, різко змінила напрям руху. Задерши голову і розбираючись у повітряних потоках, собака потягнула у напрямку острівця осоки, що ріс край невеличкої канави. Зробила круг і застигла в картинній стійці. Якесь незрозуміле хвилювання перехопило подих. Посил - і красень-півень з голосним „когок” вилітає майже з під ніг. Два постріли порушують вранішню тишу, та фазан летить далі, перелітає гранку пагорба і ховається з виду. Винувато дивлюся в очі Арі, яка вже зібралася апортувати трофей.
- Ну що мала, давай знову в пошук, спартачив тато.
Собака зривається в галоп і щезає в бур’янах. Зліва лунає ще один постріл і в сірому небі, розрізаючи повітря, пролітає чирок.
„Це друг ОлегаП”, - кричить Михайло – „Він по ньому минулої неділі разів 3 стріляв, а чиря йому лиш підморгнуло”.
Знов згадали приємні моменти клубного полювання.
Отак, за розмовами, вийшли на старий міст. Качки більше не було. Хлопці запалили по цигарці. В кишені завібрував телефон. Дзвонив Електрик, щоб взнати в якій стороні нас шукати. Вирішили зустрітись біля старої Дубрівської ферми. Ферма не функціонує і все навкруги сильно позаростало. Біля невеликого каналу Ара знов стала. І знову я розрядився по вилетівшому півню у небо. Через 10м собака знов у стійці, проте знявшийся у небо фазан полетів просто на хлопців. Я опустив стволи. З боку хлопів пролунало два постріли, та трофей не добули. Здалеку мені махнув рукою Михайло, що стояв біля невеликої купки старої кропиви. Я підійшов до нього і ми ще про щось говорили хвилин 3-5. Тільки но ми рушили далі, як я помітив що Ара стоїть в стійці на ту саму купку кропиви, біля якої ми щойно розмовляли. Дав знак Михайлу, той бува не повірив, та після того як з кропиви вилетів красень-фазан і він його професійно зняв гарним пострілом, тільки головою покачав. Я гордився своєю собакою. Віддаю принесеного Арою фазана Михайлу. Буквально через 20м собака в черговий раз стала. Михайло приготувався. Я чесно кажучи, після чотирьох ганебних промахів, стріляти не хотів. Посил собаки і півень знімається в повітря, постріл… падає, та тут з того самого місця злітає ще один, шумовий. Михайло тягне з іншого ствола, та фазан тягне в гущавину, що видніється в далині. Переводимо подих і йдемо забирати збиту птицю. Та не тут то було – підранок. Походили трохи, траву потоптали та марно. Завожу на круг Ару і о, хвостиком закрутила, повела і за якусь хвилину в 30м від місця падіння знаходимо в пожухлій траві нашого підранка. Слава Богу – дібрали. Несу знайденого фазана Михайлу, та він взявши до рук трофей, без вагань віддав його назад. „Бери”, каже – „Це по праву ваш із Арою півень”.
Через деякий час підтягнувся і Владік. Походили по прилягаючих полях, та підняти вдалось лише декілька курок. Вирішили повертатись до машин і переїхати до відомого з форумівки дубового гаю. По дорозі зупинились біля одного з перспективних каналів. Не встигла Ара збігти вниз як стала в стійку. Не витримавши погляду собаки, курка здійнялась в метрі від пса. Розворот соби і знов стійка. Ще одна фазанка. Через сотку метрів ще одна. Загалом з каналу Ара підняла сім чи десять курок. Та де ж півень? Коли до кінця каналу лишалось метрів 50, собака в черговий раз стала. Хлопці стояли по обидва боки каналу, а я поліз вниз на підйом. І ось голосно хлопаючи крилами з пожухлої трави злітає золотава диво-птиця. Владік, на чию сторону вилетів півень скинув рушницю і двічі вистрелив.
- Впав!
Та одразу знайти підранка не вдалось і вже вкотре за цей день, на допомогу прийшла Ара. Дібрали і цього.
Переїхали до дубового лісочка. Сонце вже досягло максимальної точки на чистому блакитному небі і приємно пригрівало в спину. Осінь своїм чарівним золотавим пензлем розмалювала навколишні пейзажі у невимовно яскраві і приємні оку кольори. Лісок і прилягаючі гущачки одяглися в золоті царські одежі і хизувалися своїми новими одіяннями. Легкий вітерець підхоплював тонюсінькі мережива павутинок і ніс їх кудись далеко за обрій. Я став біля нашого дуба. Його кора випромінювала якусь незрозумілу енергію, яку можна відчути лише тоді, коли стоїш отак, споглядаючи всі витвори мистецтва нашої Матінки-природи…
- Треба ще одного, - гукнув Михайло, Мишко (ще один мисливець з таким ім”ям) досі без трофею.
- Йдем на стару стерню з мишієм, - крикнув я, - В цей час мають там кормитися.

Ми перескочили через прилягаючий до лісу канал і потопали у напрямку золотавого поля. Собачка добряче притомилася, та все таки на черговій паралелі стала в стійку. Кричу Мишку щоб підходив, та злетівший з під собаки фазан полетів просто на мисливців. Стріляти не стали. За деякий час Ара знов пішла на протяжці, та вже в протилежному від Мишка напрямку. Хлопці пішли прямо, а я відволікся на собаку і віддалився від них вправо. Ось кроки собаки сповільнилися і.. точно – стоїть, лиш кінчик хвоста нервово тремтів від внутрішньої напруги собаки. Підхожу ближче і посилаю собачку. Невпевнена підводка і півень, роздратовано гелготячи, здіймається у повітря. На фоні блакитного неба по прицільній планці хапаю багряний бік красеня, завожу мушку трохи наперед і натискаю спуск. Легкий поштовх в плече і Ара вже біжить до щойно здобутого птаха. Апогей полювання, високо і гордо тримаючи голову, помічниця несе мені до рук здобутий трофей. В такі хвилини серце ладне вискочити з грудей. Поправляю пера на боці чудо-птиці і несу трофей людині, якій сьогодні трішечки не поталанило. У відповідь з патронташа дістають і дають мені в руки патрона. Дарма що 12к – традиція є традиція! І наскільки приємно, що ще не перевелися поціновувачі справжньої етики і неписаних законів такого величного дійства – як ПОЛЮВАННЯ.



P1020274.jpg
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 6214
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77
Останнє редагування: 01/11/2011 20:30 від Slavamaz.
За пост подякували: WALLY, vasyl eger, West, ostt, Baron, Віталій74, i19, volfar, LСергій, Myron

Re: Вісті з ужгородських угідь 01/11/2011 20:46 #59182

З полем !
Гарно описав, Браво !
  • Олесь
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1040
Лиш Той є гідним, при якому Світ стає кращим !


 

 

Re: Вісті з ужгородських угідь 01/11/2011 20:48 #59183

Слава, як завжди супер.
  • volfar
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1416

Re: Вісті з ужгородських угідь 01/11/2011 20:51 #59184

с полем друг, а патроны в 12 калибре собирай и приезжай на охоту по птице , а так же ждем на охоте по пуху
  • Hunter.ua
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 2347

Re: Вісті з ужгородських угідь 01/11/2011 20:55 #59185

Дякую, хлопці
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 6214
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77

Re: Вісті з ужгородських угідь 01/11/2011 21:12 #59186

Гарна розповідь!
Хочеться читати і перечитувати!
Дякую.
  • ostt
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5812
Waidmannsheil.

Re: Вісті з ужгородських угідь 01/11/2011 21:29 #59189

Ще трохи і доведеться організовувати літературний гурток!
Браво Слава!!!
  • LСергій
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 3153
Обов"язково читаємо ПРАВИЛА
............................................
Мисливець сьогодні - це стан душі, а не спосіб виживання як колись. І саме традиції повинні пояснювати цю різницю!!!

Re: Вісті з ужгородських угідь 02/11/2011 01:36 #59204

Коли бачу пост нашого Славка, розміром приблизно, як А4, то йду готувати філіжанку кави, припалюю цигарку ... і насолоджуюся !!! Перечитав, згадав докладно всі ваші терени, гайок дубовий,... неначе ще раз на форумівці побував !!! Дякую, Славко, за гарну розповідь. Так тримати !!! Маєш +1 від мене .
І ще . Десь там в себе на компютері створи папочку під якоюсь особливою назвою , і складай там свої розповіді, згадки мисливські ... Сервер - штука складна, сам знаєш ... Не дай Боже щось, то що ми в міжсезоння читати будемо ??? А з часом і дітки наші ... Без перебільшення !!!
  • i19
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 2868

Re: Вісті з ужгородських угідь 02/11/2011 06:33 #59211

Дещо маю збережено, не все правда.
Рання писанина, як то "Тричі народжений" і інше, написане 10-15 років тому, взагалі в паперовому виді лежить. Компьютера тоді ще не мав.
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 6214
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77

Re: Вісті з ужгородських угідь 02/11/2011 08:44 #59216

Молодець! З душею написано... А ще дехто каже, що мисливці грубі, жорстокі бездушні вбивці... Ну як можна так казати про таких мисливців, як Слава ?? Читаєш і відчуваєш добру душу Справжнього з великої букви Мисливця, скажу, що напевне, якщо не на словах, то десь в потаємних куточках душі наш Славик вибачається перед кожним трофеєм за відібране життя, також відчувається повага до трофеїв та бережливе ставлення до Природи. І мені дуже приємно, що перший з форумчан, з ким я познайомився ближче, був саме Слава.
  • DOK
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 3082
..
Останнє редагування: 02/11/2011 08:45 від DOK.

Re: Вісті з ужгородських угідь 03/11/2011 07:47 #59253

Слава,ти лучший!
+1 від мене
  • strilok
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • полювання,відпочинок на природі.
  • Постів: 928
ИЖ-18 МН (30-06)

Re: Вісті з ужгородських угідь 03/11/2011 09:31 #59257

i19 написав:
Коли бачу пост нашого Славка, розміром приблизно, як А4, то йду готувати філіжанку кави, припалюю цигарку ... і насолоджуюся !!! Перечитав, згадав докладно всі ваші терени, гайок дубовий,... неначе ще раз на форумівці побував !!! Дякую, Славко, за гарну розповідь. Так тримати !!! Маєш +1 від мене .
І ще . Десь там в себе на компютері створи папочку під якоюсь особливою назвою , і складай там свої розповіді, згадки мисливські ... Сервер - штука складна, сам знаєш ... Не дай Боже щось, то що ми в міжсезоння читати будемо ??? А з часом і дітки наші ... Без перебільшення !!!


Про збереження і накопичення матеріалу я йому завжди говорю теж.
А взагалі то, як завжди, МОЛОДЕЦЬ.
БРАВО !!!
  • Степанович
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 2924
Шануй людей, коли крокуєш вгору,
бо стрінеш їх, коли спускатимешся вниз.
/Кант/

Re: Вісті з ужгородських угідь 03/11/2011 16:38 #59272

Розповідь просто супер!!!!!!
  • huntermyha
  • Поза форумом
  • Ловчий
  • Постів: 48

Re: Вісті з ужгородських угідь 03/11/2011 18:04 #59278

Ще раз усім дякую за теплі слова.


Сьогодні знову отримав купу приємних емоцій.
Я родом із Середнього, смт, що знаходиться від Ужгорода в 20-ти км.
Там же і числюся в колективі. Одразу за селом починається великий лісовий масив. І поміж одними горами далеко в лісі наш колектив має мисливський будиночок. Будиночок невеликий, та не поганий. Дві кімнати, піч, тапчани. Можна і зігрітися і від дощу сховатися і на "серйозному" полюванні не раз там движняк проходив.
За останні роки будиночком практично не займались, оскільки на копито ходили в край рідко та й на легковушці доїхати туди лісовими дорогами - не реально. І от, завдяки деяким ентузіастам нашого колективу, будиночок почали реставрувати і по тихеньку приводити в порядок. Хлопці повирубували хащі навколо, поміняли крівлю, забетонували підлогу, поштукатурили. Сьогодні і я був трохи допомагати. Чесно скажу, особливого ентузіасту я не розділяю, оскільки я більше люблю вкладати фінанси і працю в польові угіддя, де зазвичай полюю. Та побувавши сьогодні біля будиночка в душі щось помінялось. Накотились спогади з дитинства і підліткових літ, коли я ходив сюди спочатку з батьком по гриби, а підніше вже і сам, під час прогулянок. В студентські роки я часто бродив лісом на перевіс з біноклем, разом зі своїм Каштаном (моїм спанієлем).
І от сьогодні, коли я проїхався у причепі трактора по березі нашого озера, на якому я виріс, коли пофотографував його дзеркальну водну гладину, коли бачив через видошукач фотоапарата рідне узлісся, рідний ліс у всій своїй казковій осінній красі, вдихнув пахощі дитинства - емоції просто зашкалювали. Як мало треба мисливській душі для відчуття щастя і емоційного піднесення. Побачити плескіт риби на водній гладині, вхопитися рукою за сивий туман, що тягне над лісовою галявиною, потриматися за кору старого як світ дерева і побачити промені сонця, крізь дивовижної краси листкову мозаїку осіннього лісу.
Словами це бередати не можливо, можна лише відчути, але хто переживав щось подібне хоч раз в житті - той мене зрозуміє...
Пару фото:


P1070919.JPG


P1070924.JPG


P1070926.JPG
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 6214
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77

Re: Вісті з ужгородських угідь 03/11/2011 18:05 #59279

P1070928.JPG


P1070935.JPG


P1070942.JPG
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 6214
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77

Re: Вісті з ужгородських угідь 03/11/2011 18:06 #59280

P1070944.JPG


P1070945.JPG


P1070946.JPG
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 6214
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77
Останнє редагування: 03/11/2011 18:09 від Slavamaz.

Re: Вісті з ужгородських угідь 03/11/2011 18:07 #59281

P1070949.JPG



P1070950.JPG



P1070958.JPG
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 6214
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77
Останнє редагування: 03/11/2011 18:10 від Slavamaz.
Модератори: Myron
Час створення сторінки: 1.08 секунд

Останні оголошення

Коментуємі оголошення


  • Продано.Дякую. Далі...

  • нажаль не можу завантажити фото, якщо ко... Далі...

  • Реєстрація- ФМСУ. Цуценятам 3,5 міс. Щеп... Далі...

  • Ціна Іж-26 знижена до 500 $ (13500 грн.) Далі...

  • не можу добавити фото, кому цікаве дане ... Далі...

Популярні оголошення

Powered by HuntingUkraine.com