Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Ласкаво просимо, госте!
Ім'я користувача Пароль: Запам'ятати мене
  • Сторінка:
  • 1

ТЕМА: Мисливське товариство Ватра

Мисливське товариство Ватра 10/03/2010 01:13 #23614

Івано-Франківськ постарався і дістав статут Ватри
  • oleg1965
  • Поза форумом
  • Початківець
  • Постів: 17
Останнє редагування: 10/03/2010 01:25 від oleg1965.

Ві:Мисливське товариство Ватра 10/03/2010 01:15 #23615

oleg1965 писав(ла):
Івано-Франківськ постарався і дістав статут Ватри

То показуйте)
  • urban
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 953
"Ein schlechter Jagdtag ist immer noch besser als ein guter Arbeitstag"
загрузка...

Ві:Мисливське товариство Ватра 10/03/2010 01:27 #23616

oleg1965 при бажанні зайдіть в тему ПРЕЗЕНТАЦІЯ і розкажіть про себе.
Чекаємо Ваших дописів...
  • ostt
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5806
Waidmannsheil.

Ві:Мисливське товариство Ватра 10/03/2010 01:34 #23618

Покажу пізніше бо на жаль фотографії великі форматом і не влізають



"Як вставити фотографію в пост на форумі ?" Відповідь тут (клікнути по посиланню)!
ostt
  • oleg1965
  • Поза форумом
  • Початківець
  • Постів: 17
Останнє редагування: 10/03/2010 01:57 від ostt.

Ві:Мисливське товариство Ватра 10/03/2010 16:56 #23648

oleg1965 писав(ла):
Івано-Франківськ постарався і дістав статут Ватри



цікаво фист ану щось детальніше
  • shvagrovasyleger
  • Поза форумом
  • Молодий ловчий
  • Постів: 37


 

 

Ві:Мисливське товариство Ватра 10/03/2010 17:47 #23658

зМЕНШИВ ФАЙЛ З 6 МЕТРІВ ДО 190 КІЛОБАЙТІВ. Дальше не знаю як зменшити і не йде
  • oleg1965
  • Поза форумом
  • Початківець
  • Постів: 17

Ві:Мисливське товариство Ватра 10/03/2010 18:20 #23660

Через радикал пробуй,там автоматично стискає

www.radikal.ru
  • West
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1821
Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів.
О.Бісмарк

Ві:Мисливське товариство Ватра 10/03/2010 18:26 #23661

West писав(ла):
Через радикал пробуй,там автоматично стискає

www.radikal.ru


ніні нікакой радікала то вороже нам

через наш імаджшек

load.imageshack.us/

  • shvagrovasyleger
  • Поза форумом
  • Молодий ловчий
  • Постів: 37

Ві:Мисливське товариство Ватра 11/03/2010 01:21 #23683






















З повагою, oleg1965
  • oleg1965
  • Поза форумом
  • Початківець
  • Постів: 17
Останнє редагування: 11/03/2010 21:23 від ostt.

Ві:Мисливське товариство Ватра 11/03/2010 23:20 #23700

  • shvagrovasyleger
  • Поза форумом
  • Молодий ловчий
  • Постів: 37

Ві: Мисливське товариство Ватра 10/09/2010 00:31 #29491

О.Р. Проців Станіславівське мисливське товариство «Ватра» 1925-1939 // Науковий вісник НЛТУ: збірник науково-технічних праць. Вип. 20.9. – Львів, 2010. – с.297-303.

УДК 639:061.2(09) Головний спеціаліст Проців О.Р. – Івано- Франківське ОУЛМГ, м. Івано-Франківськ

Станіславівське мисливське товариство «Ватра» 1925-1939
Анотація
Проілюстровано напрямки діяльності Станіславівського мисливського товариства «Ватра». Здійснено спробу оцінки напрямків його роботи, господарської та культурної спадщини.
Ключові слова: мисливство, мисливські організації, Станіславів, товариство «Ватра».
Stanislaviv hunting society “Vatra” ( “Bonfire”),1925-1939

It was illustrated all directions of activity the Stanislaviv hunting society “Vatra”. It was made attempt to value its work , economic and cultural inheritance.
Key words : hunting, hunting organizations, Stanislaviv, society “Vatra”(“Bonfire”).

Без ґрунтовного дослідження громадських організацій неможливо повністю проаналізувати суспільно – політичні процеси, які відбуваються у суспільстві. Тогочасна соціальна, політична, національна ситуація спонукала на розділення мисливських товариств.
Діяльність Станіславівського мисливського товариства «Ватра» досліджували Мельник М., Левицький О., Остап’як І., Ковпак В.
У вітчизняній літературі висвітлення діяльності Станіславівського мисливського товариства «Ватра» присвячено лише декілька праць. Вперше підняті архівні дані допоможуть більш повніше та об’єктивніше висвітлити діяльність товариства.
Метою та завданням даного дослідження є висвітлення діяльності Станіславівського мисливського товариства «Ватра» з наголосом на висвітленні організаційних, соціальних та політичних аспектів діяльності товариства.
Будь-яке товариство завжди представлене різними верствами населення, а точніше різними суспільними групами. Механізмом утворення і функціонування суспільних груп зумовлюється матеріальними інтересами людей, їхнім відношенням до власності, місцем, яке вони займають у системі суспільних відносин. Суспільні групи поділяються на дві основні групи: ті, що виділяються на основі тієї чи іншої істотної ознаки, а саме соціально-економічної, професійної, національної, вікової тощо і ті, в яких існує система соціальних зв'язків і відносин, що характеризує внутрішню структуру групи. Станіславське мисливське товариство «Ватра» відносилось до тих суспільних груп, які об’єднувались навколо професійної та національної ознаки.
В середні віки спілки мали свого покровителя, який їх згуртовував та помагав у їхній діяльності. Так, у рибалок покровителем був святий Петро, у пожежної охорони – святий Флоріан, у столярів – Йосип, у мисливці Європи опікуном був взяли святий Губерт, культ якого у Польщі триває вже 500 років. У давні часи мисливці гуртувались в Губертовські ордени. У Франції цей орден був заснований у 1416 році, у Баварії – 1444 році, у Чехії – 1723 році. У Польщі ордену Губерта не було, але магнати польські були членами цих ордерів в інших країнах. Ці ордени диспонували достатніми коштами і, навіть, видавали календар кишенькового формату під назвою " Calendarium inclyti ordinis equestris d. Huberti sacri". У них друковались ордени їх польських кавалерів. [1]
У Станіславові до заснування мисливського товариства «Ватра» у 1925 році укра¬їнські мисливці належали до польського товариства «Губерт», головою якого був стар¬ший скарбовий радник Юліуш Сальвах. Основну частину членів товариства «Губерт» стано¬вили поляки і воно мало пропольську спрямованість.
Одним з найбільших мисливських товариств було Галицьке мисливське товариство, засноване ще в 1876 році, натхенником якого був відомий меценат Володимир Дідушицький. У костелі Святої Єлизавети у Львові Галицьке мисливське товариство мисливців спонсорувало побудову каплиці святого Губерта з його образом. Товариство зробило також значний вклад у спорудження пам’ятника польському письменнику А. Міцкевичу у м. Львові. [2]
У 1920 році, в період становлення Польщі як держави після Першої світової війни товариство дало на фінансування польського легіону 2000 злотих. Неодноразово під час Першої світової війни до мисливців звертаються за допомогою для оборони Польщі, залучають мисливців до вступу у польську добровільну армію для утворення полку (Лицарські стрільці) для оборони та збереження цілісності вітчизни.
Пік розвитку цього мисливського товариства припадає на початок ХХ століття, а чисельність членів доходила в цей період до 1500 осіб. Подібні мисливські товариства, були засновані на теренах Галичини у 1838 році («Товариство мисливців в місті Львові») та у 1859 році «Лісовицьке товариство». [3]
Проте у суспільстві відбувся все глибший процес поділу за національною ознакою, що стало поштовхом для створення професійних товариств на національному підґрунті.
Члени громадських спілок змушені були займати лояльну позицію щодо тодішньої влади. Значна переважна більшість членів українських кооперативів, спілок були членами УНДО, яка займала угодницьку позицію стосовно польської влади. Для свого економічного розвитку вони потребували політичної стабільності. Також політична лояльність до чинної влади завжди давала свої дивіденди. [4]
Малопольське товариство мисливців в ієрархії мисливських товариств займало верхній щабель влади. Так, для зміни статуту українського товариства «Ватра» керівництво Станіславівського воєводства зверталось до малопольського товариства для отримання їхнього дозволу щодо можливості внесення змін. [5]
Свої зауваження щодо реєстрації статуту подав староста Станіславівського повіту, в якому вносить зміни до статуту, мотивуючи це тим, що товариство політичної діяльності не проявляє і перебуває під політичними впливами УНДО. [6]
За даними, які подано в Альманасі Станіславівської землі від 1975 року, Станиславівське українське ловецьке товариство «Ватра» з’явилось у 1932 році, хоча дані з Івано-Франківського державного архіві не підтверджують цієї дати. Існує документ, що статут товариства «Ватра» був прийнятий до відому воєводським урядом Станіславова ще 17 квітня 1925 року. Було зафіксовано, що місцем знаходження товариства є місто Станіславів, а емблемою є «Олень». Майно товариства складалось як з вступних внесків, так і щорічних та щомісячних внесків членів товариства, а також інвентаря, фонду, який призначений на відтворення стану дичини, та спонсорських внесків.
Основною метою товариства було:
- допомога державі за дотриманням чинного мисливського закону, та відстежування порушників цього закону;
- допомога власникам полювання в охороні мисливських угідь; - розвиток шляхетного ловецького спорту, зокрема, через видання відповідної літератури;
- допомога членам товариства у набуванні мисливських угідь;
- полювання без шкоди для мисливського господарства;
- догляд за угіддями, які мають малу кількість дичини, для піднесення її стану;
- знищення шкідників відповідно до мисливського закону.
Члени товариства поділялись на три різні статуси: звичайні члени, члени прихильники, почесні члени. Звичайним та прихильним членом може бути кожен громадянин з бездоганною поведінкою та вправний у мисливстві. Почесним членом може бути лише той, хто через заслуги перед товариством спричинився до його піднесення.
Звичайних членів керівництво товариства приймає голосуванням прямою більшістю. Також умовою вступу є поручительство двох членів товариства.
Члени товариства мали право брати участь в загальних зборах, ходити на полювання як самому, так і з собакою на пернатих, зайців, куріпок, козуль, кабанів в угіддях, які визначені керівництвом товариства, а також брати участь в забавах та прогулянках, які організовує товариство. Члени- прихильники мали право брати участь в полюванні лише за окремим запрошенням.
Члени товариства зобов’язані були платити членські внески у розмірі, який ухвалювався на загальних зборах, та виконувати рішення товариства. Під час полювання кожен член товариства зобов’язаний виконувати розпорядження керівника полювання.
Виключення з членів товариства можливе, якщо член товариства не оплатив на протязі трьох місяців визначену суму внесків, грубо порушив статут або ухвалу загальних зборів, діяв на шкоду товариства.
Загальні збори товариства відбуваються щорічно під проводом голови Товариства не пізніше 14 днів до кінця кожного адміністративного року, який закінчується першого червня. На зборах відбуваються вибори правління товариства, голосування на яких відбувається картками. Голову і його заступники обирались на три роки, скарбника, секретаря – на один рік. Збори товариства вважаються правомочними, якщо на них присутня третина звичайних членів.
Засідання керівництва товариства відбувалось щорічно перед початком сезону полювання. Рішення керівництва про програму полювання повинно було подаватись письмово кожному члену товариства. Голова товариства мав право скликати при потребі збори товариства. Рішення керівництва приймались при голосуванні простою більшістю. Для легітимності рішень керівництва товариства потрібна була присутність голови або його заступника і трьох членів керівництва.
До керівництва товариства належали: голова, заступник голови, секретар, скарбник, ловчий і господар.
Представляти товариство може голова або його заступник і секретар. Вся переписка як з державною владою, так із членами товариства затверджувалась печаткою.
Суперечки, які виникали між членами товариства розслідувались мировим судом, який складався з голови товариства або його заступника та двох членів керівництва, яких обирають собі самостійно конфліктуючі сторони. Суперечки, які виникають між членами товариства та керівництвом, вирішуються на загальних зборах. Конфлікти про добуту дичину вирішує «ловчий». У випадку, коли б рішенням про добуту дичину було сумнівне, «ловчий» мав право продати дичину через аукціон.
Для перевірки ведення господарства товариством обиралась контрольна комісія, яка складалась з трьох членів, і мала право робити перевірки та складати відповідний звіт.
Товариство могло бути розпущене на основі ухвали загальних зборів. У випадку закриття товариства все його майно переходило на виплату стипендії якомусь одному бідному студенту лісової Академії у Львові. Право першості на отримання стипендії мали сини членів мисливського товариства, сини лісників, гаєвих ревірів, що належали товариству. [7]
Статут «Ватри» ґрунтувався на статуті побратимського львівського мисливського товариства «Тур», яке згуртовувало українців - любителів мисливства. Засновником товариства був відомий лікар, член товариства «Тур» Кость Воєвідка, якого німці вбили разом із дружиною та сином. Першим довголітнім головою був старший радник заліз¬ниць - інженер Володимир Дутка, його змінив професор Осип Левицький. До товариства належали судові радники Е. Барановський та Е. Зілинський, банківські урядовці В. Гірняк, І. Ле¬вицький, Ю. Кардаш, власник друкарні Л. Данкевич, лікар М. Козак, Я. Хмілевський, Р. Яросевич, професор І. Смолинський, залізничник О. Стасишин,.
Місячний членський внесок товариства становив 10 польських злотих, які йшли на оплату громадам за оренду мисливських ревірів залежно від їхньої цінності та виду дичини та її чисельності, на оплату мисливським сторожам, які охороняли мисливські угіддя від великої кількості браконьєрів.
У кожного мисливського господарства був свій «ловчий», в обов'язок якого входило наглядати за сторожами (вельми дбайливими були ловчі Ткачук, Дейдей та Бурачок з Підлужжя, які часто від¬відувати свої мисливські угіддя, контролювати ведення мисливського господарства пере¬ведення збірних ловів та врешті і влаштування «ватри», тобто дозвілля при чарці і традиційному, ловецькому «біґосі»).
Крім місячних членських внесків та річної оплати члени товариства після кожного полювання оплачували роботу нагінщиків та інших осіб, які були задіяні на полюванні. Також оплачувалась вартість добутої дичини.
Звичайно в мисливському сезоні залежно від погодних умов організовувалось чотири колективні полювання: по неділях та обов'язково напередодні Різдва, Богоявлення та Нового Року.
Товариство полювало на власних навколишніх територіях: Ямниця, Тязів, Сілець,Вікторів, Колодіївка, Угорники, Братківці, Вовчинець, Підлужжя, Тисменичани та на запрошення в селі Залукві біля Галича, у Крилосі, у Діброві в Єпи¬скопських угіддях, у Лісній Тарновиці. У полюванні товариства брали час від часу участь запрошені керівництвом гості, як напр. дідич Райтер з Тар¬новиці, Штернберґ, Лаврук з Вовчинця, лісничий Чапп з Яремча, учитель Ткачук з Ямниці.
Мисливські тварини в мисливських угіддях товариства були нечислені, угіддя знаходились недалеко від міста Станіславова. Полювали на зайців, лисиць, козуль, рідше борсуків, диких кабанів, пернату дичину.
Станіславівське товариство «Ватра» проіснувало до вересня 1939 р. З часу злуки з Радянською Україною західно - українських земель воно припинило свою діяльність. Конфісковано власність товариства, а у мисливців конфісковано мисливську зброю. [8]
Що стосується Львівського Українського мисливського товариства «Тур», яке знаходилось у Львові за адресою вул. Домініканська, 11, то з 1937 року воно надало допомогу керівництву журналу „Новий час" в організації видання самостійного додатку „Ловецтво", перший номер якого вийшов 27 березня 1937 року, чим було започатковано українську мисливську періодику.
Світ побачило 12 номерів цієї, як вказано в маркуванні, „сторінки ловецького спорту", що надходила до зацікавленого читача впродовж 1937-1939 рр. із власною нумерацією чисел, однак випускних даних подано не було. Пагінація сторінок була спільна з „Новим часом". У замітці „Треба ловецького словника" адреса редакції „Ловецтва" співпадала з адресою мисливського товариства «Тур».
Перша „Сторінка Ловецького Спорту" була відкрита „назустріч побажанням гурта українських мисливих". Чітко сформульована мета видання охоплювала п'ять засадничих „щоби": „...шляхотний мисливський спорт спопуляризувати між тими, хто має „жилку" й також матеріальну спроможність"; „загал громадянства ознайомити із цею прецікавою й гарною ділянкою модерної господарки"; підтримати тодішні ловецькі інституції -станіславську „Ватру" і львівський „Тур"; надати українським мисливцям „окремий куток для обговорення їхніх „фахових" справ", а також - „змогу, у власному живлі й кольориті, час від часу - „спробувати пера й чорнила, щой в йому за сила". [9]
Ініціаторами створення додатку було названо „гурт - поки що нечисленний" членів товариства „Тур" і зазначалося, що саме під їхнім „патронатом і виходитиме ця сторінка".
Свого роду передвісником „Ловецтва" можемо вважати опубліковане під заголовком „Слідами бистрого оленя" у „Новому часі" і проведене Є. Жарським інтерв'ю з лідером „Туру" - Я. Скопляком, якому пощастило під час розмови взяти автора „за слово", тобто здобути обіцянку щодо подальшої підтримки „ловецького братства" в їхній „освідомній праці серед громадянства". [10]
Регулярність (радше, нерегулярність) виходу мисливського органу зумовлювались наявністю „часу", „нагоди", „потреби", „фантазії"" авторів. Періодичність виходу узалежнювалась від „доброї волі всіх" представників українського мисливства, яких закликали „причинитися хоч рядком до збагачення редакційної течки" дочірнього видання „Нового часу".[11]
Більшість матеріалів додатку присвячені пропагуванню, розвитку, організації, проблемам та координації українського мисливського руху насамперед на прикладі висвітлення самостійної та спільної діяльності та акцій двох головних галицьких ловецьких інституцій українців - станіславської „Ватри" та львівського „Туру". В цьому контексті варто відзначити такі публікації турівців: „На теренах „Тура", „Ловецьке т-во „Ватра" В. Гірняка, „Тур" у Ватри" Я. Скопляка .
Фахова освіта „ловецького братства" вдосконалювалась низкою заміток та статей науково-пізнавального і теоретичного характеру на кшталт „Нюх і зір у собак", „Туляремія. Небезпечна пошесть зайців" , „Стріл шротом" та ін.
Інформаційну, просвітницьку та гедоністичну дієвість ловецької сторінки підсилювали свого роду „записки мисливця" - публіциста, роль якого успішно виконали Я. Скопляк («На тетерева», «Ловецький пес»), Сергій Литвиненко («Мій перший вовк», «На вовки зі саней») Т. Рожанковський («Поліський глухар»).
На шпальтах додатку також відзначалися здобутки іноземного ловецтва, анонсувалися пов'язані з полюванням заходи, рекламувалися „книжки, що просяться на стіл мисливого", містилися заклики до землевласників, агрономів, лісників та „ловецької сторожі", професіоналів та аматорів, просто зацікавлених „писати на актуальні теми" та долучатися до офіційного мисливського руху, скажімо, на рівні членства в одному з товариств. [12]
Чи не кожне число „Ловецтва" прикрашене принагідними ілюстраціями та рубриковане сегментами „Переписка редакції" або „Листування редакції".
Серед відомих мисливців був український поет Роман Купчинський, який був членом Львівського мисливського товариства «Тур». Не обійшов він своєю увагою мисливську тематику. Найбільш відомою в цій тематиці була збірка «Мисливські оповідання». Ця збірка містить 9 оповідань. Свій національний патріотизм він подає в оповіданні «Як з книжки». З якою гордістю, як щиро висловлює почуття радості власника маєтку під Львовом, українець Вадицький, коли говорить, що «колись мисливських товариств не було, пізніш були, але не наші. Слава вам, панове, за те, що зібрали гурт мисливців, оснували товариство, дали тому товариству назву, правно його оформили і плекаєте в ньому українські мисливські традиції. Нехай в українських логовищах полюють українці! А українське товариство «Тур» нехай живе і процвітає!». [13]
Відгомін свого захоплення виразились у чисельних фейлетонах, які він друкував у газеті «Діло» під псевдонімом Галактіон Чіпка. Відомо, що Роман Купчинський був завзятим мисливцем і в своїх оповіданнях він описує мисливську культуру. Також у своїх мисливських піснях закликає мисливців до благородного полювання, дотримування мисливських традицій та гарного спілкування між мисливцями. [14]
Висновки:
В двадцятих роках двадцятого століття на території Польщі діяло багато громадських мисливських організацій. Абсолютна їх більшість засновувалась на польській культурі. Загострення міжнаціональних відносин відбулись з часу захоплення влади диктаторським режимом на чолі з Юзефом Пілсудським. В 1930 році польська влада розв’язала акцію утихомирення (Пацифікація). В цих умовах домінантою утворення громадських організацій стає не професійна належність , а її національна складова. В цьому часі і утворилось українське Станіславське товариство «Ватра», яке розвивало національну культуру, традиції, відстоювала інтереси насамперед українських мисливців.
На даний час діяльність Станіславівського мисливського товариства «Ватра» з огляду на його роль в економічному, політичному, громадському житті тогочасного суспільства дуже мало досліджена. Тому подальша робота в дослідженні громадських мисливських організацій дасть можливість повніше осмислити взаємовідносини в національних стосунках між польською так і українською нацією, роль мисливства в економіці, висвітлення культури (традиції, художні твори, методи полювання, специфічну мисливську мову), яка була притаманна тодішньому суспільству.
Використані джерела
1. Myśliwstwo wschodnie: księga pamiątkowa łowiectwa wschodniego. – Wilno: Skład główny w towarzyswie łowieckim ziem wschodnich w Wilnie, 1935. – s.1-3.
2. Krogulski S. Pół wieku: zarys działalności małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876-1926. – Lwów: Nakładem małopolskiego towarzystwa łowieckiego, 1929. – s.53.
3. Krogulski S. Pół wieku: zarys działalności małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876-1926. – Lwów: Nakładem małopolskiego towarzystwa łowieckiego, 1929. – s.6.
4. Когутяк М. Галичина: сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (ХІХ ст.- 1939 р.). – Івано-Франківськ, 1993. – с. 188.
5.(ДАІФО)Державний Архів Івано-Франківської області ф.2.оп.3.спр.376.арк. 56.
6.(ДАІФО)Державний Архів Івано-Франківської області ф.2.оп.3.спр.376.арк. 50.
7.(ДАІФО) Державний Архів Івано-Франківської області ф.2.оп.3.спр.376.арк. 43.
8. Левицький О., Остап’як І. «Ловецьке товариство «Ватра»//Альманах Станиславівської землі: Збірник матеріялів до історії Станіславова і Станіславівщини. – Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен, 1975 – с. 471-472.
9. Ковпак В. Особливості спортивної політики редакції часопису «Новий час» (1923-1939)// Вісник Львівського університету. вип. 31. – 2007. – с.184-193.(190)
10. Ковпак В. Особливості спортивної політики редакції часопису «Новий час» (1923-1939)// Вісник Львівського університету. вип. 31. – 2007. – с.184-193.(191)
11. Ковпак В. Особливості спортивної політики редакції часопису «Новий час» (1923-1939)// Вісник Львівського університету. вип. 31. – 2007. – с.184-193.(191)
12. Ковпак В. Особливості спортивної політики редакції часопису «Новий час» (1923-1939)// Вісник Львівського університету. вип. 31. – 2007. – с.184-193.(192)
13.Мельник М. Мисливські оповідання Романа Купчинського//Вісник львівського університету. вип.35. – 2004. – с. 289-296.(291)
14. Мельник М. Мисливські оповідання Романа Купчинського//Вісник львівського університету. вип.35. – 2004. – с. 289-296.(289)
  • oleg1965
  • Поза форумом
  • Початківець
  • Постів: 17

Ві: Мисливське товариство Ватра 10/09/2010 00:31 #29492

О.Р. Проців Станіславівське мисливське товариство «Ватра» 1925-1939 // Науковий вісник НЛТУ: збірник науково-технічних праць. Вип. 20.9. – Львів, 2010. – с.297-303.

УДК 639:061.2(09) Головний спеціаліст Проців О.Р. – Івано- Франківське ОУЛМГ, м. Івано-Франківськ

Станіславівське мисливське товариство «Ватра» 1925-1939
Анотація
Проілюстровано напрямки діяльності Станіславівського мисливського товариства «Ватра». Здійснено спробу оцінки напрямків його роботи, господарської та культурної спадщини.
Ключові слова: мисливство, мисливські організації, Станіславів, товариство «Ватра».
Stanislaviv hunting society “Vatra” ( “Bonfire”),1925-1939

It was illustrated all directions of activity the Stanislaviv hunting society “Vatra”. It was made attempt to value its work , economic and cultural inheritance.
Key words : hunting, hunting organizations, Stanislaviv, society “Vatra”(“Bonfire”).

Без ґрунтовного дослідження громадських організацій неможливо повністю проаналізувати суспільно – політичні процеси, які відбуваються у суспільстві. Тогочасна соціальна, політична, національна ситуація спонукала на розділення мисливських товариств.
Діяльність Станіславівського мисливського товариства «Ватра» досліджували Мельник М., Левицький О., Остап’як І., Ковпак В.
У вітчизняній літературі висвітлення діяльності Станіславівського мисливського товариства «Ватра» присвячено лише декілька праць. Вперше підняті архівні дані допоможуть більш повніше та об’єктивніше висвітлити діяльність товариства.
Метою та завданням даного дослідження є висвітлення діяльності Станіславівського мисливського товариства «Ватра» з наголосом на висвітленні організаційних, соціальних та політичних аспектів діяльності товариства.
Будь-яке товариство завжди представлене різними верствами населення, а точніше різними суспільними групами. Механізмом утворення і функціонування суспільних груп зумовлюється матеріальними інтересами людей, їхнім відношенням до власності, місцем, яке вони займають у системі суспільних відносин. Суспільні групи поділяються на дві основні групи: ті, що виділяються на основі тієї чи іншої істотної ознаки, а саме соціально-економічної, професійної, національної, вікової тощо і ті, в яких існує система соціальних зв'язків і відносин, що характеризує внутрішню структуру групи. Станіславське мисливське товариство «Ватра» відносилось до тих суспільних груп, які об’єднувались навколо професійної та національної ознаки.
В середні віки спілки мали свого покровителя, який їх згуртовував та помагав у їхній діяльності. Так, у рибалок покровителем був святий Петро, у пожежної охорони – святий Флоріан, у столярів – Йосип, у мисливці Європи опікуном був взяли святий Губерт, культ якого у Польщі триває вже 500 років. У давні часи мисливці гуртувались в Губертовські ордени. У Франції цей орден був заснований у 1416 році, у Баварії – 1444 році, у Чехії – 1723 році. У Польщі ордену Губерта не було, але магнати польські були членами цих ордерів в інших країнах. Ці ордени диспонували достатніми коштами і, навіть, видавали календар кишенькового формату під назвою " Calendarium inclyti ordinis equestris d. Huberti sacri". У них друковались ордени їх польських кавалерів. [1]
У Станіславові до заснування мисливського товариства «Ватра» у 1925 році укра¬їнські мисливці належали до польського товариства «Губерт», головою якого був стар¬ший скарбовий радник Юліуш Сальвах. Основну частину членів товариства «Губерт» стано¬вили поляки і воно мало пропольську спрямованість.
Одним з найбільших мисливських товариств було Галицьке мисливське товариство, засноване ще в 1876 році, натхенником якого був відомий меценат Володимир Дідушицький. У костелі Святої Єлизавети у Львові Галицьке мисливське товариство мисливців спонсорувало побудову каплиці святого Губерта з його образом. Товариство зробило також значний вклад у спорудження пам’ятника польському письменнику А. Міцкевичу у м. Львові. [2]
У 1920 році, в період становлення Польщі як держави після Першої світової війни товариство дало на фінансування польського легіону 2000 злотих. Неодноразово під час Першої світової війни до мисливців звертаються за допомогою для оборони Польщі, залучають мисливців до вступу у польську добровільну армію для утворення полку (Лицарські стрільці) для оборони та збереження цілісності вітчизни.
Пік розвитку цього мисливського товариства припадає на початок ХХ століття, а чисельність членів доходила в цей період до 1500 осіб. Подібні мисливські товариства, були засновані на теренах Галичини у 1838 році («Товариство мисливців в місті Львові») та у 1859 році «Лісовицьке товариство». [3]
Проте у суспільстві відбувся все глибший процес поділу за національною ознакою, що стало поштовхом для створення професійних товариств на національному підґрунті.
Члени громадських спілок змушені були займати лояльну позицію щодо тодішньої влади. Значна переважна більшість членів українських кооперативів, спілок були членами УНДО, яка займала угодницьку позицію стосовно польської влади. Для свого економічного розвитку вони потребували політичної стабільності. Також політична лояльність до чинної влади завжди давала свої дивіденди. [4]
Малопольське товариство мисливців в ієрархії мисливських товариств займало верхній щабель влади. Так, для зміни статуту українського товариства «Ватра» керівництво Станіславівського воєводства зверталось до малопольського товариства для отримання їхнього дозволу щодо можливості внесення змін. [5]
Свої зауваження щодо реєстрації статуту подав староста Станіславівського повіту, в якому вносить зміни до статуту, мотивуючи це тим, що товариство політичної діяльності не проявляє і перебуває під політичними впливами УНДО. [6]
За даними, які подано в Альманасі Станіславівської землі від 1975 року, Станиславівське українське ловецьке товариство «Ватра» з’явилось у 1932 році, хоча дані з Івано-Франківського державного архіві не підтверджують цієї дати. Існує документ, що статут товариства «Ватра» був прийнятий до відому воєводським урядом Станіславова ще 17 квітня 1925 року. Було зафіксовано, що місцем знаходження товариства є місто Станіславів, а емблемою є «Олень». Майно товариства складалось як з вступних внесків, так і щорічних та щомісячних внесків членів товариства, а також інвентаря, фонду, який призначений на відтворення стану дичини, та спонсорських внесків.
Основною метою товариства було:
- допомога державі за дотриманням чинного мисливського закону, та відстежування порушників цього закону;
- допомога власникам полювання в охороні мисливських угідь; - розвиток шляхетного ловецького спорту, зокрема, через видання відповідної літератури;
- допомога членам товариства у набуванні мисливських угідь;
- полювання без шкоди для мисливського господарства;
- догляд за угіддями, які мають малу кількість дичини, для піднесення її стану;
- знищення шкідників відповідно до мисливського закону.
Члени товариства поділялись на три різні статуси: звичайні члени, члени прихильники, почесні члени. Звичайним та прихильним членом може бути кожен громадянин з бездоганною поведінкою та вправний у мисливстві. Почесним членом може бути лише той, хто через заслуги перед товариством спричинився до його піднесення.
Звичайних членів керівництво товариства приймає голосуванням прямою більшістю. Також умовою вступу є поручительство двох членів товариства.
Члени товариства мали право брати участь в загальних зборах, ходити на полювання як самому, так і з собакою на пернатих, зайців, куріпок, козуль, кабанів в угіддях, які визначені керівництвом товариства, а також брати участь в забавах та прогулянках, які організовує товариство. Члени- прихильники мали право брати участь в полюванні лише за окремим запрошенням.
Члени товариства зобов’язані були платити членські внески у розмірі, який ухвалювався на загальних зборах, та виконувати рішення товариства. Під час полювання кожен член товариства зобов’язаний виконувати розпорядження керівника полювання.
Виключення з членів товариства можливе, якщо член товариства не оплатив на протязі трьох місяців визначену суму внесків, грубо порушив статут або ухвалу загальних зборів, діяв на шкоду товариства.
Загальні збори товариства відбуваються щорічно під проводом голови Товариства не пізніше 14 днів до кінця кожного адміністративного року, який закінчується першого червня. На зборах відбуваються вибори правління товариства, голосування на яких відбувається картками. Голову і його заступники обирались на три роки, скарбника, секретаря – на один рік. Збори товариства вважаються правомочними, якщо на них присутня третина звичайних членів.
Засідання керівництва товариства відбувалось щорічно перед початком сезону полювання. Рішення керівництва про програму полювання повинно було подаватись письмово кожному члену товариства. Голова товариства мав право скликати при потребі збори товариства. Рішення керівництва приймались при голосуванні простою більшістю. Для легітимності рішень керівництва товариства потрібна була присутність голови або його заступника і трьох членів керівництва.
До керівництва товариства належали: голова, заступник голови, секретар, скарбник, ловчий і господар.
Представляти товариство може голова або його заступник і секретар. Вся переписка як з державною владою, так із членами товариства затверджувалась печаткою.
Суперечки, які виникали між членами товариства розслідувались мировим судом, який складався з голови товариства або його заступника та двох членів керівництва, яких обирають собі самостійно конфліктуючі сторони. Суперечки, які виникають між членами товариства та керівництвом, вирішуються на загальних зборах. Конфлікти про добуту дичину вирішує «ловчий». У випадку, коли б рішенням про добуту дичину було сумнівне, «ловчий» мав право продати дичину через аукціон.
Для перевірки ведення господарства товариством обиралась контрольна комісія, яка складалась з трьох членів, і мала право робити перевірки та складати відповідний звіт.
Товариство могло бути розпущене на основі ухвали загальних зборів. У випадку закриття товариства все його майно переходило на виплату стипендії якомусь одному бідному студенту лісової Академії у Львові. Право першості на отримання стипендії мали сини членів мисливського товариства, сини лісників, гаєвих ревірів, що належали товариству. [7]
Статут «Ватри» ґрунтувався на статуті побратимського львівського мисливського товариства «Тур», яке згуртовувало українців - любителів мисливства. Засновником товариства був відомий лікар, член товариства «Тур» Кость Воєвідка, якого німці вбили разом із дружиною та сином. Першим довголітнім головою був старший радник заліз¬ниць - інженер Володимир Дутка, його змінив професор Осип Левицький. До товариства належали судові радники Е. Барановський та Е. Зілинський, банківські урядовці В. Гірняк, І. Ле¬вицький, Ю. Кардаш, власник друкарні Л. Данкевич, лікар М. Козак, Я. Хмілевський, Р. Яросевич, професор І. Смолинський, залізничник О. Стасишин,.
Місячний членський внесок товариства становив 10 польських злотих, які йшли на оплату громадам за оренду мисливських ревірів залежно від їхньої цінності та виду дичини та її чисельності, на оплату мисливським сторожам, які охороняли мисливські угіддя від великої кількості браконьєрів.
У кожного мисливського господарства був свій «ловчий», в обов'язок якого входило наглядати за сторожами (вельми дбайливими були ловчі Ткачук, Дейдей та Бурачок з Підлужжя, які часто від¬відувати свої мисливські угіддя, контролювати ведення мисливського господарства пере¬ведення збірних ловів та врешті і влаштування «ватри», тобто дозвілля при чарці і традиційному, ловецькому «біґосі»).
Крім місячних членських внесків та річної оплати члени товариства після кожного полювання оплачували роботу нагінщиків та інших осіб, які були задіяні на полюванні. Також оплачувалась вартість добутої дичини.
Звичайно в мисливському сезоні залежно від погодних умов організовувалось чотири колективні полювання: по неділях та обов'язково напередодні Різдва, Богоявлення та Нового Року.
Товариство полювало на власних навколишніх територіях: Ямниця, Тязів, Сілець,Вікторів, Колодіївка, Угорники, Братківці, Вовчинець, Підлужжя, Тисменичани та на запрошення в селі Залукві біля Галича, у Крилосі, у Діброві в Єпи¬скопських угіддях, у Лісній Тарновиці. У полюванні товариства брали час від часу участь запрошені керівництвом гості, як напр. дідич Райтер з Тар¬новиці, Штернберґ, Лаврук з Вовчинця, лісничий Чапп з Яремча, учитель Ткачук з Ямниці.
Мисливські тварини в мисливських угіддях товариства були нечислені, угіддя знаходились недалеко від міста Станіславова. Полювали на зайців, лисиць, козуль, рідше борсуків, диких кабанів, пернату дичину.
Станіславівське товариство «Ватра» проіснувало до вересня 1939 р. З часу злуки з Радянською Україною західно - українських земель воно припинило свою діяльність. Конфісковано власність товариства, а у мисливців конфісковано мисливську зброю. [8]
Що стосується Львівського Українського мисливського товариства «Тур», яке знаходилось у Львові за адресою вул. Домініканська, 11, то з 1937 року воно надало допомогу керівництву журналу „Новий час" в організації видання самостійного додатку „Ловецтво", перший номер якого вийшов 27 березня 1937 року, чим було започатковано українську мисливську періодику.
Світ побачило 12 номерів цієї, як вказано в маркуванні, „сторінки ловецького спорту", що надходила до зацікавленого читача впродовж 1937-1939 рр. із власною нумерацією чисел, однак випускних даних подано не було. Пагінація сторінок була спільна з „Новим часом". У замітці „Треба ловецького словника" адреса редакції „Ловецтва" співпадала з адресою мисливського товариства «Тур».
Перша „Сторінка Ловецького Спорту" була відкрита „назустріч побажанням гурта українських мисливих". Чітко сформульована мета видання охоплювала п'ять засадничих „щоби": „...шляхотний мисливський спорт спопуляризувати між тими, хто має „жилку" й також матеріальну спроможність"; „загал громадянства ознайомити із цею прецікавою й гарною ділянкою модерної господарки"; підтримати тодішні ловецькі інституції -станіславську „Ватру" і львівський „Тур"; надати українським мисливцям „окремий куток для обговорення їхніх „фахових" справ", а також - „змогу, у власному живлі й кольориті, час від часу - „спробувати пера й чорнила, щой в йому за сила". [9]
Ініціаторами створення додатку було названо „гурт - поки що нечисленний" членів товариства „Тур" і зазначалося, що саме під їхнім „патронатом і виходитиме ця сторінка".
Свого роду передвісником „Ловецтва" можемо вважати опубліковане під заголовком „Слідами бистрого оленя" у „Новому часі" і проведене Є. Жарським інтерв'ю з лідером „Туру" - Я. Скопляком, якому пощастило під час розмови взяти автора „за слово", тобто здобути обіцянку щодо подальшої підтримки „ловецького братства" в їхній „освідомній праці серед громадянства". [10]
Регулярність (радше, нерегулярність) виходу мисливського органу зумовлювались наявністю „часу", „нагоди", „потреби", „фантазії"" авторів. Періодичність виходу узалежнювалась від „доброї волі всіх" представників українського мисливства, яких закликали „причинитися хоч рядком до збагачення редакційної течки" дочірнього видання „Нового часу".[11]
Більшість матеріалів додатку присвячені пропагуванню, розвитку, організації, проблемам та координації українського мисливського руху насамперед на прикладі висвітлення самостійної та спільної діяльності та акцій двох головних галицьких ловецьких інституцій українців - станіславської „Ватри" та львівського „Туру". В цьому контексті варто відзначити такі публікації турівців: „На теренах „Тура", „Ловецьке т-во „Ватра" В. Гірняка, „Тур" у Ватри" Я. Скопляка .
Фахова освіта „ловецького братства" вдосконалювалась низкою заміток та статей науково-пізнавального і теоретичного характеру на кшталт „Нюх і зір у собак", „Туляремія. Небезпечна пошесть зайців" , „Стріл шротом" та ін.
Інформаційну, просвітницьку та гедоністичну дієвість ловецької сторінки підсилювали свого роду „записки мисливця" - публіциста, роль якого успішно виконали Я. Скопляк («На тетерева», «Ловецький пес»), Сергій Литвиненко («Мій перший вовк», «На вовки зі саней») Т. Рожанковський («Поліський глухар»).
На шпальтах додатку також відзначалися здобутки іноземного ловецтва, анонсувалися пов'язані з полюванням заходи, рекламувалися „книжки, що просяться на стіл мисливого", містилися заклики до землевласників, агрономів, лісників та „ловецької сторожі", професіоналів та аматорів, просто зацікавлених „писати на актуальні теми" та долучатися до офіційного мисливського руху, скажімо, на рівні членства в одному з товариств. [12]
Чи не кожне число „Ловецтва" прикрашене принагідними ілюстраціями та рубриковане сегментами „Переписка редакції" або „Листування редакції".
Серед відомих мисливців був український поет Роман Купчинський, який був членом Львівського мисливського товариства «Тур». Не обійшов він своєю увагою мисливську тематику. Найбільш відомою в цій тематиці була збірка «Мисливські оповідання». Ця збірка містить 9 оповідань. Свій національний патріотизм він подає в оповіданні «Як з книжки». З якою гордістю, як щиро висловлює почуття радості власника маєтку під Львовом, українець Вадицький, коли говорить, що «колись мисливських товариств не було, пізніш були, але не наші. Слава вам, панове, за те, що зібрали гурт мисливців, оснували товариство, дали тому товариству назву, правно його оформили і плекаєте в ньому українські мисливські традиції. Нехай в українських логовищах полюють українці! А українське товариство «Тур» нехай живе і процвітає!». [13]
Відгомін свого захоплення виразились у чисельних фейлетонах, які він друкував у газеті «Діло» під псевдонімом Галактіон Чіпка. Відомо, що Роман Купчинський був завзятим мисливцем і в своїх оповіданнях він описує мисливську культуру. Також у своїх мисливських піснях закликає мисливців до благородного полювання, дотримування мисливських традицій та гарного спілкування між мисливцями. [14]
Висновки:
В двадцятих роках двадцятого століття на території Польщі діяло багато громадських мисливських організацій. Абсолютна їх більшість засновувалась на польській культурі. Загострення міжнаціональних відносин відбулись з часу захоплення влади диктаторським режимом на чолі з Юзефом Пілсудським. В 1930 році польська влада розв’язала акцію утихомирення (Пацифікація). В цих умовах домінантою утворення громадських організацій стає не професійна належність , а її національна складова. В цьому часі і утворилось українське Станіславське товариство «Ватра», яке розвивало національну культуру, традиції, відстоювала інтереси насамперед українських мисливців.
На даний час діяльність Станіславівського мисливського товариства «Ватра» з огляду на його роль в економічному, політичному, громадському житті тогочасного суспільства дуже мало досліджена. Тому подальша робота в дослідженні громадських мисливських організацій дасть можливість повніше осмислити взаємовідносини в національних стосунках між польською так і українською нацією, роль мисливства в економіці, висвітлення культури (традиції, художні твори, методи полювання, специфічну мисливську мову), яка була притаманна тодішньому суспільству.
Використані джерела
1. Myśliwstwo wschodnie: księga pamiątkowa łowiectwa wschodniego. – Wilno: Skład główny w towarzyswie łowieckim ziem wschodnich w Wilnie, 1935. – s.1-3.
2. Krogulski S. Pół wieku: zarys działalności małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876-1926. – Lwów: Nakładem małopolskiego towarzystwa łowieckiego, 1929. – s.53.
3. Krogulski S. Pół wieku: zarys działalności małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876-1926. – Lwów: Nakładem małopolskiego towarzystwa łowieckiego, 1929. – s.6.
4. Когутяк М. Галичина: сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (ХІХ ст.- 1939 р.). – Івано-Франківськ, 1993. – с. 188.
5.(ДАІФО)Державний Архів Івано-Франківської області ф.2.оп.3.спр.376.арк. 56.
6.(ДАІФО)Державний Архів Івано-Франківської області ф.2.оп.3.спр.376.арк. 50.
7.(ДАІФО) Державний Архів Івано-Франківської області ф.2.оп.3.спр.376.арк. 43.
8. Левицький О., Остап’як І. «Ловецьке товариство «Ватра»//Альманах Станиславівської землі: Збірник матеріялів до історії Станіславова і Станіславівщини. – Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен, 1975 – с. 471-472.
9. Ковпак В. Особливості спортивної політики редакції часопису «Новий час» (1923-1939)// Вісник Львівського університету. вип. 31. – 2007. – с.184-193.(190)
10. Ковпак В. Особливості спортивної політики редакції часопису «Новий час» (1923-1939)// Вісник Львівського університету. вип. 31. – 2007. – с.184-193.(191)
11. Ковпак В. Особливості спортивної політики редакції часопису «Новий час» (1923-1939)// Вісник Львівського університету. вип. 31. – 2007. – с.184-193.(191)
12. Ковпак В. Особливості спортивної політики редакції часопису «Новий час» (1923-1939)// Вісник Львівського університету. вип. 31. – 2007. – с.184-193.(192)
13.Мельник М. Мисливські оповідання Романа Купчинського//Вісник львівського університету. вип.35. – 2004. – с. 289-296.(291)
14. Мельник М. Мисливські оповідання Романа Купчинського//Вісник львівського університету. вип.35. – 2004. – с. 289-296.(289)
  • oleg1965
  • Поза форумом
  • Початківець
  • Постів: 17

Ві: Мисливське товариство Ватра 10/09/2010 06:04 #29504

Я особисто в захваті... Побільше б таких матеріалів. А нам ,тут присутнім,брати приклад з наших дідів-прадідів... Товариші,ви то маєте в оригіналі ??? Якщо так,то в нашому товаристві " Міський ліс" то буде висіти на стіні, і нові члени будуть то мати,як присягу...
  • i19
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 2868

Ві: Мисливське товариство Ватра 10/09/2010 06:06 #29505

Мав наувазі якісну фотокопію... Не подумайте нічого такого......
  • i19
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 2868

Ві: Мисливське товариство Ватра 11/09/2010 15:10 #29608

oleg1965 - молодець!
Прекрасні матеріали. Так тримати!
Ось так зручніше читати
www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/...7_Prociw_NV_20_9.pdf
  • ivans
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 1260
Останнє редагування: 11/09/2010 15:12 від ivans.

  • Сторінка:
  • 1
Модератори: Myron
Час створення сторінки: 1.03 секунд

Останні оголошення

Коментуємі оголошення

Популярні оголошення

Powered by HuntingUkraine.com