Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Ласкаво просимо, госте!
Ім'я користувача Пароль: Запам'ятати мене

ТЕМА: Курцхаар

Курцхаар 21/03/2009 11:11 #3214

Курцхаар
art6972_2.jpg


Немецкая короткошерстная легавая (курцхаар) выведена в Германии. Основой для создания породы явились старые немецкие короткошерстные легавые, которые в свою очередь были выведены на основе испанских легавых и собак местного происхождения.

С конца XIX столетия селекционная работа с немецкими короткошерстными легавыми была направлена к облегчению сырого и тяжелого типа прежних легавых, ускорению их хода, повышению чутья, для чего использовали в скрещивании пойнтеров. В настоящее время курцхаары стали одной из наиболее распространенных в мире пород легавых. Немецкая короткошерстная легавая обладает выносливостью, хорошим чутьем и способностью к следовой работе, врожденной стойкой по птице и способностью к подаче дичи. Типичный аллюр на поиске - умеренно быстрый, короткий галоп, с переходом на рысь, применительно к условиям охоты.


КУРЦХААР (немецкая короткошеостная легавая) легко поддается дрессировке; ровного, спокойного характера; отличная подружейная собака; ладит с детьми; хорошая собака для семьи; послушен.

Нуждается в продолжительных прогулках. Курцхаар - универсальная охотничья собака. Прекрасно работает практически по любой птице и зверю. Первоклассный пловец. Очень ласков и любит детей. Кобель — 58,5-63,5 см, сука — 53-58,5 см.


Курцхаар происходит от староиспанской и старогерманской короткошерстных легавых, а также от пойнтеров, которых использовали для закрепления стойки и других качеств легавой; их скрещивали с фоксхаундом ради резвости и с бладхаундом ради тонкого чутья.


Курцхаар - благородная и спокойная собака, сильная, выносливая, резвая и энергичная, с отличной координацией движений. Она не должна быть ни слишком маленькой, ни чересчур громоздкой.

Курцхаар имеет сплошной кофейный, кофейно-пегий, кофейно-пятнистый с крапом, коричнево-пегий с крапом и пестриной, черно-пегий окрас.
  • West
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1821
Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів.
О.Бісмарк
Останнє редагування: 17/02/2010 11:52 від WAWA.

RE: Курцхаар 28/05/2009 22:34 #5314

Статья предназначена для владельцев всех собак, а особенно предполагающих на охоте использование апортирующей собаки.

Считаю, что в охотничьей литературе незаслуженно мало внимания уделено обучению собак с раннего возраста правильной апортировке. Практические охотники поймут важность и необходимость данной составляющей охоты. Идет процесс охоты. Собака нашла затаившуюся дичь, обозначила ее присутствие стойкой. Следует посыл собаки на подъем, и дичь срывается с места. Выстрел. Птица сбита. А дальше что? Купание в осенней воде, поиск в кустах и т.д.? Нет, дальше наступает момент истины для владельца подающей (апортирующей) собаки и сознание степени ее подготовки к реальной охоте. Кстати, получить диплом по водоплавающей птице без подачи с суши и с воды невозможно.
Подача – умение собаки подносить добытую дичь и подранков, а также другие предметы и отдавать их хозяину или ведущему. Охотничья собака должна собрать всю сбитую охотником дичь в неимоверно трудных условиях (студеная вода, труднопроходимый кустарник). Дичь весит иногда более 2 кг (заяц-русак более 6 кг), а мелкую надо подать аккуратно. При этом собаку учат делать свою работу красиво. А сколько длится сама охота, иногда и целый день. И поэтому надо учить ее работать правильно и четко.
Твердо решив приобрести охотничью собаку, будущий владелец должен четко понимать, для каких видов охот он ее заводит, в какой из них она сможет принести наибольшую пользу. Какие поведенческие особенности собаки он будет развивать, закреплять и какими способами и методами он этого добьется, с какой литературой необходимо ознакомиться и с какими специалистами необходимо пообщаться. Надо помнить, что собака не бытовая техника. Нажал на зеленую кнопку – заработала, на красную – выключилась. Процесс воспитания, обучения и дрессировки собаки всегда считался и считается очень ответственным занятием, и этот процесс длится всю собачью жизнь, все углубляясь, усложняясь и расширяясь. Но особо он важен в первый год жизни собаки.
Многие владельцы считают, что в охотничьих собаках заложена врожденная склонность к подаче, но это не совсем верно. Некоторые собаки склонны к апортировке, про таких говорят – апортирующая, или подающая собака, другие – нет. Определенная часть собак подает с воды, и то дичь доносят только до ее уреза. Некоторые не подают вовсе, некоторые подают только палочки или пластиковые бутылки. Вот здесь-то и требуется помощь владельца или специалиста-кинолога, которые обучат питомца основам мастерства.
Итак, в вашем доме появился щенок одной из охотничьих пород. Обычно заводчики раздают их в 1–1,5-месячном возрасте. Этот период жизни щенка характеризуется высокой скоростью образования условных рефлексов, но как скоро они вырабатываются, так и недолго они хранятся в памяти. Поэтому процесс воспитания и обучения должен быть постоянным и последовательным.
Несколько дней щенку понадобится на адаптацию к новому месту жительства и к новой семье (членам стаи). Как только щенок освоился, приступаем к воспитанию. Здесь хозяину важно определить, какие именно команды нужны ему для управления собакой, и довести их выполнение до жесткого стереотипа.
Но в первую очередь даем щенку кличку, которую он должен знать как дважды два. Обучаем командам: «место», «возьми», «ко мне», «лежать», «сидеть», «ищи», «держать» и «нельзя». Команды хорошо сопровождать соответствующими жестами. Щенок не понимает смысла слов, но прекрасно понимает интонацию и тон сказанного.
Постоянное повышение голоса и запрещающие команды притупляют восприимчивость, но не делают его послушнее. Не отдавайте команду, предполагая, что щенок ее не выполнит. Также важно не подменять команды одни другими. Собака играет, допустим, с мячиком. Вы подаете неверную команду «подойди», и собака не может понять, что от нее хотят, условный рефлекс не сработал, нет раздражителя, более жесткой команды «ко мне», можно бегать и играть дальше.
Помните, это всего лишь собака, и очеловечивать ее не стоит. Этим вы нарушите основной принцип обучения и дрессировки, основанный на выработке условных рефлексов высших порядков и традиционный метод обучения, при котором собака ставится в условие выполнить команду или нет, третьего не дано. Не перегружайте щенка «учебой», 10–15 минут утром и столько же вечером, желательно на голодный желудок. Помните, что щенок, как и дети, любит играть, обучайте, играя, особенно на первоначальном этапе обучения. Как только вы заметили, что щенок устал, и процесс дрессировки его не интересует, прекращайте занятие. Команды отдавайте в разной последовательности, не создавайте стереотип однообразности, утром первая команда «сидеть», вечером «лежать». Занимайтесь с собакой, только находясь в хорошем расположении духа. Как только щенок усвоит основные команды, перечисленные выше, приступаем к обучению подаче.
Обучение подаче щенка, находящегося в городской квартире. Для этого потребуется ошейник, нетолстый шнур (корда), длиной, равной длине комнаты, что-нибудь вкусненькое и некрупная любимая игрушка. Игрушки у щенка не должны бить пищащими, дабы не выработать у него желания усилием сжатия челюсти вызвать писк, ведь мы не хотим, чтобы битая дичь была испорчена от жесткой подачи. Усаживаем щенка командой «сидеть» рядом собой и, удерживая его за ошейник с закрепленной на нем кордой, кидаем любимую игрушку к дальней стене комнаты.
Скорее всего, щенок обязательно попытается броситься за игрушкой, но удержите его от этого, и только выждав примерно 5 секунд (в дальнейшем время выдержки постепенно увеличиваем), подав команду «подай», отпустите щенка. Он схватит игрушку, но не для того чтобы подать хозяину, а для того, чтобы поиграть с ней. Вот тут и понадобится шнур-корда и угощение. Подбадривая щенка командами «ко мне» и «подай», подтягивайте его к себе за корду, подбадривая щенка одной рукой, во второй держите угощение. Далее возможны три варианта поведения щенка:
1. Самый желательный: он возьмет игрушку в пасть и благодаря своему упрямству и если потребуется вашей помощи, додержит ее в зубах до подхода к вам. Похвалите его и щедро наделите его угощением.
2. Щенок возьмет игрушку в пасть, но, не поняв, чего от него хотят, бросит игрушку. В этом случае необходимо помахать ею перед мордой щенка или толкнуть ее ногой, стимулируя хватку игрушки. И очень аккуратно попытайтесь довести его до исходной позиции, поощряя командами «держать» и «подай». Если не получилось, начинайте все заново.
3. Щенок не берет игрушку. Тогда ее следует дать с руки, командуя «возьми», «держать» и поощряя щенка за хватку игрушки и даже недлительное удержание ее в зубах.
Теперь, независимо от того, как себя повел щенок, этот урок необходимо повторять несколько раз в день, как, впрочем, и все последующие уроки. За правильно выполненное действие всегда хвалите и поощряйте щенка, за неправильно выполненное – выказывайте свое недовольство словами, но не наказывайте. Помните, поощрение (положительное подкрепление) должно всегда доминировать над отрицательным подкреплением. И только если щенок стал приносить игрушку сам, из процесса обучения надо убрать корду. Очень важно из игрушки сделать рабочий инструмент, т.е. после каждого урока убирать эту игрушку, не давая щенку играть с ней свободно.
В дальнейшей работе необходимо придерживаться правила: от простого к сложному. В процесс обучения вносим новшества, т.е. усложняем.
Следующая задача обучения заключается в том, что необходимо научить щенка подавать несколько игрушек одну за другой. Для этого усаживаем его, даем команду «сидеть», а сами отходим на несколько шагов и кладем на пол две игрушки в ряд, на небольшом расстоянии друг от друга. Подходим к щенку, даем команду «подай», он приносит одну игрушку, забираем ее, хвалим и поощряем. И вновь даем команду «подай» и указываем рукой на оставшуюся на полу игрушку.
Следующее усложнение – поиск игрушки и ее подача. Для этого усаживаем щенка в комнате, а игрушку относим в другую комнату (коридор или кухню), кладем на пол, на видное место. Возвращаемся к щенку и командуем «ищи», «подай». Если все эти занятия отработаны и щенок все делает правильно, переходим к следующему этапу обучения – работе с поноской. Поноска – это специальный инструмент в виде гантели, изготовленный из дерева мягких пород (липа, клен, береза). Длина поноски 35 см, диаметр 10 см. Поноска пригодится и в дальнейшем, при обучении на улице, в охотничьих угодьях и на воде. При работе с поноской отрабатываем команды «держать» и «дай». В дальнейшем добиваемся от собаки отдавать поноску только по команде «дай».
Проводим несколько занятий с поноской, чтобы щенок привык к работе с ней. Теперь пришло время знакомить щенка с пером. Если у вас остались крылья ранее добытых птиц – хорошо, если нет, попросите у охотников-собаководов. Все уроки, проведенные ранее, повторяем с крыльями. Очень внимательно следите за тем, чтобы щенок не грыз крылья, а брал бы их мягко (используем команду «тише») и быстро подавал.
Затем к поноске привязываем крылья, и все повторяем заново. Только добавим один элемент – поиск верхним чутьем и подачу. Для этого, усадив щенка в комнате, уходим в другую и кладем поноску с привязанными крыльями не на пол, а на стол или стул, далее все, как было ранее. И опять усложнение. Щенок подходит к вам с поноской в зубах, вы даете команду «держать», «сидеть» и, выждав несколько секунд, даете команду «дай», приняв после этого поноску. В дальнейшем время паузы увеличиваем, и только по вашей команде «дай» собака должна выпускать из пасти подаваемую поноску. Выдержка вообще необходима при обучении дома и на других этапах обучения для более правильного выполнения команд.
И вновь усложнение, заключающееся в обучении щенка подаче любого предмета. Для этого усаживаем щенка, отходим от него на несколько шагов, кладем на пол предмет, к примеру фонарик в пластмассовом корпусе. Подходим к щенку, подаем команды «возьми», «подай» и указываем рукой на предмет. Если предыдущие уроки были проведены правильно, щенок быстро и безотказно выполнит команду. Если он не хочет брать предмет в пасть, вновь указываем рукой на предмет и командуем «возьми».
Если вновь неудача, усаживаем щенка перед собой, вкладываем ему в пасть предмет и, поддерживая рукой нижнюю челюсть, командуем «держать». Удержание несколько секунд. Затем время удержания увеличиваем. И когда добились положительного результата, вновь приступаем к уроку по подаче. Дальше приучаем к подаче предметов из железа, стекла, бумаги и камня. Кто-то спросит, а зачем это нужно? В ответ приведу пример из моей жизни. Весной, после охоты на вальдшнепиной тяге, возвращался на базу почти в полных сумерках. Ожидая товарища по охоте, присел на поваленную березу. С подошедшим товарищем продолжили путь. Стало совсем темно, решил подсветить дорогу фонарем. Однако в кармане куртки, в которой он лежал, я его не обнаружил. Подзываю свою собаку породы дратхаар по кличке Лаба и командую ей: «Ищи, забыл». Лаба по моему следу вернулась к березе метров 200–250 и через несколько минут мы с товарищем уверенно шагали к базе, подсвечивая дорогу фонарем.
На этом хорошем примере обучение подаче в квартире закончено. Однако не следует ожидать четкого выполнения команд собакой на улице. Уж слишком много отвлекающих факторов и раздражителей она ему представит, и скорее всего собака променяет работу с хозяином на общение с себе подобными, «охоте» на пташек и кошек. И выполнение команд будет не четким и не быстрым. Но все это исправляется. Как это правильно сделать, мы поговорим позже. Ведь вы с вашим питомцем сделали только первые, нетвердые еще шаги по дороге, ведущей к достижению высот охотничьего мастерства.
В.Ф. Кузнецов
  • ostt
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5806
Waidmannsheil.
Останнє редагування: 17/02/2010 20:37 від ostt.
загрузка...

RE: Курцххар 04/06/2009 23:36 #5896

А мій "шакалюга" сьогодні перехожого цапнув. МАВ ЦІКАВУ РОЗМОВУ ПО ТЕМІ УТРИМАННЯ СОБАК.
  • West
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 1821
Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів.
О.Бісмарк

RE: Курцххар 05/06/2009 00:45 #5906

А вони бувають такі .
У мене в сусіда вже двох пробував покусати. Але сусідка йому зробила профілактику, то посмирнів
  • WAWA
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 3392

Ві:RE: Курцххар 22/06/2009 00:56 #6829

фильм о дресировке легавых
brakonyerov.net/publ/6-1-0-168
  • Рома2323
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 2161
2ЭГ,ЗСЛ,иж 27е-1с


 

 

Ві:Курцххар 04/07/2009 05:05 #7652

Раз вже пішла мова про дресуру лягавих, то мушу зазначити, що дуже мало інформації про практичні вправи дресури та натаски лягавих Є кілька фільмів, проте вони не дають об"ємної уяви про порядок та системність процедур, а також обмежені в практичних прикладах. Виходить так, що кожен виховує та навчає собаку по-свому, виходячи з власного бачення і максимум з порад інших власників аналогічних собак. Пропоную спробувати систематизувати цю інформацію, щоб усім майбутнім власникам лягавих було легше навчити собаку і не доводилося видумувати власні методики та прийоми.
  • Юрко
  • Поза форумом
  • Початківець
  • Постів: 8

Ві:Курцххар 04/07/2009 11:26 #7657

Пропоную спробувати систематизувати цю інформацію, щоб усім майбутнім власникам лягавих було легше навчити собаку і не доводилося видумувати власні методики та прийоми.


Правильно Юрко.

Якщо маєш час і трохи бажання - берись до роботи...

Сторінки форуму в Твоєму розпорядженні.

Мав колись гарного робочого курца, вчив так як література писала....

А тепер доступ до інформаціїї набагато більше.

Попробуй......
  • ostt
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5806
Waidmannsheil.

Ві:Курцххар 04/07/2009 14:31 #7667

Мені здається, що навпаки, по натасці лягавих якраз і найбільше інформації в літературі про мисливських собак. Можливо, мені так здається тому, що іменно таку інформацію і вичитував раніше.
  • nadyk
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 2391

Ві:Курцххар 17/02/2010 10:37 #22267

Ну що ж, п. Wawa успішно ткнув мене носом в цю тему, котру я хотів би трохи оживити.

Для початку пару фотографій, а в вечері, як прийду з роботи, трохи напишу про успіхи і проблеми, з якими зіткнувся при дресировці, натасці і полюванні.

То ж знайомтесь, Ара, курцхаар, сука, 1.5р.


ось такою вона попала до нас


перше знайомство з дичиною






ну а така вона тепер
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5925
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77

Ві:Курцххар 17/02/2010 11:01 #22268

А ще прошу модераторів, виправити помилку в назві теми з "Курцххар" на "Курцхаар"
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5925
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77

Ві:Курцхаар 17/02/2010 11:54 #22269

Гарною виросла успішних Вам з нею полювань
  • WAWA
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 3392

Ві:Курцхаар 17/02/2010 21:25 #22319

Блін, стільки тексту набрав і случайно інший сайт з закладок "визвав". Вернувся назад, а поле вже порожнє
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5925
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77

Ві:Курцхаар 17/02/2010 22:04 #22322

slavamaz писав(ла):
Блін, стільки тексту набрав і случайно інший сайт з закладок "визвав". Вернувся назад, а поле вже порожнє

buvae
  • vasyl eger
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 10253

Ві:Курцхаар 18/02/2010 00:45 #22340

Ех, прийдеться з початку все набирати..

Отже, почитав вище статтю про апортіровку і надумав написати пару рядків про проблему, з якою сам стикнувся.
До цієї собаки, що зараз в мене, було у нас із батьком багато різних соб. У нього курци й драти, у мене спанієлі. Ні разу не було проблем з подачею битої птиці, а драт і зайців подавав. Особливих зусиль по відпрацюванню подачі прикладати не було потреби.
Та от в 2001 р помер мій спанієль. Довго не міг я рішитися на собаку, до позаминулого року. Робочих спанієлів з документами в області не знайшлося, тому взяв курцхаара, улюблену породу батька. Так би мовити, в память про нього..
Під час кімнатної дресировки якихось проблем не виникало, іграшки носила добре. Як підросла, перенесли вправи на город, там було вже трохи важче, але тим не менше всякого роду поноски подавала. Почався сезон, добув фазана, засушив крила. Почав займатися з ним. Відрази до пера не було, крило хапала одразу, проте пробувала тікати з ним. Команда "до мене" була відпрацьована до автоматизма, тому "мусила" вертатися з крилом, но по дорозі жувала і пробувала гратися. Списував на вік, мале ще було, щеня зовсім.
Минув рік, пройшли курс натаски і ось день відкриття на перо (куропатка і фазан). Вийшли в поле, легкий вітерець в лице, суха трава і вологе повітря, ну що ще треба лягашатнику?
Рушниця наперевіс, команда "шукай" і ось він, граціозний, швидкий човник лягавої собаки.. Раптом собака, наче спіткнувшись, робить різкий розворот, кроки дедалі повільніші, від напруження сіпаються м"язи і цей згусток енергії завмирає у прекрасній стійці. Посил, туговата нерішуча підводка і ось він, красень-фазан здіймається у повітря з галасливим квохканням. Результативний постріл і трофей падає в траву... Пережити такий момент - я думаю, велика радість для кожного мисливця і логічне завершення мало б бути таке - собака радісно біжить до добутого птаха і приносить хазяїну.. Мало б, але цього не сталося. Ара підбігла до фазана і почала вискубувати пір"я. Ніякі "подай" не діяли. Побоюючись, що справа закінчиться не тільки ощипуванням, а ще й свіжуванням тушки, я підійшов сам і забрав трофей. Так було і з другим і з третім фазаном. Ну, думаю, можливо підранок більш разгорячить собачку і інстинкт змусить схопити птаха. Настав момент істини, перший постріл - фазаном заносить в повітрі, другий ламає крило і птах падає в траву. Собака туди, закрутилась на місці, розумію що підранок. Потягнула і бігом слідом. Доганяє, але і не думає душити зубами, лапами до землі притискає, скулить і на мене оглядається, мов сказати хоче: "Ну давай скоріше, бо втече".
Тобто, проблема була в тому, що собака відмовлялась подавати дичину. З іграшками, паличками проблем практично не було, відрази до пера не було (крило спокійно брала в пащу), а от дичину, ну ні в яку..
Вирішив боротись. Перечитав купу літератури, та про свою "загвоздку" толком нічого не знайшов. Практично всюди згадувалася одна можлива проблема - відраза до пір"я. Та дещо таки почерпнув. Команду "подай" виключив зі вжитку повністю. Замінив її на нелюбимий мною "апорт". Виготовив поноску з дерева у вигляді гантельки, пришпандьорив до неї два крила і вирішив почати все з початку. Добивався того, щоб по команді "апорт" собака брала поноску з рук, з землі, на відстані і носила біля мене. Відпрацьовували переважно на городі. Під час полювання не дозволяв тормосити добутих фазанів і не вимагав подачі. Відпрацьовував кожне рано перед роботою по 15-20 хв на голодний шлунок, з обов"язковим смаковим заохоченням. Добився хороших результатів.
Якось помітив одну цікаву річ. Добув фазана, поклав на землю, закурив і дочікував остальних хлопців. Ара сіла поруч і коли побачила, що до нас наближаються люди з собаками, поклала лапу на трофей і не підпускала собак ближче ніж на 2 м. На людей не гарчала, проте дивилася з під лоба, всім виглядом даючи зрозуміти, що то її птах. Я був трохи здивований, але вирішив скористатись такою "любов"ю" до трофея.
І от на останньому полюванні по фазану добуваю птаха, фазан, чисто битий, падає на землю. Командую "апорт", спрацьовує рефлекс. Собака кулею до птаха і пробує взяти (уже дещо), але тут ніби здогадується що вона не подаюча собака, піднімає голову і чекає, що я підійду і заберу трофей, як завжди. А я обертаюся і як ні в чому не бувало йду собі в протилежному напрямку. Соба в шоці, доганяє мене і всім видом показує що ТАМ ДИЧИНА, я знову - "апорт". Вона кулею до фазана і знову дивиться. Я знову "апорт" і в інший бік... І якою радістю наповнилося моє серце, коли мене догнала Ара з фазаном у пащі..
Напевно треба згадати той момент, що під час тренувань я робив такі маньоври. Посилав її за поноскою, а сам ішов у зворотньому напрямку, добиваючись того, щоб вона мене доганяла з поноскою.
Нажаль, це було останнє полювання по перу і закріпити успіх у бойових умовах не вдалося. Маю надію, що в цьому сезоні справа покращиться, чого і всім бажаю.
Можливо комусь ця інформація хоч трохи стане в пригоді.
З повагою, Ярослав!
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5925
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77
За пост подякували: Rosomaxa

Ві:Курцхаар 18/02/2010 01:06 #22343

Ну дуже цікаво, бо я по перу мало полював, а тим більше на фазана, більше надаю перевагу гончакам, бо дуже люблю як пес голосить, але цікаво і зробив я висновок, що при навчанні лягавої до апорту, треба включати фактор третьої особи, якщо не хоче собачка працювати. Бо песик буде знати, що коли віддасть пташку господарю, то її не заберуть "конкуренти"
Може я так думаю?
  • WAWA
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Постів: 3392

Ві:Курцхаар 18/02/2010 01:37 #22348

WAWA Ну дуже цікаво, бо я по перу мало полював, а тим більше на фазана, більше надаю перевагу гончакам, бо дуже люблю як пес голосить, але цікаво і зробив я висновок, що при навчанні лягавої до апорту, треба включати фактор третьої особи, якщо не хоче собачка працювати. Бо песик буде знати, що коли віддасть пташку господарю, то її не заберуть "конкуренти"
Може я так думаю?

У мене з подачею з суші була та сама ситуація, лише з спанієлем.З води виносить з суші знаходить і не подає. Але одного разу полював з напарником по куріпці який був з своїм молодим ЕГ .Я ранив куріпку і за нею кинулися мій і малий товариша.Як я здивувався,коли мій з під носа молодого ЕГ, взяв куріпку ,задушив і приніс мені під ноги. І коли той хотів понюхати ,то чуть не побилися за здобич.На другий рік попробую закріпити цей метод.Потрібно , щоб був конкурент-собака ,а може підійде і хтось чужий.Дивись і получиться.Вибачайте ,що я з своїм спанієлем заліз до курцхаарів.Виходить ,що у вас такі ж проблеми як і у нас.Буду читати про ваші успіхи і методи натаски.
  • Norik
  • Поза форумом
  • Ловчий експерт
  • ТОЗ -34 , ІЖ -18
  • Постів: 163

Ві:Курцхаар 18/02/2010 01:40 #22349

slavamaz писав(ла):
Ех, прийдеться з початку все набирати...

Дійсно багато і гарно написав.
З такою проблемою не стикався...
Колись мав курца.
Працював прекрасно, був дійсно універсалом з великої букви...
По перу працював без проблем -і стойка і потяжка і подача( і з води, і з камиша, і з землі), не хвалюся - дійсно так було.В камиші працював як трактор. Кабана піднімав і гонив. Навіть зайця з голосом гнав( правда не далеко), а полювати з ним зайця було саме задоволення - стойка і ... заєць піднімається з льожки .
Вчив тільки по методиках вичитаних в радянськії мисливській літературі.
Починав з крила загорнутого в багато шарів марлі, потім потрохи відмотував,...
Потім правда робив чучело лисухи(набивав травою) і навчав.

Зрештою не про мене зараз мова...
Ти досить гарно підійшов до виховання сабаки і Вона віддячує Тобі.
Головне що Ти не зупинився і знайшов вихід, досить оригінально на мою думку9 почати з початку на основі іншої звукової команди).
Проблему вирішено і на слідуючий сезон думаю буде подавати дичину відмінно!
Успіхів Вам обом( і мисливцю і Арі)!!!
  • ostt
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5806
Waidmannsheil.

Ві:Курцхаар 18/02/2010 10:27 #22355

Norik писав(ла):
WAWA Ну дуже цікаво, бо я по перу мало полював, а тим більше на фазана, більше надаю перевагу гончакам, бо дуже люблю як пес голосить, але цікаво і зробив я висновок, що при навчанні лягавої до апорту, треба включати фактор третьої особи, якщо не хоче собачка працювати. Бо песик буде знати, що коли віддасть пташку господарю, то її не заберуть "конкуренти"
Може я так думаю?

Вибачайте ,що я з своїм спанієлем заліз до курцхаарів.Виходить ,що у вас такі ж проблеми як і у нас.Буду читати про ваші успіхи і методи натаски.

Особисто я не бачу жодної проблеми, тим паче спанієлів дуже люблю як породу. Думаю відстріляти десь голуба, або щось схоже і трохи попрацювати з собакою в міжсезоння. Подивимось, що з того вийде. "Заходьте в гості", читайте, може і для себе щось почерпнете. Буду радий помогти, якщо чимось зможу.
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5925
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77

Ві:Курцхаар 18/02/2010 10:39 #22356

По перу працював без проблем -і стойка і потяжка і подача( і з води, і з камиша, і з землі)...
...полювати з ним зайця було саме задоволення - стойка і ... заєць піднімається з льожки

Собачка просто молодчина.
Моя лише раз на зайця стала, як потім виявилося то був підранок, взяли без пострілу. Тепер зазвичай стає вже на пусту льожку, заяць за пів хвилини до того змивається. Чи то чуйка слабувата, чи то зайці не пахнуть , важко сказати.

От у неділю виносив зерно в угіддя, взяв і Ару. Підняв 3-х зайців. Один піднявся десь за 20м від собаки. Вона його не бачила, а як наскочила на льожку, то яж сіла на стойці



Головне що Ти не зупинився і знайшов вихід, досить оригінально на мою думку9 почати з початку на основі іншої звукової команди).
Проблему вирішено і на слідуючий сезон думаю буде подавати дичину відмінно!
Успіхів Вам обом( і мисливцю і Арі)!!!

Дякую, на доброму слові.
  • Slavamaz
  • Поза форумом
  • Moderator
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5925
ТОЗ-БМ 16к; ІЖ-12 16к; Weihrauch 77

Ві:Курцхаар 18/02/2010 21:29 #22398

slavamaz писав(ла):
Чи то чуйка слабувата, чи то зайці не пахнуть , важко сказати.

Заяць на льожці мало пахне, так що чуття в Ари добре.
Чи після мого поста виникла думка що Джек ( вже давно десь в країні вічного полювання) постійно так на зайця вставав ?Але пару раз так було...
  • ostt
  • Поза форумом
  • Ловчий професіонал
  • Клуб "Ловецтво України"
  • Постів: 5806
Waidmannsheil.
Модератори: Myron
Час створення сторінки: 0.90 секунд

Останні оголошення

Коментуємі оголошення

Популярні оголошення

Powered by HuntingUkraine.com