Що робити, коли вдома не сидиться?
Правильно, брати бінокля і їхати в угіддя, придивлятись, визначатися з новими привабливими точками.
А що робити, коли в день полювання до часу збору на базі є годинка, а вдома не сидиться?
Правильно, брати ще одну одиницю зброї, манок, триногу і їхати на нові привабливі точки.
Йшов вздовж меліоративного каналу тихенько. Від тоненького шару снігу майже нічого не лишилось, лиш де-не-де виднілись острівці зледенілих кірочок. Повітря перенасичене вологою. Стовпчик термометра вчепився за "бублик" і свистати він хотів, що на дворі пару днів по Різдві.
З правого боку минають людські наділи: озимка, смужка нестятої кукурудзи, знову смужка озимки, смужка бур"янів, ораниця.. Вже близько.. От і здисковане поле, велике, чорне, що впирається дальнім краєм в ще один меліоративний канал. Дистанція вже раніше проміряна - поза 300 м.
Розкладаюсь в останній смужці бур"янів. Тихо навколо. Патрон дослано заздалегідь і тепер лиш достатньо майже нечутно перевести запобіжник у положення "F".
Тишу порушує жалісливий голос манка і майже одночасно з ним потривожено заскрекотала сорока.
Через хвилину в полі зору опиняється ВОНА.. Біжить по оранці, як завжди гаком, на відстані поза двісті.
Зупиняється. Дивиться в мій бік. Перехрестя завмирає над лівою лопаткою.. тиснути чи ні?! Але рушила, ріже кут в напрямку каналу, що тягнеться в мій бік. Ще пару секунд і щезає в ньому.
Розумію, що піде під прикриттям, але ж де покажеться? Чи не підійде надто близько непоміченою. А зрадливий вітер дме і дме в той бік. Зброя давно перенаправлена в зону імовірної появи звіра. і ось.. рудий бік майнув поміж трав при каналі. Показалась.. Орієнтовно 70 м.. Ще пару кроків і черговий вітровий поривчик наднесе порцію людського духу до надзвичайно тонкого нюху.. Зупинка.. Плече м"яко приймає віддачу..
Тепер би закурити, але ж місяць як не палю..
Форум
