Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Ласкаво просимо, госте!
Ім'я користувача Пароль: Запам'ятати мене
  • Сторінка:
  • 1

ТЕМА: Прісноводні риби

Прісноводні риби 14/03/2009 00:31 #2801

Multithumb found errors on this page:

There was a problem loading image /var/www/huntingukr/data/www/huntingukraine.com/media/kunena/attachments/legacy/images/Shyka.jpg
Щука
Shyka.jpg
Щука (лат. Esox) — род пресноводных рыб, единственный в семействе щуковых (Esocidae). Типовой вид рода — Esox lucius (щука обыкновенная). Распространена в Европе , Сибири, Северной Америке.

Щуки могут достигать 1,8 м в длину и 47 кг веса, хотя встречаются и более крупные экземпляры. Продолжительность жизни отдельных особей может доходить до 30 лет. Тело щуки имеет вытянутую форму и напоминает торпеду. Остроконечная голова и острые зубы, типичные для хищных рыб. Окрас щуки — серо-зелёный в крапинку.

Щуки — чрезвычайно прожорливые хищники. Питаются они в основном рыбой (плотвой, окунями, гольянами). Для щуки характерен каннибализм: около 20 % ее рациона составляют более мелкие особи ее собственного вида. Помимо этого, щуки питаются земноводными и рептилиями, крупными насекомыми и различными отбросами. Их добычей могут стать и мелкие млекопитающие, например, мыши или кроты, попавшие в воду. Щука охотится и на мелких водоплавающих птиц и их птенцов. Этот хищник нападает на животных, достигающих 1/3 от его собственных размеров.

Слово «щука» восходит к польско-украинскому глаголу «шукать» - искать.

Рыбалка

Щука на льду

Для ловли щуки применяются несколько видов ловли, наиболее распространённый из которых - ловля на спиннинг. При ловле на спиннинг для приманки щуки используются такие снасти как воблеры, рипперы, твистеры, различные блёсны. Также имеет распространение ловля на живца с применением удилища, кружков, жерлиц, донок, дорожка, троллинг и так далее. В народе также известна снасть под названием «дурилка», употребляемая для зимней ловли щук в озёрах. Рыбакам рекомендуется соблюдать осторожность при обращении со щуками: их острые мелкие зубы, направленные внутрь пасти могут нанести сёрьёзную рану неосторожному рыбаку. Для безопасного высвобождение блесны или другой снасти, оказавшийся глубоко во рту щуки используются приспособления под названием экстрактор и зевник.

Щука ловится в течение всего дня, однако для большинства водоемов есть свои лучшие часы клева. Крупная щука чаще берет в утренние часы, а при ветреной погоде — в середине дня. В серенькие дни, с небольшими дождями, ловля бывает успешнее, чем в ясную погоду. Ловят спиннингом, на дорожку, летнюю и зимнюю жерлицы, кружки, поплавочные и донные удочки и другие снасти. Однако не все способы ловли приносят одинаковый успех. Так, замечено, что на одном и том же водоеме временами щуку успешнее ловить кружками, чем спиннингом на блесну. При ловле в конце зимы она иногда хорошо берет только при блеснении, а на жерлицу с живцом — плохо.

Выбирая способ ловли, надо всегда учитывать особенности водоема. На чистых плесах с ровной глубиной ловить можно на кружки и дорожку, а при неровном дне или среди водорослей лучше применить спиннинг. На большой глубине рекомендуется отвесное блеснение зимними блеснами или ловля на донную дорожку.

В небольших речках, заросших кувшинками и водорослями, ловят одной удочкой,оснащенной мертвой рыбкой на снасточке. Идя по берегу, лучше вниз по течению, облавливают все подходящие места: омуточки, «окна» среди водорослей и кувшинок, плес, расположенный за перекатом. Если дно чистое, снасточку забрасывают подальше и, дав ей лечь, медленно, с перерывами, проводят ее около дна, то немного поднимая, то опуская плавными движениями удилища. Почувствовав поклевку, останавливаются, слегка ослабляют натяжение лесы и через 30—40 сек. делают не резкую подсечку. Если щука берет вяло и долго держит рыбку в зубах не заглатывая, ждут с подсечкой до тех пор, пока леса не начнет уходить в воду.

Иногда, в особенности в небольших речках, щуку успешно ловят на лягушку. Применяется тот же способ, что и при ловле на мертвую рыбку. Не допуская, чтобы лягушка погружалась, в верхнем слое воды не спеша тянут ее на себя. Зная, где обитает щука, можно ловить ее в этих местах на поплавочные удочки. Ставить их лучше на чистом месте, поблизости от осоки или камыша. Пускать живца следует в полводы. Удобно удилище, оснащенное пропускными кольцами и катушкой — это позволяет плавно забрасывать живца. Чтобы он не'закручивал лесу, следует применить оснастку. Живцами служат плотва, елец, пескарь, карась, ерш, окунь. Их лучше надевать на снасточку из двух одинарных крючков. Применение тройников нередко приводит к тому, что щука, схватив живца поперек, накалывается и отпускает его. При ловле на живца не следует спешить с подсечкой. Лучше немного подождать, не натягивая лесу, и подсекать только при движении щуки в сторону, после поклевки и остановки. Поклевка у щуки бывает различной. Обычно она решительна и резка, но при вялом клеве — осторожна и похожа на задев за мягкую траву. Сытая щука берет неохотно, но бывают случаи, когда в желудке пойманной щуки обнаруживают недавно проглоченную крупную рыбу.

Интересна ловля щуки спиннингом. Можно отметить только некоторые особенности. Спиннингом щуку ловят успешно ранней весной в небольших, быстро просветляющихся речках, когда еще нет водной растительности, за которую цепляется блесна. Щука в это время часто выходит на мелкие прогреваемые солнцем места. В мелких речках обычно лучше бросать блесну вдоль берега — вниз по течению. Блесны для этой ловли можно брать среднего размера, типа «шторлек», «уральская», «норич», «универсальная», «трофимовская». Летом, когда ловля щуки на блесну временами бывает малоуспешной, применяют медные и латунные потускневшие блесны. Иногда имеет значение и размер блесны. При плохом клеве можно попробовать ловить на глубине на очень крупные колеблющиеся блесны — длиной 12—18 см.

Темп ведения блесны зависит от ее формы,веса и условий ловли. Надо, помнить, что при ловле щуки замедленное ведение блесны дает лучшие результаты. Иногда щука провожает блесну до берега или лодки, но не берет ее. Если она преследует блесну, чуть увеличивают скорость ведения. Если «провожающая» щука не взяла и на следующих двух-трех забросах, блесну меняют или используют мертвую рыбку на снасточке. Часто при неудачной ловле блеснами мертвая рыбка с успехом заменяет любые блесны. Там, где щуку ловили подряд несколько дней, полезно сделать перерыв — временно перейти в другой район водоема. Зимняя ловля щуки требует хорошего знания водоема, в особенности рельефа дна. Необходимо изучать места и время подхода щуки к берегу. Только в этом случае можно достичь успеха
Вкладення:
  • Прикріплений файл Це вкладення прихование для гостей. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся, щоб побачити його.
  • West
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1821
Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів.
О.Бісмарк

RE: Прісноводні риби 14/03/2009 15:49 #2843

Окунь

Автор: Рибальська газета "Клює!", №8, 2000 р.
__.jpeg



Хтось сказав, що окунь нагадує йому зіпсовану людську натуру: окунь бачить як гине його товариш , але все-таки продовжує сумніватись чи прийти йому на допомогу. Варто знати , що окунь , на відміну від щуки, ніколи не полює наодинці. Він любить компанію і один окунь завжди приєднається до іншого, який полює.
Окунь живе у водоймах на території більшої частини Європи, ареал його поширення сягає ріки Лени в Сибіру. Таке широке поширення, у деяких місцях навіть небажане, пов'язане насамперед з тим, що ікра окуня утворює липкі стрічки, які випадково можуть приклеїтися до оперення морських птахів, і ті, у свою чергу, переносять ікру в нові водойми. Окуня легко впізнати по смугастому тулубі і червоних черевних плавцях. Він має також характерні колючки на спинному плавці. Самки окуня досягають 50 см у довжину і важать до трьох кілограмів. Звичайно, існують відхилення, але середня довжина тіла окуня коливається від 15 до 25 см, вага дорослої особини доходить до кілограма. Окуні вагою більше двох кілограмів зустрічаються рідко.
Окунь набирає вагу на відкритих ділянках водойми, де дуже висока конкуренція з іншими видами риб у боротьбі за планктон і личинки комах.
Саме в цей час окуні збираються в зграї, їх називають «тисячами братів», тут рідко зустрінеш велику рибу. Недолік корму в тому, що окунь не доростає до розміру, коли він може перейти до харчування рибою. Подібні популяції ви знайдете в озерах з торфовою водою чи в бідних зоопланктоном лісових озерах. Популяції більш великого окуня можна зустріти в опріснених морських затоках. Тут і кілограмова риба не рідкість. Чим більший окунь, тим менше він тримається в зграї. Великий окунь ходить поодинці і по звичках нагадує щуку. Незалежно від розміру, окунь вважається престижним трофеєм риболова і володіє чудовими смаковими якостями.
Протягом першого року життя окунь харчується переважно планктоном і личинками комах. Але потім він переходить на харчування рибою, в основному, уклією і плотвою. Його здобиччю може стати і рідна молодь. Без сумніву, клювання окуня має яскраво виражену періодичність. Бувають моменти, коли він кидається на будь-яку принаду. Іншим часом окуня нічим неможливо заманити.
Клювання окуня багато в чому залежить від погоди. Риби чутливі до змін тиску. Коли тиск міняється з високого на низький чи навпаки, риба переживає період адаптації, коли їй не по собі. У ці моменти окунь не харчується. Іноді ріст тиску позитивно впливає на клювання. Але найкраща риболовля - при будь-якій стійкій погоді, хоча багато риболовів надають перевагу сонячним погожим дням.
Нерест окуня починається тоді, коли лід сходить і температура води досягає 7-8 градусів. Окунь, звичайно, нереститься в тінистих ділянках водойми, де липкі нитки ікринок прикріплюються до гілок і іншої водяної рослинності. Клювання під час нересту не припиняється і така риболовля може бути дуже захоплюючою.
Після нересту окунь відходить на більш глибші ділянки водойми, розташовані недалеко від нерестовищ. Навесні і на початку літа верхні шари прибережних ділянок водойм добре прогріваються. Тут багато їжі, а де їжа, там і окунь.
Багато окунів залишаються тут протягом усього літа, їх заманює тепла вода і вдосталь корму. Навесні окуня ловлять, головним чином, поблизу місць нересту.
Окунь ховається від хижаків, таких як щука і судак. Тому навесні його варто шукати в заростях чи очереті іншої рослинності. Навесні окунь, який живе в струмках і ріках, зосереджується в районі нерестовищ, риболовля в такі моменти може бути фантастичною. Клювання окуня навесні залежить від погоди. Краще вибирати ясні сонячні дні. Ви можете ловити цілий день, улаштувавши собі тільки невелику обідню перерву, коли так приємно відпочити і з'їсти принесені з дому бутерброди.
Кращим часом для ловлі окуня є літо.Однією з причин популярності окуневої риболовлі, без сумніву, є та, що саме влітку, у гарну погоду риболовля не просто гарна, але й комфортна.
Теплого літного дня ви берете снасті і насолоджуєтеся повною волею на березі озера, а крім того, у вас багато півкілограмових окунів, щоб забезпечити всю родину смачною вечерею, так що ловля окуня влітку сподобається кожному.
У літні місяці ви знайдете окуня поблизу мисів, а також там, де є водяна рослинність. Удень, коли сонце високо і вода прогрівається, окунь відходить далі від берега. Але, якщо вітер жене прогріту воду до берега, окунь із задоволенням піде за теплою водою. Вдень риба, на яку полює окунь, збивається у великі зграї: їй легше помітити хижака й уникнути небезпеки. Але ранком і вечером зібраність порушується. Окунь прекрасно знає це і тому на світанку й у сумерках ви знайдете його в тіні недалеко від берега. В особливо спекотні дні риба відходить далі від берега, де вода прохолодніша і харчові об'єкти окуня більш активні. Тут, на глибині, і сам окунь може сховатися від своїх ворогів. У цей час риба розподіляється по великій площі і її буває важко знайти. Але ввечері настає час клювання. Дрібні рибини хапають комах і планктон, наближаючись до берега. Рятуючись від окуня, уклія і плотва іноді вискакують з води, тим самим підказуючи вам, де знаходиться окунь. Також вам можуть допомогти чайки, які полюють на ту ж уклію і плотву, що й окунь. На великих водоймах, таких як Дністер , або водосховища, це може бути дуже доречно. Ще одним місцем, де варто ловити великого окуня влітку, є устя рік. Через солоність води окунь не зважується іти далеко в море, але вдосталь морського корму приваблює його. Шукайте окуня на мілких ділянках ранком і вечером. Удень треба ловити на більш глибоких місцях і поблизу заростей очерету чи іншої рослинності.
Восени, коли починається листопад, і трава жовтіє, окунь відходить на глибші місця. Тут вода тепліша, тому що охолодження йде на поверхні. Осіння риболовля часто може бути кращою від літньої, тому що окунь зосереджується на обмеженій території. За літо окунь устиг набрати гарну вагу.
Восени також краще ловити при стійкій погоді. Окунь недуже чуттєвий до вітру. Але осінні шторми перемішують воду і вона часто каламутніє, а ще ці дощі, до яких Дністер дуже чутливий. Тому не рекомендується ловити в шторм або наступного дня. Сильна злива також може значно погіршити риболовлю, особливо в озерах, куди надходить каламутна дощова вода зі струмків і канав. Почекайте декілька днів, поки каламуть осяде. І в теплі дні бабиного літа окунь може знову підійти ближче до берега на мілководдя. Восени через короткий світловий день найкращий час для ловлі окуня зміщується до полудня. Ранком окунь менш активний. Незалежно від пори року, збираючись на ловлю, зверніть увагу на показники барометра. Високий тиск, стійка погода і ріст тиску - запорука успішної риболовлі.
Більшість риболовів уперше познайомилося зі «смугастим розбійником» ще в дитинстві, коли під час літніх канікул у сонячний теплий день ловили рибу на хробака. Багато хто почав ловити окуня саме поплавочною вудкою - простою і широко розповсюдженою снастю.
Якщо ви хочете піймати великого окуня, то варто ловити на живця - уклію чи плотву.
При ловлі поплавочною вудкою на хробака необхідно опустити принаду до самого дна, де стоїть окунь, чекаючи свою здобич. Якщо ви ловите з берега, то добре вибрати спочатку ділянки, що заросли очеретом. Якщо ви сидите на пристані, риба може стояти безпосередньо під вами. Пристані - улюблене укриття окуня.
Принада не повинна нерухомо висіти на гачку. Черв'як має виглядати природньо. Тому не слід розташовувати тягарець занадто близько до гачка. Відстань між гачком і тягарцем, зазвичай, буває від десяти до двадцяти сантиметрів. Короткі посмикування роблять принаду більш привабливою, окунь швидше її зауважить.
У Дністрі ловля біля дна буває результативнішою, а іноді єдино можливою. Тягарець знаходиться на дні, повідець із принадою розташований вище нього. Відстань між тягарцем і місцем кріплення повідця залежить від глибини, на якій ви хочете ловити. Інший варіант - донка з ковзаючим тягарцем. При ловлі на донку важливо постійно контролювати натягання волосіні, щоб вчасно відчути покльовку. При ловлі великого окуня в якості принади, як уже було сказано вище, варто використовувати живця. Закріпіть тягарець на 30-50 см від гачка. Можна використовувати трійник №10-14 або одинарний гачок №4-8. Живця закріплюють на гачку, проколюючи йому губу чи спину в районі спинного плавця. Тепер залишається тільки чекати покльовки великої риби. Якщо живцем зацікавилася щука, то у вас, як це не дивно, можуть бути проблеми, але тільки в тому випадку, якщо ви не використовуєте сталевого повідця, який витримує гострі щучі зуби.
Якщо ви збираєтеся ловити окуня на Дністрі спінінгом, важливо, щоб снасть не була занадто важкою. Риболовля перетворюється в механічне заняття і втрачає свою привабливість, коли ви без зусиль витягаєте дрібну рибу. Звичайно, досить вудлища довжиною 6-8 футів і невеликої мультиплікаторної чи безінерційної котушки 1 -го чи 2-го класу. Волосінь, звичайно, повинна бути як можна тоншою - 0,20-0,25 мм. Риболови з великим досвідом іноді використовують волосінь товщиною 0,15 мм. Якщо ви ловите у водоймі, де є щука, то варто використовувати сталевий повідець і волосінь товщиною 0,30 мм. Безумовно, наявність повідця може позначитися на «грі» принади, але вибір за вами. Пам'ятайте тільки, що часто принади для ловлі окуня і щуки дуже схожі. І ймовірність покльовки щуки на окуневу обертову блешню велика.
Якби ви попросили риболовів вибрати одну-єдину принаду на окуня, то більшість, без сумніву, вибрали б обертову блешню, тому що така блешня винятково ефективна при ловлі цієї активної й агресивної риби. Обертова пелюстка мерехтить відбитим кольором і одночасно створює коливання води, яке залучає рибу. Невеликі блешні можуть зацікавити і велику рибу. Насамперед, визначіться, на якій глибині ви збираєтеся ловити. У залежності від цього вибирайте блешні. . Суттєво також спробувати наживити хробака на гачок блешні. Ви одержите виключно привабливу для риби принаду, що вже довела свою ефективність при ловлі окуня.
При виборі кольору блешні вам належить пам'ятати просте правило: у сонячні дні використовують обертові блешні яскравих кольорів із гладкими пелюстками. Сонячні промені мерехтять на поверхні блешні, поширюючи різнобарвні відблиски. Яскраві кольори прекрасно спрацьовують на сонці. У хмарну погоду варто вибирати колір, відповідно до кольору води. Це переважно світлі блискучі блешні. При відсутності сонця гладка блешня не буде давати відблисків і мерехтіти. Ввечері і вночі, хоча це і покажеться дивним, найкраще спрацьовують блешні темного кольору. У дійсності, це цілком логічно. Коли сонце заходить, вода здається темною в порівнянні з небом, що все ще освітлене. Риба під час полювання дивиться нагору і світла принада зливається з небом, у той час яктемна принада виглядає контрастно на фоні світлого неба. Цей ефект ви замітите, якщо в сумерках, стоячи на лісовій галявині, подивитеся на оточуючі вас дерева: вони виглядатимуть дуже темними, майже чорними, у той час як небо буде світлим. Якщо в цей момент над вами пролетить птах, ви остаточно зрозумієте перевагу темних принад. Яким типом принад ви б не користалися, у сумерках варто вибирати принади темнішого кольору.
Звичайно, коливальні блешні асоціюються з ловлею щуки, але невеликі блешні можуть виявитися винятково ефективними і при ловлі окуня. Часто окунь хапає блешню розміром майже із самого себе. Головною перевагою коливальних блешень є можливість далеких закидів. Це допоможе вам досліджувати значно більшу площу водойми. Блешня імітує рух підраненої риби. А який окунь може перед цим устояти? Звичайно, невеликі обертові блешні безпрограшні при ловлі окуня. Але, якщо клювання немає, то варто спробувати коливальну блешню. Збільшення розміру принади і швидкості проводки може зацікавити рибу. Іноді дуже непросто змусити окуня атакувати, а провокуючий рух коливної блешні може залучити і повільну велику рибу. Кому не хочеться піймати справжнього велетня?
При проводці коливної блешні добре зробити кілька перерв при підмотуванні - це змінить глибину занурення принади. Коротка зупинка, а потім продовження руху можуть настільки зацікавити рибу, що вона буде атакувати. Ви повинні завжди бути напоготові: часто покльовка відбувається в той момент, коли принада зупиняється і починає повільно опускатися на дно.
Декому може показатися, що ідея використання воблера при ловлі окуня - це занадто! Але воблер по праву займає своє місце серед принад. З моменту появи надлегкого спорядження, асортимент невеликих воблеров, пропонованих для ловлі окуня і форелі, постійно розширюється. Воблери довели свою ефективність при ловлі великого окуня. Ще одним достоїнством цієї принади, крім природного руху, є регульована лопата, за допомогою якої можна змінювати глибину занурення воблера.
Одним зі способів ловлі є троллінг, тобто буксирування принад за човном - гребним чи моторним. У цьому випадку шум мотора може викликати зацікавлення у риби. Коли риба погано клює, шум і висока швидкість допоможуть оживити риболовлю. Збільшуючи швидкість, ви проводите воблер на глибині, де затаїлися окуні в очікуванні здобичі.
Плаваючий воблер, що глибоко занурюється, - дійсно різнобічна принада. Коли ви підтягуєте такого воблера, він заглиблюється, а коли ви зупиняєтеся, воблер поступово спливає. Плаваючі воблери зручні також при ловлі на мілководді. Як тільки ви відчуваєте, що воблер торкнувся дна, припиняйте підтягування, дозволяючи йому тим самим спливти. Подібна східчаста траєкторія руху воблера дозволяє вам обловлювати різні місцевини і привертає увагу окуня.
Ловля на твістери кардинально відрізняється від будь-яких інших способів ловлі. Тим часом, це - напрямок спортивного рибальства, який стрімко розвивається. І саме в якості принади на окуня твістери виявилися винятково ефективними. Найчастіше твістери описують гумовими принадами, які насаджують на гачок, що має важку голівку. Це простий, але далеко не повний опис дуже гарної й ефективної у різних ситуаціях принади.
В останні роки ловля на твістери бурхливо розвивається, багато в чому завдяки доступній ціні, але головним усе-таки є їхня висока ефективність. Техніка використання твістерів стає усе витонченішою і результативнішою.
Один з варіантів оснащення - плаваюча голівка. Припинення намотування приводить до того, що принада починає повільно підніматися, а як тільки ви знову підтягуєте, принада опускається на дно.
Звичайно, ви можете використовувати і традиційне оснащення зі свинцевою голівкою. З цього, мабуть, і варто почати. Вага голівки залежить від того, як далеко ви хочете закинути принаду і як глибоко вона повинна опуститися.
Колір твістера визначається в залежності від умов ловлі, звичайно, треба спробувати принади різних кольорів і вибрати найефективніші. У різні дні принади можуть бути різними. Але жовті, білі і червоні твістери довели свою ефективність у різних умовах.
Незалежно від використовуваного оснащення, існують різні способи підтягування принади. Ви можете через однакові інтервали часу піднімати кінець вудлища, змушуючи принаду підстрибувати. Будьте завжди уважні - покльовка часто відбувається в момент, коли кінчик хлиста опущений і твістер опускається на дно чи, якщо ви використовуєте плаваючу голівку, піднімається. Таке положення дуже ускладнює контроль за принадою і тут важливо не пропустити момент покльовки. Дійсно, ловля на твістери - це вправа на концентрацію уваги. Часто рухів твістера в сполученні з паузами при проводці досить, щоб звабити рибу. Перевага цієї техніки полягає в тому, що кінець хлиста завжди високо над водою, і ви краще контролюєте принаду. Покльовка також може відбутися, коли принада зупиняється і починає опускатися. У цьому випадку ви відчуєте лише слабкий поштовх, подьоргування чи ослаблення волосіні.
Чим тепліша вода й активніша риба, тим швидше вам треба підтягувати принаду, при цьому вам буде легше відчути покльовку. У прохолодній воді окунь менш активний, і тому важливо підтягувати принаду як можна повільніше. Це правило справедливе для будь-якого способу ловлі в холодній воді, незалежно від того, яку принаду ви використовуєте.
Головною перевагою нових «ароматних» твістерів є те, що риба не відразу прагне їх виплюнути. Це дає вам додаткові можливості при ловлі окуня. Сьогодні можна вибрати подібну принаду будь-якого кольору і форми. Такі твістери здатні заманити повільну рибу, що не виявляє найменшої цікавості до будь-яких інших принад.
Спробуйте повісити твістер перед звичайною принадою. Чи навпаки, закріпити його за обертовою блешнею, і ви одержите ефективну подвійну принаду, перед якою не встоїть жоден окунь. Ваша фантазія підкаже вам і інші варіанти використання твістерів.
Вдалого полювання !!!

"Рибальська газета "Клює!", №8, 2000 р.
  • West
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1821
Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів.
О.Бісмарк
загрузка...

RE: Прісноводні риби 15/03/2009 17:26 #2898

Карась
___-5054216f3ad356d0b47087a9efd13bfb.jpeg


Карась обыкновенный, именуемый иногда золотистым или круглым, испокон веков обитает в наших водоемах. В зависимости от условий обитания он может образовывать экологические формы, в том числе карликовую, обитающую чаще всего в малых водоемах, плотно населенных преимущественно карасями. Одну из его форм называют серебристым карасем. Ее особи, обитающие в проточных водах, по сравнению с карасями - жителями стоячих тинистых высококормных водоемов, которые имеют высокое, круто изгибающееся за затылком, темно-золотистое тело, - характеризуются более продолговатым, с менее выпуклой спиной и более светлым, до темно-серебристого цвета телом, а также более выемчатым хвостовым плавником. Однако такое деление карася обыкновенного неправомерно, так как между этими разновидностями по форме и расцветке тела имеется непрерывная цепь переходов, связанная в каждом конкретном случае с условиями обитания.

Другой вид называется карась серебристый, иногда отождествляемый с одноименной, охарактеризованной выше формой карася обыкновенного. Он объединяет в себе подвиды карась серебристый обыкновенный и карась серебристый китайский. Их область распространения - водоемы Юго-Восточной Азии. Интенсивное распространение карася серебристого обыкновенного по водоемам Европы относится ко второй половине XX века, когда его начали целенаправленно завозить из естественной области распространения в разные страны Европы и Азии для разведения в прудовых хозяйствах.

Здесь уместно отметить, что мировой центр мониторинга предлагает внести в Красную книгу позвоночных Европы карася обыкновенного. Это обусловлено тем, что численность его уменьшается в результате вытеснения карасем серебристым и гибридизации с ним. В связи с этим интересно было бы получить информацию из разных уголков Украины о наличии в водоемах карася обыкновенного.
Между собой оба вида карасей различаются по форме тела: у карася обыкновенного оно высокое, сильно сжатое с боков, часто его высота немного превышает его длину, в связи с чем оно кажется круглым, тогда как у карася серебристого обыкновенного тело несколько продолговатое. Карась серебристый обыкновенный в большей степени, чем карась обыкновенный, питается как животными, так и растительными организмами, обитающими в толще воды, а также высшей растительностью. Этому также способствует и то, что у карася серебристого обыкновенного конечный рот и относительно более длинный кишечник.

Различаются оба вида и по окраске тела. У карася обыкновенного спина красновато-коричневая с зеленоватым отливом, бока бронзоватые, брюхо желтоватое. Спинной и хвостовой плавники серо-коричневые, парные и подхвостовой - красноватые. У молодых особей на хвостовом стебле, у хвостового плавника имеется темное пятно. Верхння часть тела карася серебристого обыкновенного зеленовато-коричневая, бока золотистые, брюхо - серебристое. Молодые особи зеленовато-коричневые сверху, бронзовые по бокам, желтоватые с брюшной стороны. Карась серебристый обыкновенный существует в виде двух форм однополо-женской, у которой оплодотворения икры не происходит, а спермин только активизируют яйцеклетку, но в ее развитии мужские хромосомы участия не принимают, и двуполая, размножение которой происходит обычным путем Часто в стадах наблюдается преобладание самок над самцами, доля которых составляет от 5 до 30%. Преобладание самок объясняется совместным обитанием в водоеме обеих внешне не различимых форм. Так, если в популяции самцов 15%, то такую же долю составляют и самки двуполой формы, а остальные 70% особей составляют самки однополой формы.

Особи обеих форм, несмотря на внешнее сходство, сильно различаются по хромосомным наборам, и поэтому "двуполые" самки не могут превращаться в "однополых" и наоборот. Отмеченными особенностями и характеризуются стада карася серебристого обыкновенного в каждом конкретном водоеме: если в него проникли "однополые" самки, то в уловах будут встречаться лишь самки, если "двуполые", то будут встречаться и самцы, и самки. Своеобразно изменяется соотношение полов в смешанных стадах, состоящих из внешне трудно распознаваемых "однополых" и "двуполых" особей. Пока условия существования благоприятны, преобладает однополая форма, представленная преимущественно самками. С ухудшением условий наращивает численность двуполая форма, и в стаде в заметном количестве появляются самцы. Такое произошло в низовьях Днепра и Днепровско-Бугском лимане: в течение 12 лет после зарегулирования стока Днепра в результате сооружения на нем плотин гидроэлектростанций стадо карася серебристого обыкновенного преобразовалось из однополой в обоеполую, в которой количество самцов составило 46% общего количества особей. Подобное наблюдается у особей этого же подвида и в водоемах Ки-лийской дельты Дуная. Главными причинами отмеченного изменения соотношения полов являются обеспеченность рыб пищей и ее качество, изменяющиеся, в частности, под влиянием загрязнения водоемов.

Для карасей характерна растянутость времени размножения от 1,5 до 3-4 месяцев, с мая по июль. Это обусловлено неодновременным созреванием самок и порционным нерестом. Причем, самки тугорослой формы выметывают не более двух порций икры, тогда как самки быстрорастущей формы откладывают три, а то и четыре порции. Интервал между выметыванием порций икры составляет около месяца, но в зависимости от конкретных условий он может сокращаться до 10-15 суток. Однополые стада карася серебристого обыкновенного размножаются одновременно с другими видами рыб на общих нерестилищах. Их самки нерестятся с самцами карася обыкновенного, карпа, линя, некоторых других рыб. При недостаточном количестве самцов выметанная икра самок может погибнуть. Спасает эту рыбу от вымирания многопорционность созревания и особенности выметывания икры: к какой-то порции икры созревшие самцы окажутся на нерестилище и оплодотворят ее. При их отсутствии икра вообще может не выметываться, она впоследствии рассасывается.

Не менее интересны и особенности роста карасей. В зависимости оттого, потомками какой формы являются мальки, а затем и взрослые особи, каждая из них будет обладать повышенным или замедленным темпом роста. На его показателях сказывается и обеспеченность пищей. Все это фиксируется на чешуе. Между прочим, каждому, кто захочет определить, к какой форме карася серебристого обыкновенного относится пойманная особь, необходимо определить показатель, названный чешуйным индексом. Он отражает отношение наибольшей длины чешуйной пластины (расстояние от ее переднего края, закрепленного в теле, до свободного края) к ее наибольшей ширине. Если это соотношение составляет больше единицы, то данная особь относится к быстрорастущей форме, меньше единицы - к тугорослой форме. Караси могут достигать длины тела 45 см и массы 3 кг, чаще ловятся более мелкие.

Карась обыкновенный обитает преимущественно в зарастающих водоемах с илистыми грунтами. Не редок он и в заболоченных водоемах, пойменных озерах, отдавая в них предпочтение зарастающим участкам. Избегает чистой воды с песчаным дном, редко встречается в русловых участках рек. Напротив, карась серебристый обыкновенный чаще встречается в водоемах с проточной водой, в больших реках и озерах. В холодную пору они придерживаются глубоководий, в теплое время держатся преимущественно на хорошо прогреваемых мелководьях. При неблагоприятных условиях, в частности при высыхании или промерзании водоема, караси могут закапываться в ил, проводя все это время без движения и не питаясь. Но стоит пройти дождю или растаять льду, они выбираются из своих убежищ и начинают вести активный образ жизни. В связи с этим в ряде водоемов караси являются единственными представителями рыбного населения. Часто вместе с ними в таких условиях пребывают и вьюны.

Бытующее мнение, что в зимнюю пору караси обязательно закапываются в ил, на практике не подтверждается, так как они могут клевать и подо льдом, правда, не во всех водоемах. Караси могут не клевать не потому, что зарываются в ил, а потому, что при низкой температуре воды они вообще прекращают питаться. В ил они зарываются лишь в тех случаях, когда в водоемах мало кислорода. В мелководных и заиленных озерах, где кислород исчезает почти полностью с появлением ледового покрова, караси немедленно зарываются в ил.

По наблюдениям рыболовов, карась может ловиться всю зиму, но если в водоеме вода непроточная, протухлая, он малокормный, караси не клюют, хотя их в водоеме и много. В нем они обязательно впадают в спячку. В. Гонтовенко из г. Сумы сообщает, что карась серебристый обыкновенный хорошо удится в прудах, где имеются родники или вода просачивается через насыпную плотину. Причем, клев начинается в январе, усиливается по мере приближения к весне и длится до помутнения воды. Значительно хуже карась клевал в водоемах с заиленными дном, хотя летом здесь карась серебристый обыкновенный ловился хорошо. Иногда попадался пескарь, но карась обыкновенный не попался ни разу.
В связи с этим небезынтересно привести наблюдение о зимней ловле карася обыкновенного в одном из безымянных торфянистых водоемов с теплыми подземными ключами в Карелии. На замерзших участках этих заболоченных озерков ловился карась обыкновенный самыми обычными зимними удочками.

Видимо, в нем теплые подземные ключи на протяжении многих лет создали особые условия, оказавшиеся благоприятными для активной жизни карасей зимой. В других озерах они не клевали. Активному образу жизни карася в зимнюю пору может содействовать и постоянное его беспокойство. В частности, он активно клевал в озере, где постоянно добывали мотыль: потревоженные караси поднимались к нижней кромке льда около прорубей и съедали все, что не попадало в мешочки мотыльщиков и сплошным слоем покрывало нижнюю поверхность ледового покрова. Вот по этим причинам даже в рядом расположенных водоемах, но разных по своим морфометри-ческим характеристикам, физико-химическим и биологическим особенностям поведение карасей может быть различным.

Караси начинают клевать ранней весной на небольшой глубине. Хороший клев наблюдается до самого нереста. С его началом он прекращается и возобновляется через несколько суток после икрометания. В жаркие дни карась может клевать около полудня, всегда клюет утром, начиная с рассвета, когда ловятся и самые крупные особи, а также за пару часов до захода солнца. Летом иногда они прекращают брать насадку без каких-либо видимых причин. Это наблюдается при еле заметных признаках ненастья, при перемене ветра. Поэтому такую рыбу, как карась называют "капризной", "непредсказуемой" рыбой.
  • West
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1821
Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів.
О.Бісмарк

Re: Прісноводні риби 02/04/2016 09:06 #120852

Линок досить цікава і гарна риба не вибаглива до умов проживання, цікавить де можна купити живим бо хочю запустити в ставок на дачі
  • Сторінка:
  • 1
Час створення сторінки: 0.87 секунд

Останні оголошення

Коментуємі оголошення

Популярні оголошення

Powered by HuntingUkraine.com