Є у Львові розплідник такс «Джерело Лева», новий, свіжовипечений, туди входять племінні суки гладкошерстих такс - Норка , Адель та Ася та їхні власники, Василь та Федір.
Сьогодні якось несподівано та непланово вибрались на полювання.
Коротко опишу. Приїхали , по горнятку гарячого чаю і на нори. Перші кілька нір були пусті, але ліс так і був просякнутий запахом лисячого весілля. Підійшли до одного лисячого городища, десь до 10 віднорків. На поверхні повно лисячих слідів, три льожки, специфічний запах, жовтий сніх. Все не як у людей))))
П ускаєм першу Адель. Засікаю час. Це важливо. Невстигли добре змерзнути (16 хв.) як із одного з віднорків вискакує лис. Кілька пострілів і лис, скочивши в долину погнав світ за очі, вже йому буде не до кохання))). Слідом за лисом, із того самого від норка вискакує Адель і погнала за ним по лісі, мов гонча, заливаючи все навкруги своїм гавкотом. Адель по сліду може йти довго, тому щоб не втрачати часу надаремно, пукаємо перевірити той будинок розпусти Асю. Та швидко нориться в найблищий від норок. Чути гавкіт, почалась її робота. Шум боротьби все віддалявся та углиблявся. Раптово все стихло. Притуливши вухо до віднорка було чути як Ася когось тормосить. Вона давила лиса. За деякий час вона, хитро усміхаючись, вийшла, в її очах блищала самовдоволеність. Швидко її на повідок і в нору пустили Норку, важку артилерію, в надії що вона витягне лиса. Та Норка мала свої плани, трохи відмінні від планів мисливців. Кілька хвилин з нори долинув важкий гавків, то вже працювала Норка. Ми вже не дрімали, рушниці напоготові – вискакує лис, два постріли злились воєдино, дуплет, лис робить сальто і відправляється в теплі краї, де багато курочок, зайців, лисичок та зовсім немає мисливців з таксами.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що маючи добру собаку без трофея не залишишся. Не дурно кажуть, що рушниця повинна бути копійчана а собака гривнева.