Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Ласкаво просимо, госте!
Ім'я користувача Пароль: Запам'ятати мене

ТЕМА: ВОВК

ВОВК 18/01/2010 15:51 #20426

Вовк і амстаф b_25_25_16777215_0___components_com_kunena_template_huntingukr_templ_images_emoticons_ap.gif
  • БОГУН
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1680

Ві:ВОВК 19/01/2010 14:04 #20475

Відео підняло настрій
  • сірий
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1132
Жоден народ не буде вільним, поки не звільнеться сам.
загрузка...

Ві:ВОВК 19/01/2010 17:01 #20483

він його не "вбє"!він тільки відгризе йому носа
  • гром
  • Поза форумом
  • Ловчий експерт
  • Постів: 198

Ві:ВОВК 20/01/2010 21:00 #20587

Як не крути але природа найкращий кінолог.І Створює справжні "машини" для вбивсва і виживання.
  • West
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1821
Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів.
О.Бісмарк

Ві:ВОВК 21/01/2010 02:31 #20649

Потрібно було показати на кінець вираз лиця власника того пса.
  • ярий
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1921


 

 

Ві:ВОВК 23/01/2010 00:01 #20784

zik.com.ua/ua/news/2010/01/22/213392

"...А що то ходило,
Таке сіре та мале,
А хвостик як шило..."
  • urban
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 948
"Ein schlechter Jagdtag ist immer noch besser als ein guter Arbeitstag"

Ві:ВОВК 17/02/2010 02:31 #22258

КОЗЕЛ ВІДПУЩЕННЯ, ЧИ НЕВИННА ВІВЦЯ
Виріс я в Карпатах. Змалку доводилось чути розповіді селян, вівчарів про шкоду, яку наносили вовки. Чимало отар овець роздерли вони, а їх залишки наступного дня пастухи вишукували по навколишніх кущах і лісах. Втрати були вражаючі. Так один-два вовки лише за один напад могли знищити з отари в 200 овець до 30-40 і стільки ж важко покалічити, котрих пізніше залишалось хіба-що дорізати. Вівчарі старались зменшувати отари до 100 овець, пильнували їх цілу ніч, тримали злих псів, напоготові завжди були смолоскипи, але не завжди усе можна було передбачити. Натомість вовк «передбачав», і тягнув овець навіть посеред білого дня. Особливу небезпеку становлять вовки, які живуть у зграї або невеликою сім'єю.
Для боротьби з вовком давно застосовували різноманітні методи, включаючи використання отрути та авіації. Так, в Кіровській обл., наприклад, тільки протягом 1945-1947 років було знищено понад 500 вовків. Зафіксовано чимало випадків нападу вовків на людей, а особливо дітей. Вчені Московського університету в 50-х роках дослідили, що вовки навіть розрізняють людей по статі та віку, а також різняться між собою за ступенем агресивності. Як правило, серед 20-22 дослідних вовків 5-6 відзначались особливою агресивністю.
Ще в давнину багато народів Азії, Америки вважали вовка особливим звіром, а його шкіру і череп вивішували на видне місце, використовували в різних церемоніях, вважаючи можливим перехід душі вовка в людину і наділення її таким чином його хоробрістю. На Камчатці колись вірили, що вовк і касатка один звір, який перевтілюється. Люди боялись вбивати вовка, боячись помсти його духа, а старались відганяти. Інакше ставились до вовка в Європі, Україні, Білорусії, на Кавказі. Тут він не лише їв в казках бабусь з внучками, але успішно тягнув домашню тварину. Його винищували, вважаючи символом зла, породженням пекла І нечистих сил. За народними переказами, відьми на вовках з'їжджалися на шабаш.
' По-особливому до вовків ставилися чаклуни. Так, вовче ікло захищало від самого вовка, допомагало в коханні, полегшувало прорізування зубів у дітей. Засушений вовчий язик приносив успіх в азартних іграх, розтерті в порошок кістки зміцнювали скелет, лікували переломи, печінка лікувала мігрень і навіть венеричні хвороби. До речі, індіанці хоча і вважали тотемним звіром, однак при високій його кількості знищували.Та значна кількість вовка в тих лісах знизилась після золотої лихоманки, коли золотошукачі-європейці, щоб вижити зайнялись також полюванням, використовуючи вогнепальну зброю. А вовча шкіра на той час добре цінилася для одягу і взуття.
За історію СРСР було відстріляно понад 1,5 млн. вовків і виплачено премій на суму понад 150 млн. крб. Зараз і в Росії, і в нас теж почали дотримуватись погляду, що вовк не тільки має право жити в екосистемі, але і відіграє важливу роль в ній.
Через браконьєрство та безгосподарність значно зменшилось звіра в угіддях, тому зимою частіше вовкам доводиться шукати їжу навколо сіл. Першими потрапляють під їх клики бродячі пси і коти. Нерідко знімають вони з ланців собак з під крайніх хат. Інколи мені доводилось бачити результати таких нападів, а ще забирали вовки навіть мисливських собак під час звичайних полювань.
Кількість вовків значно зменшилась у нас, а в Європі за останні роки взагалі вовк зник. Основна причина цього, на мою думку, полягає не в інтенсивному полюванні, а побудові широкої мережі автострад, розширенні забудов та окультурення лісів до паркового вигляду.
Вовк, ведмідь, рись в Західній Європі знаходяться під захистом - повна заборона полювання. Частково за останні роки вовк повернувся в Західну Європу. Харчову базу він має тут кращу, ніж де-небудь. За останні роки зафіксовано вовка в Німечині недалеко польського кордону та в баварських лісах поруч з чеським кордоном, а також в Австрії. Дві невеликі вовчі зграї знаходяться в Саксонії та сусідніх землях Бранденбурга.
Важливим є також знання шляхів міграцій вовків і недопускання перетину їх новими будовами.
Зараз в поширенні популяції вовка в Європі важливу роль відіграють Польща та Румунія. Популяція вовка в Польщі тісно пов'язана з його кількістю в сусідній Білорусії та карпатських регіонах України. З 2000 р. на базі інституту ссавців Академії наук Польщі в БіловежІ накладено мораторій щодо полювання на вовків та реалізується програма вивчення динаміки популяції та міграції. На сьогоднішній час тут нароховується до 150 сімей невеликих зграй загальною

кількістю до 700 вовків. При цьому відзначаються помітні відмінності в розселенні вовка на сході і заході Польщі. Тому планується створення центру дослідження і охорони вовка в Європі для вивчення та створення шляхів його міграції - так звані транзитні коридори на захід Польщі і в Німеччину. Такі коридори планується зробити з Румунії та Словаччини. Підраховано, що приблизно 6 таких коридорів потрібно в Польщі для успішної міграції вовка. З усієї європейської перспективи провідну роль в міграції вовка на Захід має відіграти Румунія. Понад 30% (це 4000 особин вовка) живе в Румунії, включаючи Росію. Вперше в 1997 р. там встановлено заборону полювати вовка з 15 квітня до 30 липня - період вигодовування молодняка. Після Румунії в Європі велика кількість вовка в 2000 особин припадає на територію Болгарії та Іспанії. В Болгарії. Португалії, Іспанії більшість вовків харчуються домашніми тваринами, в основному вівцями. В Болгарії пробували захистити отари розведенням спеціальних собак, наприклад, каракачан.
В Хорватії кількість вовка значно зменшилаль десь з 800 до 150 особин. Це за останні 30 років. Там з 1997 р. існує заборона полювання. Створена спеціальна інспекція по охороні вовків. Виплачується компенсація за нанесену шкоду господарствам і як зафіксовано тільки 65% скарг відповідали шкоді нанесеній вовками.
В Словенії фіксується теж частковий захід вовків І осідання. Коли міграція вовка досягне словенських Альп, то відповідно буде можливою і в північні Альпи.
В Німеччині обидві вовчі сім'ї перейшли в районі Герліца-Згожельца в 1996р. В 2000р. одна вовчиця мала виводок уже на німецькій території. Одна сім'я в складі вовчиці, вовка, двох переярків і прибулих контролювала територію в 330га. За даними науково-дослідницького музею по охороні природи в Герліц, ця невелика сім'я з'їдала щонайменше 1,5 копитних на 100 га щороку..Переважажно це була косуля.З приходом цих кількох вовків значно відчулося зменшення кількості копитних. Багато їх мігрувало з цих причин в інші угіддя. До 2005 р. не було зафіксовано нападу обох зграй на домашніх тварин. Тільки минулого року вовки почали нападати на домашніх тварин і забрали 14 овець. Така статистика мізерна скоріш за все через незнання місцевих селян про наявність вовків в навколишніх угіддях, приписуючи втрати тварин собакам. Хоча в угіддях Німеччини є велика щільність копитних, вовки надають перевагу легкій здобичі. В наших угіддях, де низька відносно кількість копитних на даний час напади вовків на домашніх тварин ще більше почастішали.
Серйозна дискусія щодо вовка ведеться і у Франції. Сто років, як зник він з її теренів. Знову появились вовки в 90рр. на прикордонні з Італією. З 1980р. чисельність вовка в Італії зросла до 1500 штук. Популяція вовка в французьких Альпах досягає 40 штук, але це ніяк не радує місцевих вівчарів. В 1990-91рр. кілька вовків задушили по околицях 36 овець,а вже через два роки - 441, минулого року - 765, незважаючи на те, що по навколишніх угіддях велика кількість кабанів і косулі. З приводу цього вівчарі навіть вийшли на демонстрацію, провівши вулицями Ніцци 2000 овець з гаслами "Ми не хочемо годувати корм для вовків", про що писала газета «Ье Мопсіе». Відстріл вовка у Франції теж заборонений.
Зараз в Словаччині нараховують 250 вовків, 250 рисів – це найбільша численність їх за 200 років. В цілій Європі більші хижаки переживають період розсіювання цілого і так роздробленого ареалу. В процесі штучного переселення цих хижаків беруть під свій контроль як мисливські організації так і природоохоронні, хоч між ними існують постійні тертя. В цих процесах відкидаються вже усі «проти» і «за» щодо цих хижаків. Стоїть питання про збереження їх популяцій взагальному. В Середній Європі копитні є основна здобич вовків, основний їх харчовий продукт. Виникає питання: скільки вовк з’їдає їх за рік? Бібіков (1988р.) наголошував, що вовк щорічно з’їдає 500-800кг м’яса. Зрозуміло, що вовк їсть не лише копитних, як і домашніх тварин, але і дрібних: зайців, мишей і т.д. Ця дрібна здобич дає йому звичайно мінімум для відтворення енергії і маси.
Коли ми співставимо 600кг всієї їжі вовка за рік і середню вагу здобичі – 15кг (сюди включені як дорослі особини так і молодняк, в тому числі дрібні копитні і недавно народженні), то отримаємо середній показник – 40 копитних в рік. Так, якщо брати, наприклад, Словаччину, де нараховується 250 вовків, то за рік слід розраховувати, що вони з’їдають до 10 тисяч копитних.
Вовк розриває не лише, як багато «розумників» наголошують, слабких та хворих особин, але і дорослих, найчастіше самок, що веде до загибелі молодняка. Також і дорослих самців оленів, як відомо з практики мисливських господарств Карпат. Регулярно вовки відвідують підкормочні площадки для копитних. Найшвидше жертвою вовків стає, звичайно, молодняк, старі і ослаблені особини. Це з однієї сторони покращує соціальну структуру популяції. Твердження, що вовки зменшують захворюваність серед диких свиней, в тому числі – свинячу чумку, ще ніхто не довів, хоча спостерігається рідше набагато такі захворювання серед свиней в угіддях з популяцією вовка. Але це пов’язане і з відносно меншою щільністю свиней в цих угіддях, яка залежить не лише від присутності вовків, але і менш сприятливих умов для розмноження. Так в гірських районах, наприклад, щільність диких свиней була завжди набагато нижчою, ніж в низинних районах. Це багато також пов’язано з меншою кормовою базою. Рідко зустрічається в горах серед копитних захворюваність гельмінтозами. Так що не можна приписувати цю санітарію тільки вовкові, тим більше що вовк частину здобичі перетягує або переносить в інші кутки угідь, що навпаки ще допомагає поширенню цих захворювань в угіддях, але не можна і відкидати таку роль вовків.
При огляді вмісту шлунка у відстріляних вовків, найчастіше траплялися рештки оленів, диких свиней, рідше косуль, так як популяція косулі в Карпатах набагато нижча, ніж на низинах.
В зимовий період, особливо у сніжні зими, майже 50% всієї їжі вовків становили – домашні тварини (собаки0.
До середини 90х років здобичу вовків у великій мірі становили підранки копитних, так як усі полювання проводилися з гладкоствольною зброєю. На 70-80% мисливців були не обізнані зі зброєю, звіра просто калічили і він залишався в угіддях легкою здобичу для вовків. Тому і спостерігалося зріст чисельності цих хижаків.
Зменшення кількості вовків в Карпатах після 90х років було пов’язано з зменшенням через безвідповідальність, безгосподарливість, браконьєрство.
За останні роки поряд із ростом популяції копитних знову дали знати про себе вовки.

Відомо, що вовк мимоволі веде селекційний відбір в угіддях. Вчені університету в Кракові провели дослідження останків диких тварин, залишених вовками. По кістковому мозку було встановлено, що жертвою була велика кількість і здорових тварин. В основному здобиччю вовків ставали косулі та олениці з телятами. Серед самців ставали жертвами ослаблені після риковиська та через втрату жиру, старі особини. Ставали жертвами також косулі і олені в добрій формі і з добрим запасом жиру, котрих тривалий час проганяли снігами вовки. Ось чому небезпечним і вкрай шкідливим є полювання зимою з собаками, яке дуже ослаблює тварин. Часто вовки розігрітих оленів стараються заганяти зимою до річки, а перейшовши крижану воду, тварина часто безсило падає.
На 82% випадків вовки стараються захопити свою здобич зненацька. Проходячи угіддям, зграя схоплює кожен сторонній звук, запах. Коли хоча б один вовк вловив запах здобичі, зграя зупиняється, перевіряючи його. З підвітряного боку обережно підходять вовки до жертви і на відстані 100-150м чітко розділяється. Найдосвідчені, найчастіше це ведуча вовчиця або разом з домінуючим самцем, заходять на перехват, очікуючи в місці для найуспішнішого нанесення вирішального удару. Переярки і молодняк заходять для загону, стараючись якнайтихіше підсунутися до жертви. В горах я нерідко спостерігав по слідах, що навіть коли косулі проривались через вовчий заслін, перебігали на іншу гору, то подальше переслідувалися вовками-
загоничами, а при гнані зворотньому перегоні були повторно заатаковані головними номерами, які знову чекали їх в місці появи. Відповідно до рангового поділу в зграї першою наїдається ведуча вовчиця або вовк. Молоді, поскиглюючи, ходять осторонь, необережне наближення чи ричання може їм дорого коштувати. А дістається їм те, що залишилось. Коли дорослі наїлися, вони залягають збоку на відпочинок, а здобич роздирають молоді з гарчанням і огризаниям один на одного. Так створюється наступна драбина в ранговій побудові зграї. У період гону вовчиця взагалі, беручи з собою найсильнішого самця, віддаляється від зграї і ніхто не посміє плентатися за ними.
Бере вовк стільки скільки очі бачуть. Норм і меж у нього немає. Так, Мюллер у 1985 описує, що у Вірджінії на площі угідь 3 кв. км. вовки роздерли за один набіг 34 теляти оленя карібу, а на площі 1 кв.км роздерли зараз 7 дорослих карібу. Таку поведінку вовка досі не пояснив жоден біолог. Звичайно, що молодняк вовку легше задавити, пораненого звіра теж. Вовк відчуває хвору і поранену жертву по запаху. Виділення з рани, гній, суха ламка шерсть дають йому більше запаху та інформації від хворої особини, ніж від здорової. Через те, що попереду йдуть ведучі самки, самці ходять, як правило, обік стада або окремо, вони перші потраплюють на засідку і отримують перший удар. Ось чому до 72% вовчої здобичі становлять самки, що в свою чергу різко знижує популяцію. Серед кабанів в Карпатах, що стали жертвою вовків, 80% становить молодняк, особливо у сніжні зими. До 35% здобичі вовків становлять домашні тварини.
Звичайно, що і вовк має право на життя. Повне його винищення завдало б непоправимої шкоди довкіллю. Отже, важливим тут є контроль популяції вовка.
За свої мисливські роки (26 р. стажу) довелось і мені неодноразово зустрічатись, як кажуть, на вузькій дорозі з вовком. Кількох з них я взяв. Були підранки, котрих знаходив за певних обставин запізно і не було уже що забирати. З черепами колись ніхто не бавився, хіба-що забирали шкіру і то зимову. Успішнішим стало полювання із застосуванням нарізної зброї. Вовка вагою понад 70 кг відстріляв теж з нарізної минулого року,два роки тому взяв і на 82кг. Капканним ловом давно не займаюся за браком часу, але посидіти на вабу, послухати вовчі пісні в травні і повабити люблю. Правда, це не зовсім приємно сидіти непорушно на морозі в зимову ніч, коли холод заточкою залазить під ребра, скільки б одягу не надів. Шуміти і зробити зайвий рух не можна, свого пару при видиху боїшся, а ще й в більшості випадків безрезультатно. Часто доводилося стріляти вовка під час полювань з загону на копитних. Одного разу під час загону вийшов на мене позаду кабанів, наче гнав на мене і тільки через те, що це була самка з пізніми малими ще поросятами, куля дісталася вовкові. Часто вовк відстрілюється випадково, не підозрюючи на його присутність в угідді. Проте, не чувши вовчого виття, не бачивши кривавих слідів їх трапези - відгризені собачі голови на ланцах і розгублені, перестрашені очі господарів біля останків їх овець, кіз , телят чи лошат - не можна по-справжньому оцінити вовчий трофей. Нехай це буде лише шкіра переярка ,але це вовк з великої букви, а не просто сіра собака.
Вовк безумовно хижак, його популяцію може регулювати природа хіба за рахунок хворіб та падіння молодняка. Кількість народжених щенят не зменшилась і зараз, хоча сама кормова база за останні десятиліття зменшилася значним чином.
Кожна зустріч з вовками, яку я мав, залишається звичайно в пам'яті назавжди. Не з погляду небезпеки, злості чи страху. Найбільше вражає їх інтелегентнІсть, поважність і вражаючий до глибини душі погляд, погляд чи суму, чи розчарування, а може і співчуття до людини. Ще більш зворушливо і приємно було чути їх виття в місячну ніч чи туманного ранку. В цей час охоплювала справжня гордість за свій рідний край, відчувалась сила лісів та карпатських гір. У такі моменти згадуються слова А. К. Толстого:
"Когда в селах стемнеет,
Смолкнут песни селян
И седой забелеет
Над болотом туман,
Из лесов тихомолком
По полям волк за волком
Отправляются все на добьічу."
  • ярий
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1921
Останнє редагування: 17/02/2010 12:07 від WAWA.
За пост подякували: zag, Шипшина

Ві:ВОВК 17/02/2010 04:15 #22265

b_29_20_16777215_0___components_com_kunena_template_huntingukr_templ_images_emoticons_cool.gif файно написав
  • vasyl eger
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 10253

Ві:ВОВК 17/02/2010 13:41 #22273

Гарна стаття!!!
  • Vano
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 525

Ві:ВОВК 17/02/2010 15:35 #22279

Дякую, гаро пишеш b_29_20_16777215_0___components_com_kunena_template_huntingukr_templ_images_emoticons_cool.gif
Зараз збільшилась популяція кабана, в рази b_29_20_16777215_0___components_com_kunena_template_huntingukr_templ_images_emoticons_cool.gif То вовкам трохи легше пережити зиму.
А рніше як був колгосп, то дохлих тварин витягали в ліс, на так званий "могильник" і вовки раз на дві неділі його відвідували.
  • сірий
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1132
Жоден народ не буде вільним, поки не звільнеться сам.

Ві:ВОВК 17/02/2010 20:40 #22310

Дуже гарна стаття b_40_27_16777215_0___components_com_kunena_template_huntingukr_templ_images_emoticons_clapping.gif
У Вас талант, п. ярий b_26_23_16777215_0___components_com_kunena_template_huntingukr_templ_images_emoticons_good.gif
  • ostt
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5806
Waidmannsheil.

Ві:ВОВК 17/02/2010 21:06 #22316

Ярому треба дати премію в галузі мисливької публіцистики. b_29_20_16777215_0___components_com_kunena_template_huntingukr_templ_images_emoticons_cool.gif
  • Oleksa
  • Поза форумом
  • Ловчий експерт
  • Постів: 206

Ві:ВОВК 18/02/2010 00:19 #22335

Ліпше дайте вільного часу більше
  • ярий
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1921

Ві:ВОВК 18/02/2010 05:16 #22353

ярий писав(ла):
Ліпше дайте вільного часу більше

менше за молодицьома бігати і чєс сі знайде b_21_23_16777215_0___components_com_kunena_template_huntingukr_templ_images_emoticons_sarcastic.gif
  • vasyl eger
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 10253

Ві:ВОВК 18/02/2010 16:17 #22373

Гарно написано b_29_20_16777215_0___components_com_kunena_template_huntingukr_templ_images_emoticons_cool.gif !
  • Myron
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 2788

Ві:ВОВК 18/02/2010 18:12 #22382

Аж дух захоплюе,коли читав статю.Але знищення ВОВКА призведе до збіднення наших угідь.Вовк був е і буде одним із найбажаніших мис.трофеїв полювання на нього е дуже цікавим і в одночас важким яке вимагае від мисливця не тільки хорошого фіз.стану а й знання повадок Звіра.
  • Slavko
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 825

Ві:ВОВК 18/02/2010 18:23 #22384

Промовка про вовка.

У замітці "Промовка про вовка" автор Іван Дмитрів поставив актуальні, цікаві й непрості у вирішенні питання. Проблеми взаємовідносин людини і вовка, збереження вовка як біологічного виду та сучасні наукові дані по екології, поведінці цього хижака, я думаю, не залишать байдужими нікого з читачів. З цього приводу у мене з'явилося бажання подискутувати, висловити свою точку зору, своє бачення цих проблем.

Особисто я не читав книгу Ю.Васідлова, С.Новак та Р.Міслаєка "Вовк у Карпатах", і хотілося б отримати інформацію про те, де можна придбати цю книгу. Судячи з інших науково-популярних книг польських авторів про вовка, це видання також має бути змістовним, цікавим і з якісною поліграфією.

Вовк — дуже мудрий звір. І неспроста він подарував нам собаку, котра — єдина з-поміж домашніх тварин — безмежно віддана і служить нам своїм інтелектом, розумом. Східні слов'яни завжди поблажливо ставились до цього хижака, вигадуючи різні нісенітниці. Як, наприклад, про те, що не можна забирати вовченят з лігва, бо самиця відомстить чи навіть сказиться. Сабанєєв у відомій монографії "Вовк" писав, що росіяни та українці, на відміну від мешканців Західної Європи та Прибалтики, мало переслідують цих хижаків, незважаючи на велику шкоду, котру терплять від хижаків. Він навіть підраховував "вовчий податок" з десятини обробленої землі по колишніх губерніях Росії. Стосовно Європи Сабанєєв говорив, що тут вовк стає рідкісним і роки його життя лічені... Наші поміщики оберігали вовчі виводки для організації взимку захоплюючих псових полювань на вовка. Крім того, в Україні в якійсь мірі збереглись і язичеські корені нашого захоплення цим видом. Ось у цьому, я гадаю, і треба шукати витоки мирного співіснування з вовком. Після того, як зникло поміщицьке псове полювання, з'явилась спеціальна високооплачувана когорта мисливців-вовчатників (псковичів, лукашів), котрі влаштовували для багатих людей рушничне полювання на вовка. Шкода, заподіяна свійській худобі, простому селянинові, не бралась до уваги. Мисливці полювали на вовка за премію та задля спортивного азарту. А нині винагорода за добування хижака мізерна. І не кожен мисливець буде тижнями ганяти по бездоріжжю, щоб здобути вовка. Тому реальних підстав, що вовк буде занесений в Червону Книгу України і розплодиться в Західній Європі, нема.

Але я особисто не згодний з деякими думками І.Дмитріва. Так, не можна погодитися з автором у тому, що "Карпати — єдиний реальний коридор, що з'єднує східну євразійську частину ареалу вовка із Західною Європою", і що "це остання єдина твердиня дикого життя цих хижаків в Україні". Ну, по-перше, з регіону Карпат не спостерігається інтенсивного розселення вовка на прилеглі території. Для цього досить ретельно проаналізувати багаторічні дані по чисельності прикарпатських та східностепових областей України. Незаперечним є факт розселення вовка зі сходу на захід. Великі і, на жаль, не оцінені заслуги в збереженні вовка як біологічного виду, мають Україна, Росія і Білорусь, і аж ніяк не Західна Європа, на великій території якої цей вид взагалі знищено.

В західних країнах яких-небудь реальних кроків по реінтродукції вовка в дику природу або охороні не робиться і, наскільки мені відомо, навіть не планується. Там цього хижака занесено до національних Червоних Книг, прийняті строгі закони та призначені великі штрафи за його знищення, та вовк все ж знаходиться на грані зникнення...

До речі, зараз в тій же Польщі проводяться цікаві дослідження по вивченню ступеня спорідненості між окремими популяціями цього виду на генетичному матеріалі. Тому, хто хоче отримати дані про те, кому ми маємо завдячувати тим, що з'явились вовки, — Карпатам чи центрально-чорноземному регіону Росії — необхідно відібрати пробу (частину шкіри чи м'язів), покласти її в спирт і переслати в Поліський заповідник. А я, в свою чергу, гарантую передати її в Польщу.

Тому мені не зовсім зрозумілий вислів автора: "Вовк — єдина нині дика тварина в Україні, якій держава оголосила війну". Вибачте, що це за війна, коли після її оголошення чисельність вовка почала стрімко зростати, і цей процес став, здається, взагалі неконтрольованим. Вид заселив майже всю Україну! І це при тому, що чисельність диких копитних скоротилась до катастрофічного стану. Порівняйте чисельність диких копитних в Україні і в Західній Європі. Скільки там можна було б утримувати вовків! Причина якраз в іншому — сьогодні українській державі зовсім нема ніякого діла до вовків. Всім фахівцям по вовку відоме непорушне правило динаміки чисельності цього виду, котре гласить, що під час економічної нестабільності, воєн, розрухи чисельність хижаків зростає. Так що, шановні панове українці, ріст чисельності вовка — це ще один показник занепаду нашої економіки.

Я згоден з автором стосовно того, що вовк — маловивчений вид чи не достатньо вивчений. Різниця в цьому невелика. Завдяки фінансовому забезпеченню польових робіт, організації практичних заходів охорони польськими теріологами досягнуті значні успіхи. Я заздрю, що в них є кошти і на реінтродукцію рисі, або, простіше кажучи, на штучний випуск їх в природу, і на мічення багатьох видів радіоошийниками, і на видання великої кількості науково-популярної літератури про природу.

Ви спитаєте: а що ж у нас, в рідній Україні? Спробую відповісти. Якщо чесно — то майже нічого. Ну, видали з допомогою польських колег книгу про вовка. Ну, при Українському теріологічному товаристві створили групу по великих хижих ссавцях "Help", а в Поліському заповіднику провели семінар та робочу зустріч по великих хижаках. Тут вже другий рік успішно розмножується рись. Розпочались роботи по візуальному та слідовому міченню вовків. У цьому році ведуться відеозйомки фільму про вовків і, якщо будуть знайдені кошти на монтаж, можливо, що його все-таки побачать українські телеглядачі. В Україні створена і громадська неурядова організація — екоклуб "Рись", котрий об'єднує всіх, кому не байдужі великі хижаки: ведмеді, рисі, вовки, видри. Розроблена нова методика проведення обліку цих видів, котра враховує досвід і особливості проведення таких робіт в Росії, Білорусі, Польщі, і наші реальні можливості. Нарешті розроблений національний план дій по вовку, про який, мабуть, більшість спеціалістів і мисливців ні сном, ні духом... Я теж був одним із авторів цього документу і вважаю незаперечною заслугою, що в ньому нема однозначних закликів — знищувати вовка чи, навпаки, осудити безжалісних мисливців. В плані дій акцентується увага на конфліктності ситуації у стосунках "людина — вовк", на необхідності диференційованого підходу до цього виду в різних регіонах та необхідності розробок регіональних менеджмент планів для регіону Карпат, Полісся, степу.

Куди все-таки в Україні витрачаються кошти, котрі перераховуються платниками податків, і в тому числі мисливцями? Я думаю, цікаво було б почути на сторінках газети компетентну відповідь чиновника.

На закінчення я хотів би побажати, щоб більше друкувалося цікавих книжок та видавалося газет, журналів про нашу природу.

Директор Поліського природного заповідника,
С. ЖИЛА
  • WAWA
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 3392
За пост подякували: zag

Ві:ВОВК 19/02/2010 03:36 #22426

Вовка повністю відстріляти неможливо хіба знищити.Для всієї фауни він безперечно важливий ,особливо для копитних.
  • ярий
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1921

Ві:ВОВК 25/02/2010 21:04 #22919

Як банда вовків полюють, мені дуже сподобалося як ведмедиця відбивається b_29_20_16777215_0___components_com_kunena_template_huntingukr_templ_images_emoticons_cool.gif
  • WAWA
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 3392

Ві:ВОВК 25/02/2010 23:07 #22926

Нічого собі сіроманці припухли, я дума в ведмедю нічого не загрожує!
  • Vano
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 525
Час створення сторінки: 0.99 секунд

Останні оголошення

Коментуємі оголошення

Популярні оголошення

Powered by HuntingUkraine.com