Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Ласкаво просимо, госте!
Ім'я користувача Пароль: Запам'ятати мене
<--

ТЕМА: Обираючи...НОВУ владу

Re: Обираючи...НОВУ владу 08/08/2020 11:25 #127016

Дмитрий Чекалкин
16 год ·

"Зеленський ніколи не дозволяв собі глузувати над Путіним"
Дав розлоге інтерв'ю своєму старому знайомому, засновнику жанра політичного ток-шоу в Україні Руслану Поліщуку. Повний текст читайте тут: glavcom.ua/interviews/dmitro-chekalkin-s...opulizmu-697439.html
"Те, що відбувається в нас – результат віроломної психологічної операції, яку будуть вивчати науково-дослідні центри всього світу. Наразі збіглися інтереси двох таких підступних ворогів, як Путін і Коломойський. Треба визнати, що ця операція з приведення до влади Зеленського була дуже вдало проведена і це відкидає країну на декілька років назад. Ті досягнення, які були здобуті, на жаль, втрачаються. Можливо, суспільство має отримати досить болісне щеплення від цього популізму, зробити висновки і більше подібних експериментів не повторювати. Люди повинні перестати вірити в те, що існують прості рішення складних проблем...
Зеленський наївно розраховував, що після його приходу до влади він вдало пожартує, замириться з Путіним і поверне собі потужний російський ринок і великі контракти. Байдуже, яка в цих серіалах ідеологія. Як написано в російських джерелах про «Сватів», вороватому, тупуватому, бидловатому завгару Будько (українцю) протистоїть інтелігент, високоосвічений росіянин академік Ковальов.
То що ж ви, українці, не хочете погоджуватись на цивілізаційний вплив «русской весни»? Ви ж бачите, яке у вас бидло, а в Росії освічені високодуховні люди? Це ж конфлікт двох світів. На кожний сезон серіалу «Свати», який паплюжив українців, канал РТР виділяв $5 млн. На рік це $10 млн. Це тільки один з їхніх продуктів, але ж вони знімали і виготовляли там і іншу туфту. Головним чином все це було затребуване саме на російському ринку. Вони розраховували і «Слугу народу» там запустити...
Є два способи поширювати світло. Один – бути джерелом світла, а інший – бути дзеркалом. Я свою роль бачу в тому, щоб більше віддзеркалювати. Маючи велику аудиторію в Інтернеті, на ТБ і на радіо, я повинен допомогти їй орієнтуватися в ситуації...
Є фахівці, яким я довіряю і вважаю за доцільне їх активно просувати. Наприклад, в економічних питаннях – це Сергій Фурса. Що стосується історичних питань – Вахтанг Кіпіані. До активних блогерів належать також Віталій Портніков, Helgi Sharp, Карл Волох, Павло Казарін. Я їх активно поширюю для того, щоб їхня думка була почута більшою кількістю співвітчизників. І це є інструментом протидії інформаційній диверсії з боку Москви.
Якщо Гебельсу свого часу вдалося за шість років перетворити націю, яка дала світу рекордну кількість титанів духу, в стадо тварин, то що вже казати про Україну, яка десятиліттями була об’єктом наруги над свідомістю...
Як казала Леся Україна, "щоб не плакати, я сміялась". Схожа версія була в Беранже – "Я поспішаю засміятись, інакше мені доведеться заплакати."
  • ОлегП
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 4252
Нехай підождуть невідкладні справи
я надивлюсь на сонце і на трави,
наговорюся з добрими людьми,
не час минає, а минаєм ми.
© Ліна Костенко

Re: Обираючи...НОВУ владу 25/08/2020 08:57 #127052

118349416_3423021937720542_3550140468036712781_n.jpg



Олександр Філіппов
21 серпня о 12:26 ·

Совок, це не смачний пломбір та ковбаса по 2.20, це лютий кровожерний звір.
Він приходить до людей великою кров'ю, годується нею, знищую людей набагато більше ніж любий загарбник.
Совок, це коли тебе по звірячому б'є та гвалтує не якийсь іноземець, а твій сусід, який виріс поруч із тобою, та розмовляє однією з тобою мовою (якщо ти досі говориш російською).
Совок це коли твоя сусідка з іконою, виходить проти своєї армії, щоб зайшла чужа та вбивала, грабувала, гвалтувала.
Совок, коли іноземний піп благословляє озброєних наркоманів, вбивати тебе, а твої друзі дитинства хрестять у нього своє немовля.
Совок годується кров'ю та страхом, це сама чорна сторона людини. Він прийшов панувати великою кров'ю, та не піде без великої крові. Той час коли він приснув і його треба було рвати малою кров'ю (як робила Прибалтика) ми проґавили і зараз платимо ціну. Що до Білорусі, то там совок досі панує і ті краплі крові тільки доводять цього звіра до сказу... до речі і як у нас зараз...
Ми тільки на початку, це тільки краплі в майбутньому потоці лайна і крові...
Не вірите? Поспілкуйтеся з сусідами...
  • ОлегП
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 4252
Нехай підождуть невідкладні справи
я надивлюсь на сонце і на трави,
наговорюся з добрими людьми,
не час минає, а минаєм ми.
© Ліна Костенко
За пост подякували: Slavko

Re: Обираючи...НОВУ владу 30/08/2020 20:29 #127058

Дуже рекомендую прочитати, хоч і багато букв.

Володимир Миленко
26 серпня о 13:08 ·

Я бачу, багато хто не доганяє, що ж сталося на виборах 2019-го року (і взагалі на виборах президента за останні півтора десятиліття). А, не доганяючи, продовжує перебувати у полоні власних, або чужих, але не менш, а то й більш шкідливих ілюзій. Тож вирішив я трохи пояснити вам, що взагалі у нашій країні коїться, і що треба робити на найближчих виборах, якщо вони, звісно, а) відбудуться і б) у плюс-мінус демократичному форматі.
Значить, президентські вибори 90-х ми не беремо, бо це інша епоха - і там були інші мотиватори, рушійні сили і т. ін. 1991-го, наприклад, народ тупо проголосував за те, щоб УРСР, яка отримала незалежність від Москви, і далі існувала, 1994-го цей же народ не менш тупо проголосував за те саме, а 1999-го його просто і красиво розвели "а-ля рюс" (див. вибори Ельцинда-96).
Отже, 2004-й рік. Це був рік, коли країна уперше чітко розділилася на дві частини. (Залишимо за бортом причину і авторів цього розділення.) Саме тому Ющенко і виграв вибори. Так, через те, що країну розпиляли на 2 частини - і помаранчева виявилася більшою. А іще з двох важливих причин:
1) бо навколо нього об'єдналися всі чи майже всі більш-менш притомні персонажі;
2) бо донецькі бандюки ще не знали слова "піар" і просто гнули палку, знову ж таки, "а-ля рюс", іноді навіть в буквальному смислі, згадайте приїзд майбутнього Володимира І Хуйла в Київ (історія з цукерками).
Що було далі? Далі ті, хто об'єдналися навколо Ющенка, тут же вирішили його викинути за борт - у першу чергу це стосується Юлії Тимошенко, яка уже 2005-го підготувала державний переворот, зірваний сцикливим (або хитрим; хоча, зважаючи на подальшу його політичну кар'єру...) Гриценком. Пам'ятаєте "любих друзів"? Пам'ятаєте. А кого ви у більшості своїй тоді підтримували? Правильно - Тимошенко. Бо вам же так красиво розказали про страшних і злобних "любих друзів". До речі, і спікера вибрали - я вже й не знаю, випадково чи ні - в жилу українцям, Зінченко ж хворів довго, онкологія, а українцям когось жаліти, це як з гори котитися.
(До речі-2, ви не забули, хто був головним опонентом Тимошенко у тій історії? Ага, Порошенко. Це так, до слова.)
Розісравшись із Ющенком, Тимошенко не залишила поза увагою причини його перемоги - і ліхо осідлала патріотичну риторику. На чому і виїхала на двох парламентських виборах - 2006 і 2007. А тепер я просто нагадаю, що найадекватнішим прем'єр-міністром під час президентства Ющенка був якраз Єхануров, якого Ющенко ще мав можливість поставити. А після того були Янукович і Тимошенко, які займалися політикою, тобто забезпеченням власної перемоги на виборах-2010.
А а виборах-2010 сталося от що. Януковича розділена країна влаштовувала, бо свою половину він підім'яв під себе повністю. А помаранчева - і він це чудово бачив - розвалилася. Причому без його участі насправді, бо, якщо ви забули, 2005-го Яник був ніхто і звали його ніяк. А Ющенку тоді не вистачило ума (чи хтось йому нашептав таке "чудове" рішення, я схиляюся до другого варіянту) ні на що більше, як витягти Яника із небуття для того, щоб той протистояв Тимошенко.
Але, повторюся, Тимошенко вирішила, що їй воювати треба не з Яником, а з Ющенком, за помаранчеву частину України. І цю боротьбу вона виграла. Хоча після 2007-го, тобто уже коли виборів не було аж до президентських - вона перестала маскуватися і, наприклад, 2008-го вона ложила член Сірожи Власенка чи хто там у неї був у фаворитах на українські (і грузинські, що в той момент означало "і українські теж", згадайте пророчу обкладинку "Українського тижня") інтереси. Я коротко нагадаю, як вона хіхікала над жартами Володимира І Хуйла про Саакашвілі та Ющенка. А Ющенко тоді полетів у Тбілісі. Нехай і не він був ініціатором, але він полетів. І війська підняв. І його фракція пропонувала визнати Московію агресором, а фракція Тимошенко якраз усе запорола.
Але попри усе це 2010-го помаранчева частина у більшості своїх проголосувала не за Ющенка і не за Яценюка навіть, як за "молоде і незаплямоване (тільки тупою рекламою, яку йому клепали московити) помаранчеве лице" - а за Тимошенко. Так що тут вона начебто виграла - але ця перемога була піррова. Тому, що, як я вже сказав, Ющенко у аналогічній ситуації виграв завдяки об'єднанню усіх чи майже усіх основних гравців цієї електоральної частини.
А тут Тимошенко сама спровокувала Ющенка на те, щоб він - просто із відчуття помсти (а, може, були домовленості із ригами; хоча це не відміняє почуття помсти) - підігрував Януковичу. До того ж той, а точніше, ті врубилися, що є така штука, як піар - і почали її по повній використовувати.
Саме тому Тимошенко у головній битві програла - і то було неминуче. Хоча більш за все програла помаранчева частина України. Тобто у підсумку програла уся Україна, а, зважаючи на те, які регіони розхєрячила війна, то біло-сині програли ще й більше - але штука в тому, що у них не було ніяких шансів, бо вони були звичайним совковим стадом, яке бігло туди, куди йому сказали (зауважте, у Януковича ніяких серйозних суперників на електоральному полі і не було; а той нещасний напівміфічний Тігіпко, який і був, це так, для декорації, та він і не конкурував із Януковичем в принципі). А от помаранчева частина - вона, як більш свідома і розвинута, мала (і завжди має) вибір. Тільки вона його просрала.
Чому просрала? У першу чергу від наївності. Бо купитися на усі викрутаси Тимошенко - з одного боку, було легко, а з іншого це було настільки тупо і примітивно, що варто було б замислитися, що тут щось не так. І що раз "ікони стиля", які по повній програмі відкрили свою гнилу і продажну сутність уже в новій епосі і новому статусі (так, я про Найєма і Лещенка, які мочили Ющенка через його сина ще 2005-го; до речі, вам не нагадало мочилово Порошенка так само через сина оту легендарну статтю "Син бога", підписану сцикливим псевдо "Леонід Амчук"? От я по результатах виборів-2019 і бачу, що не нагадало), чому посилено мочили найбезпечнішого для майбутнього країни (і найнеприємнішого для, скажімо, Московії) Ющенка, а не чіпали ні Тимошенко, ні Януковича - що це не просто так? До речі, ви зверніть хоч тепер увагу - ці два медіакілера мочать тільки тих, хто за дивним збігом обставин неугодний Кремлю. Я сказав "за дивним збігом обставин"? Ну ок.
Що було б на виборах-2015 - ніхто ніколи не дізнається. Але я думаю, що неспроста так багато на парламентських виборах-2012 набрала "Свобода". Я думаю, шо Тягнибока готували або на роль Симоненка-99 - тобто як такого опонента, за якого більшість в принципі б не проголосувала (повитягали б і реальні відео, як ото з Карпат в 2004-му, і повигадували б інші, там уже ця справа була на мазі). Або на роль Ющенка-2004 - тобто розколоти помаранчевий табір. Тільки якщо Ющенко був більш-менш самостійним, плюс у нього було особисте до Тимошенко (це особисте, втім, збігалося і з нашим особистим, але хто тоді про це думав), то Тягнибоком би просто зіграли - і все. Власне, інформація про співпрацю "Свободи" із людьми ригів цю версію тільки підтверджує.
Але виборів-2015 не сталося. Сталися вибори-2014. І отут на нас чекала несподіванка. Вся Україна - і навіть забита Харківщина, яка готова голосувати за добкінокернесів навіть після того, як вони на площі Свободи в прямому етері їстимуть дітей цього лохторату - проголосувала за одного кандидата. І оце ключовий момент у нашій новітній історії.
Ключовий, бо виявилося, що поділ був фікцією. І повернути його, скоріш за все, не вийде. До речі, таки не вийшло - у Порошенка-2019, який намагався зіграти роль Ющенка-2004, але напевне невдало. А от Порошенко-2014 виграв ці вибори легко і просто, удруге в історії країни у першому турі. І це маючи в суперниках не Чорновола, якого боялася уся УРСР, а досить серйозних опонентів, першою із яких була Тимошенко, яка уже цілком відкинула патріотичну риторику, побачивши, що та не діє.
Давайте ж розберемося, чому Порошенко виграв вибори-2014 (і чому програв вибори-2019, і - як наслідок - що нам робити далі). Тут зійшлася докупи ціла низка причин. Дві з них були головні. Це:
\1) усім було сцикотно, бо ішла війна, а хотілося, аби вона пошвидше завершилася (а Порошенко це обіцяв);
і
2) Порошенко тоді не був ніяким українським патріотом чи аж прямо націоналістом, як зараз про нього говорять, ну, скажімо, московитські ЗМІ.
Так, він тоді говорив таку більш-менш стандартну лабуду, як і всі, але говорив це упевненіше за інших - а це він уміє. Плюс для тих, хто думає, особливого вибору і не було - подивіться на тих, хто опинився за підсумками виборів під ним. Тимошенко, Ляшко, Гриценко, Тігіпко, Добкін, Рабінович, Богомолець, Симоненко, Тягнибок. Це ті, у кого було більше 1%. Із усього цього списку для тих, хто думає, єдиним теоретично можливим варіянтом був хіба що Гриценко. Це він уже після того спаскудився до краю, як і його дружина - а на 2014-й рік ще мав який-не-який авторитет.
Це ми говорили про тих, хто думає чи намагається думати. А ті, хто дивляться телевізор - їм просто не сказали, що Порошенко поганий. Бо він і не був поганим - він же був таким самим бізнесменом, як ахметови, коломойські, пінчуки, фірташі, хто там іще. Ну, не зовсім таким - все-таки у цих персонажів не було такої корпорації, як "Рошен" - яка жила і живе не за рахунок іноземних промислових покупців їхнього металу чи електроенергії, або за рахунок держзамовлень, підписаних їхніми ж людьми, а за рахунок "маленького українця". Погодьтеся, коли для тебе дефолт в країні вигідний тим, що робоча сила та ресурси (і чужі бізнеси, до речі, теж) коштуватимуть значно дешевше, і коли тобі дефолт в країні невигідний, бо першим, що люди перестануть купувати, будуть твої торти і шоколадки - це трохи різний інтерес до країни. Це так, спроба поверхневого аналізу для недалеких.
Але в цілому Порршенко влаштовував усіх і навіть Кремль - тому його і не мочили. А, раз не мочили, то зіграла не агітація "проти", а агітація "за".
І от Порошенко виграв вибори. І поступово, рік за роком, почав трансформуватися. У різних напрямках. Наприклад, те, що він трохи притис (де домовившись, де натиснувши) хвоста олігархам - це лохторат, звісна річ, не побачив. В тому числі й тому, що на олігархічних каналах такого не покажуть. А от релігійний аспект побачили усі - як диякон УПЦ МП (чи ким він там був) урешті-решт став творцем ПЦУ (байки про Філарета чи взагалі суспільство залиште своїм домашнім котикам і песикам, по-перше, це їхній рівень розуміння ситуації, по-друге, вони все одно на вибори не ходять, тож не страшно). Або мовні квоти, взагалі поступова і несистемна, та все-таки українізація. Звісно, найупоротіші т.зв. "патріоти", весь патріотизм яких був виражеий лише у голосуванні за Кошулинського, бо той зі "Свободи" і на війні був, були незадоволені квотами, повільною українізацією і т. ін. Недавно відомий персонаж Олександр Положинський навіть заявив, що і томос, тобто створення ПЦУ - це теж мінус, бо він розколює і "дистабілізує" (правопис автора цитати) Україну.
Українізація Порошенка - як і українізація, нехай і не така помітна, Кучми під час другого президентського терміну - не могла не викликати відповідної реакції Кремля. Згадайте, як пошурувати армії ольгінських ботів - яким радісно підспівували дивізії місцевих корисних ідіотів. А, оскільки Порошенко, на відміну від Кучми, не аж настільки церемонився із олігархатом - в першу чергу вимушено, бо Україна повністю залежала (і залежить, що б хто не думав і яка б недолуга палиця не розказувала, що обійдемося; він і його хазяїн з повною барсеткою паспортів - обійдуться, а ми ні) від західних кредитів, - то проти нього повстали і ці самі олігархи.
А потім один, найцинічніший і найпідступніший, вирішив не ділитися ні з ким - і, замість підтримки якогось основного опонента (очевидно, ним планувала стати Тимошенко, у якої, очевидно, теж були свої образи ще з часів "любих друзів"; та і президенткою давно хотіла стати, це у неї в крові), взяв і створив на рівному місці свого. Та так вдало, що той замість зайняття якогось там 3-4 місця, а потім формування фракції у Раді - взяв і виграв вибори.
А на чому ж він виграв вибори, крім тотального мочилова опонента? А на тому, що людям знову, як і 2014-го, захотілося, щоб пошвидше закінчилася війна. Тільки тоді це було бажання реальне і обумовлене, а тепер це бажання просто навіяли телевізор і фейсбучні боти. Закинувши тему наживання на війні з боку чинного президента.
Тож, в принципі, можемо говорити про те, що однією із складових успіху Зеленського-2019 стало те саме, що принесло перемогу Порошенку-2014. Ми за мир, війну закінчимо (правда, це були різні закінчення, бо Порошенко все-таки обіцяв закінчити перемогою, якщо я не помиляюся, і до того воно все і йшло, чому ж сталася Іловайська катастрофа, причиною якої - крім інших факторів на кшталт наради у Коломойського - стала пряма і відкрита агресія ЗС Московії), ніяких різких політичних заяв, ніяких крайнощів - одним словом, "я дам вам всьо", як казали у одному фільмі.
Порошенко ж, після того, як почав українізуватися, припустився однієї ключової помилки. Він, очевидно, з чиєїсь подачі, а, можливо, сам такий упертий - увірував у те, що його українізація і патріотизація буде позитивно сприйнята суспільством. Тут каюся, сам був такий грішний, бо думав так само. Ні, не тому, що наївний - а тому, що вважав: часу між виборами буде достатньо, аби загнати стадо у ці рамки, до яких воно встигне звикнути. Не встигло. І захотіло назад - у простоту, яка гірша за воровство.
Саме тому у Порошенка і не було шансів. Бо, повторюся, для перемоги на таких темах треба було об'єднатися усім умовно помаранчевим громадянам - плюс щоб проти тебе був умовно біло-синій ворог. А Зеленський не був біло-синім - він був ніяким. Він був усім. Кожен бачив у ньому щось своє і кожен за це своє голосував. Такому опоненту програв би будь-хто.
До того ж, Порошенко не використовував адмінресурс. Ні, я допускаю, що були холуї, які хотіли вислужитися, що хтось із його оточення працював у цьому напрямку. Але там, де адмінресурс реально діяв - на сході і півдні - ві не діяв. Я маю на увазі адмінресурс з боку держави. Ясно що на неокупованій частині Донбасу все одно перемогли риги - просто тому, що там інакше не буває. Там совок, а в совку перемагають ті, хто правлять бал - перші секретарі це чи ОПЗЖисти. А от у Запоріжжі, яке в принципі теж досить совково-стадне місто - програли усі риги, і кому, фотографам та іншим любителям підліткового алкоголізму під чорнобильське сяйво. Це все сталося тому, що, з одного боку, телевізор та інтернет потужно впарив "нове обличчя" Зеленського, а по-друге старі обличчя не особливо напряглися, очікуючи, що і так виграють (ну як Богуслаєв міг програти на своєму окрузі, де готові були в черзі стояти, щоб йому мінєт зробити, як ота легендарна молода утриманка, яку він в Москву возив навіть). А на користь держави, тобто Порошенка, там адмінресурс не включили в принципі.
Отже. Висновок перший. На умовних "армії, мові, вірі" вибори виграв тільки Віктор Ющенко. І то - він їх виграв не через "армію, мову, віру", а через тупе бикування донецьких і об'єднання основних гравців на електоральному полі, яке вимушено стало антидонецьким. Значить, у Порошенка виграти не було шансів.
І не буде. Це висновок номер два. Точніше, шанс буде, але який? Цей шанс, як і 2014-го, може випасти лише тоді, коли усім - громадянам, стаду, "і умним, і красівим" знову стане страшно сцикотно. І коли так само сцикотно, а скоріше вичікувально замруть олігархічні медіа. Коли стадо побіжить шукати не "нове обличчя", а того, хто реально буде рятувати країну. А 2019-го країну рятувати не треба було - її треба було продовжувати розвивати. Але стаду напарили, що те, що вони зараз мають - це мало, а було б більше, якби Порошенко (а з ним усі інші, подивіться на результати ляшків і гриценків, тимошенок і садових-які-встигли-злитися) не крав.
А тепер висновок номер три, спеціально для категорії "зрадойобів" (куди я включаю і саакашвіліфілів, і інших подібних персонажів).
Року з 2015-го в Україні почалося більш-менш системне мочилово чинної на той момент влади. (Влада і сама давала приводи, зокрема, у історії із натравлюванням Саакашвілі на Яценюка; а коли Міхо зрозумів, що його просто зіграли - він, як "видатний реформатор і президент", не міг не ополчитися на гравця.) Увесь цей час, до самих виборів, велика частина, у першу чергу, умовно помаранчевого табору так і не спромоглася створити якусь притомну альтернативу чинній владі. Садовий, Гриценко - це не альтернатива. Альтернатива - це коли тебе не здатен перебити чувак, якого пару разів показали в ефірі у Гордона. А коли тебе перебиває саме отакий персонаж, як Смєшко - це означає, що ніякої альтернативи не спромоглися створити.
Далі. Пройшов рік. Ситуація на політичній мапі складається таким чином, що країна знову розділяється. Тільки тепер на три частини. Порошенко збирає навколо себе умовно помаранчевий електорат, Бойко і Медведчук - безумовно біло-синій, Зеленський поки що тримається за болото, якому "какаяразніца". Розберемося спочатку із помаранчевим електоратом.
Як показують рейтинги - попри потужне мочилово, яке не припиняється і після виборів, Порошенко у цій ніші залишається найпопулярнішим політиком. Але при цьому він має великий антирейтинг - створений завдяки в тому числі й колегам по помаранчевій частині мапи України. Що ми отримали за рік на цій частині?
Гриценко - зник зовсім. Ляшко - якого я б у чистому вигляді не відносив сюди, він більше в популістичному полі Зеленського пасеться, хоча риторику проукраїнську не полишає. Садовий - так і не злетів вище Львова, хоча понтів було, як у Сироїд страху в очах і гівна в трусах, коли вона побачила на вході в сесійний зал Ради людей у військовій формі. Вакарчук - прогнозовано і ганебно здувся, натомість "Голос" так і не спромігся створити нічого на заміну. Не лідерська партія? Ок. Але тоді про велику політику в цій країні можете забути, аж поки сама країна перестане були лідерського формату (а це буде не скоро). "Свобода" після, підозрюю, підкачаного з Донбасу результату-2012 поступово повертається до свого звичного стану, добиваючи свої ж перспективи небажанням змінити голову партії і цим хоч якось оживити себе.
Тобто! Рано чи пізно усім цим силам - якщо вони вважають себе проукраїнськими і проєвропейськими - доведеться іти на поклон до Порошенка. Як би вони цього не хотіли. Або не іти - якщо вони живуть за принципом Винниченка - "Україна буде такою, як я хочу (і під моїм керівництвом), або не буде зовсім". Але в такому випадку нам нема про що говорити. А якщо є - то треба іти і домовлятися. Про умови підтримки. Точно так же, як домовлялися перед виборами-2004. Іншого виходу немає.
До речі, для Порошенка це аж ніяк не означає автоматично, що він цар гори. З його антирейтингом йому уже зараз потрібно, аби хоча б помаранчева складова політмапи України перестала з ним конфліктувати. Отакі випади, як від безмозглої Кіри Дурик, про "головного ворога" - мають зникнути зовсім. Як і випади проти "Голосу" з табору "ЄС". Бо це, може, їм і вигідно - але це невигідно нам, які делегували їм владні повноваження. Шановні виборці "Голосу" - вас влаштовує ситуація в країні після виборів? Мене, виборця "ЄС" - ні. Тому я намагаюся достукатися до своєї політсили, а ви намагайтеся до своєї, із одним простим закликом - ану, блядь, позакривали пиздаки і сіли домовлятися про співпрацю уже зараз, а не за 3 місяці до виборів! Мені все одно, як називатиметься партія чи коаліція і хто нею керуватиме, мені потрібно, аби вона виконувала те, що мені потрібно - розвивала економіку, у першу чергу малий і середній бізнес, українізовувала стадо, вела країну в НАТО і, можливо, в ЄС. Думаю, це зрозуміло - як і те, що вас обрали саме для цього.
Тепер про біло-синю частину. Порошенко-2014 виграв і тому, що захопив велику частину біло-синіх регіонів. Зараз він їм цілком очевидно не захопить - бо "армію, мову, віру" це стадо не сприйме, а загнати його, як Януковичу донбасян 1999-го голосувати за Кучму, немає кому і як. Тому - на мою думку, потрібно створювати якийсь проєкт, який би виконав роль Мороза-2006 - який, будучи умовно помаранчевим (ще 2004-го він був у таборі Ющенка), 2006-го взяв і зіскочив до ригів. Тільки тут треба, щоб цей проєкт був ізначально заточений на кидок біло-синього електорату - відгризти побільше у ОПЗЖ, а потім у новій Раді стриб, і опинитися у коаліції із помаранчевими. Нехай навіть неформальній чи за гроші, як це робив Ляшко із своїми ради_калами. Ляшко, звісно, ультрапопулістичний мудак - але завдяки його голосам прийняли не один важливий закон. Для мене такої співпраці достатньо.
Ну, і треба розтягати зелене болото слугоуродів. Тут також доведеться, на мою думку, включати якусь нову "ніяку" політсилу, яка не буде лізти в крайнощі "армія-мова-віра" чи "брацкі народи", а просто і зрозуміло обіцятиме "усім усе". До речі, мені здалося, що 2019 року у таку гру вирішив зіграти Гройсман, та ресурсів у нього банально не вистачило. Плюс він був очевидним "старим обличчям", як би не відхрещувався від Порошенка.
Отже. Помаранчевий табір треба гуртувати, а біло-синій розколювати. Як, наприклад, у мене на окрузі, де 2014-го один "крєпкій хазяйствєннік" відгриз у іншого рівно стільки голосів, щоб виграв ті вибори лідер місцевого Євромайдану (роботою якого у Раді-8 я, звісно, задоволений; але саме тому він і програв вибори, бо стадо чекає піску в пісочницях, безкоштовних хліба чи курячих пупів, а не роботи в Раді). І відгризати шматки від зеленого болота, тим паче, що чим далі, чим воно слабшає.
Ну, а вибори президента... Тут є рівно 3 варіянти перемоги "наших". Або народ порозумнішає - і Порошенко виграє, в що я не вірю. Або народу різко погіршає - чого б не хотілося - і Порошенко виграє. Або - і тут ще 2 варіянти. Або помаранчевий табір об'єднається, і це переб'є антирейтинг, створений Кремлем, олігархами, медіакілерами і корисними ідіотами-зрадойобами - або доведеться шукати іншу кандидатуру. Втім, штука в тому, що все одно це доведеться на базі "ЄС". (Геращенко?) Ну, або створювати свого "Зеленського". Наприклад, із Дзідзя. Або, я знаю, Карпа із "Спіймати Кайдаша". Як на мене, варіянт 3-1 (помаранчеві спільними зусиллями пробивають антирейтинг Порошенка і той виграє вибори) найоптимальніший. Я пам'ятаю, що було, я можу прогнозувати, що буде - особливо якщо усі ці компаньйони по умовній коаліції не перетворяться на Тимошенко-2005, а будуть допомагати і шмагати батогом, якщо Петро спробує вилізти за межі. Це "було" і "буде" мене влаштовує. А я завжди голосую із власної вигоди (про що буде окремий великий і злий пост).
Я все доступно пояснив? А тепер руки в ноги - і уперед пояснювати це своїм депутатам та дурнуватим друзям-родичам-знайомим-співробітникам-сусідам. Бо нам у цій країні жити, як би ви не думали інакше.
  • ОлегП
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 4252
Нехай підождуть невідкладні справи
я надивлюсь на сонце і на трави,
наговорюся з добрими людьми,
не час минає, а минаєм ми.
© Ліна Костенко
За пост подякували: Степанович, romanl3

Re: Обираючи...НОВУ владу 01/09/2020 09:26 #127062

Соціальне дистанціювання влади від ідеології, від цінностей становить небезпеку.


106399934_1639442056224924_7615706104884671732_n.png



"Якщо з'єднати разом два відомих меми, виходить приблизно така картинка. Маленький хлопчик, прагнучи зробити щось хороше на кухні, ненавмисне підпалює квартиру. І, як відомо, ховається від вогню в найбільш надійному, на його погляд, місці — під ліжком. Але під ліжком його вже чекає з цукеркою чужий дядя з-за поребрика."

Вся стаття тут:

zn.ua/ukr/SOCIUM/duzhe-sotsialna-distantsija.html
  • ОлегП
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 4252
Нехай підождуть невідкладні справи
я надивлюсь на сонце і на трави,
наговорюся з добрими людьми,
не час минає, а минаєм ми.
© Ліна Костенко
Останнє редагування: 01/09/2020 09:27 від ОлегП.

Re: Обираючи...НОВУ владу 05/09/2020 15:40 #127069

Андрій Чорний
1 год ·

102 роки тому, 5 вересня 1918 року СовНарКом
ухвалив постанову про "Красный Террор".


Цим було покладено небачений у Європі до цього часу людобій з мільйонними жертвами на території колишньої Російської імперії, який розпочали більшовики.
Красний терор прийняв неконтрольовані форми. Самопроголошені та створені більшовиками ЧК (Чрезвычайные комиссии) складалися з колишніх кримінальників каторжан, антисоціальних дармоїдів та різноманітних садистів маргіналів, фанатичних катів революціонерів, різної збиранини інтернаціонального зброду але в більшості під керівництвом голів ЧК євреїв більшовиків. Це відкрита статистика фактів. Вони творили абсолютне беззаконня, впиваючись своєю владою і безкарністю, під виглядом "боротьби з буржуазією". Бути вбитим у підвалі ЧК було не найгіршим, як правило жертву чекали найрізноманітніші катування які можуть прийти в голову тільки хворим психопатам садистам.
"Декретируйте и проводите в жизнь полное обезоружение населения, расстреливайте на месте беспощадно за всякую сокрытую винтовку"
(С) В. Ленин.
"Вам следует знать, что не позднее чем через месяц террор примет очень сильные формы по примеру великих французских революционеров. Врагов наших будет ждать гильотина, а не только тюрьма"
(С) Лейба Бронштейн (Троцкий)
"Нам нужен собственный социалистический милитаризм для преодоления своих врагов. Мы должны увлечь за собой 90 милл.из ста, населяющих Советскую Россию. С остальными нельзя говорить — их надо уничтожать".
(С) Евсей-Гершен Ааронович Радомысльский (Григорий Зиновьев)
"Мы не ведём войны против отдельных лиц. Мы истребляем буржуазию как класс. Не ищите на следствии материалов и доказательств того, что обвиняемый действовал делом или словом против советской власти. Первый вопрос, который мы должны ему предложить, — к какому классу он принадлежит, какого он происхождения, воспитания, образования или профессии. Эти вопросы и должны определить судьбу обвиняемого. В этом — смысл и сущность красного террора".
(С) Мартин Лацис.
  • ОлегП
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 4252
Нехай підождуть невідкладні справи
я надивлюсь на сонце і на трави,
наговорюся з добрими людьми,
не час минає, а минаєм ми.
© Ліна Костенко


 

 

Re: Обираючи...НОВУ владу 11/09/2020 08:29 #127073

119060005_3258953784141036_5144603590054202926_n.jpg
  • ОлегП
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 4252
Нехай підождуть невідкладні справи
я надивлюсь на сонце і на трави,
наговорюся з добрими людьми,
не час минає, а минаєм ми.
© Ліна Костенко
За пост подякували: Віталій74, Степанович

Re: Обираючи...НОВУ владу 13/10/2020 18:55 #127134

119007913_342542473458522_6808001074578348_n.jpg



Джон Сміт

11 жовтня ·
Вчорашні випуски новин на телеканалах олігархів. Всі показують вибух пандемії за однією красивою схемою:
- А у нас вибух Ковід. 5800 захворіло. 100 померло. Місць в лікарнях немає. Ужс, ужс. Але представник влади щось заявив і до чогось закликав і нехай у вас складеться враження, що щось навіть робить. Тепер до інших новин. Син зарізав батька. Западенці б'ють одне одного. В українців нічого святого: вкрали навіть у батька загиблого бійця гроші, нараховані державою за смерть сина. Уявіть, яка гниль ця ваша Україна.
І ЖОДНОГО слова з критикою влади винної у вибусі хвороби. Коли ви наслухалися цих жахів, вам це вже просто не потрібно. Жодного слова про розкрадений Ковід-фонд через асфальтні схеми. Давай, наталія, порахуй борщовий набір - скільки за вкрадені зеленими десятки мільярдів можна було купити тестів і місць в лікарнях, щоб українці не валялися в коридорах, як скот. Коли їм було потрібно, всі ці 1+1, СТБ і "України" наче навіжені верещали, що Порошенко напав на Росію, щоб скасувати вибори. А коли клоун перед виборами віддав вказівку перестати штрафувати за невиконання карантинних обмежень - молчок.
ЗМі олігархів прямі факти вини влади в смертях українців цензурують і замовчують.
Це перемога олігархів. Але перемога олігархів на виборах-2019 це історія про інфраструктуру. 20 років після захоплення державних підприємств олігархи будували свої телеканали для захисту награбованого. В 2014 переміг Майдан і влада, що зайшла в кабінети прямо з кіптяви покришок, лишень спробувала встановити дуже м'які правила для них.
І олігархи її змели. Олігархи десятиліттями будували інфраструктуру і набивали її продажними тваринами, для яких немає нічого святого окрім конверта з налом для мами, яка любіт скорость. Вони виростили і випестували зграю місцевих гнид і виписали їм у підмогу навіть професійних пропагандонів з НТВ, давши їм очолити "Свободу слова" всіх українців. А потім через цю інфраструкутуру населення залякали, неугодну владу і неугодні ідеї демонізували, і довівши до відчаю підсунули лучик солнца - ручного Месію на велосипеді з чудесами. Вуаля: українці знову раби, а олігархи їх грабують.
Це інфраструктура і технології.
Проти країни діє лише невелика купка злочинців і їхніх пріхлєбатєлєй з усіх цих мосєйчук, дуплінських і шустерманів. Ворог менш чисельний, але у війні з нами у нього розвинена інфраструктура і технології. І ми самі дозволили йому це мати.
Змінити це - найважливіша мета українського народу на найближче майбутнє. Без знищення інфраструктури брехні ніякі покращення, ніякі перспективи і розвиток в Україні неможливі.
  • ОлегП
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 4252
Нехай підождуть невідкладні справи
я надивлюсь на сонце і на трави,
наговорюся з добрими людьми,
не час минає, а минаєм ми.
© Ліна Костенко
Модератори: Myron
Час створення сторінки: 1.40 секунд

Останні оголошення

Коментуємі оголошення


  • Продано.Дякую. Далі...

  • нажаль не можу завантажити фото, якщо ко... Далі...

  • Реєстрація- ФМСУ. Цуценятам 3,5 міс. Щеп... Далі...

  • Ціна Іж-26 знижена до 500 $ (13500 грн.) Далі...

  • не можу добавити фото, кому цікаве дане ... Далі...

Популярні оголошення

Powered by HuntingUkraine.com